Надобко Сергій Володимирович

Національний Університет «Юридична академія України ім. Я. Мудрого»

Нетрадиційні форми держави

Поняття форми держави являє собою досить складну категорію, яка характеризує сутність і зміст держави , визначає характер діяльності державної влади , властивості устрою держави , характер правління державою та спосіб організації влади державними інституціями. Поняття форми держави як певної структури не означає довільної сукупності елементів, що її утворюють. А це єдність взаємообумовлених і взаємопов’язаних елементів, які тісно взаємодіють між собою та доповнюють одне одного, в результаті чого виникає нова якість, яка не властива кожному окремому елементу , а є характерною лише для їх сукупності. Так форма держави вказує: які органи очолюють державну владу, яким чином були створені ці органи, яка існує підлеглість між цими органами , яке співвідношення між органами державної влади та владою на місцях.

Форма держави – це спосіб організації, методи і засоби здійснення державної влади, які виражають її сутність та соціальне призначення. Форма держави складається із трьох елементів: форма державного правління , форма державного устрою та форма державного режиму. Дані категорії є показником структури держави, вони вказують на варіант її розбудови. При чому , значимість цих трьох категорій не є однаковою, адже для конкретного громадянина важливим є не те, який тип державного правління у його державі , а як здійснюється державна влада в державі , демократичними чи недемократичними методами , а тому найбільш вагомим елементом є саме форма державного режиму, тобто демократичний режим чи недемократичний , який до речі може бути однаковим за різних форм державного правління чи устрою.

Враховуючи ступінь розвитку державності в різних державах світу, можна виявити деякі нетрадиційні форми як державного правління так і державного устрою й режиму як на даний момент, так і в історії формування держав. Це пов’язано, з історією розвитку держав, з їхніми культурними та політичними особливостями, характером проголошення незалежності. Серед таких нетрадиційних форм можна виділити:

1. Аристократія — форма державного ладу, за якої правління здійснюється представниками родової знаті чи певної династії. Аристократією називають форму правління, при якій державна влада зосереджена в руках привілейованої освіченої знатної меншості. Як форма правління аристократія протиставляється монархії та демократії. В стародавні часи аристократичними республіками були Спарта, Рим (VI-I ст. до н. е.) та Карфаген; а в середньовічній Європі — Венеція, Псковська та Новгородська феодальні республіки. Вищі органи державної влади, порядок їх організації та компетенція відрізнялись в залежності від певного виду аристократії та відбувались у різних держав по-різному. Населення не приймало активної участі в державному житті. Вибори мали, в значній мірі, фіктивний характер, а посадові особи були представниками, неабиякий вплив мав принцип спадкування влади.

2. Геронтократія — форма державного управління, в якій влада знаходиться в руках тих, хто за своїм віком перевершує основний вік працездатного населення країни. Ті, що мають владу не обов'язково займають формальні посади лідерів, проте часто управляють останніми.

3. Джамахірія — форма державного устрою, відмінна від монархії і республіки, обґрунтована в Муаммаром Каддафі. (офіційно джамахірією була проголошена Лівія 2 березня 1977 року ). У державному управлінні Джамахірією бере участь все доросле населення країни, об'єднане в первинні народні конгреси. Народні конгреси вибирають свої виконавські органи (народні комітети), члени яких автоматично стають делегатами народних конгресів провінцій. Загальний народний конгрес, найвищий законодавчий орган Джамахірії, має право вносити до свого порядку денного лише питання, обговорені первинними народними конгресами.

4. Діархія — форма правління, при якій в одній країні співіснують дві влади. Дана форма правління може з’явитися як внаслідок військового конфлікту в державі , так і внаслідок політичної угоди між сторонами. Найбільш відомими прикладами історичних діархій є: два спартанських царя, два консули в Римській республіці, два імператори у пізній Римській імперії. Сучасними прикладами діархії є уряди Сан-Марино, Північної Ірландії, Андорри.

5. Корпоратократія — форма правління, при якій влада здійснюється через могутні і багаті компанії. Корпорації, які впливають на уряди держав є: Світова організація торгівлі, Світовий банк.

6. Мілітократія — форма правління, де вся повнота влади в державі належить військовим, вихідцям з воєнізованих структур, вибори правлячої верстви проводиться переважно з військового середовища. Класичною мілітократіею вважається режим у М'янмі, де генерали правлять вже понад 45 років.

7. Олігархі́я — державний режим, за якого влада в державі належить невеликій кількості осіб, невеликій структурі людей об’єднаних за певною ознакою (фінансисти, економісти, банкіри). Однією з форм є тимократія.