Асистент Кудря Я.В.
Кафедра економіки підприємств та інвестицій Інституту економіки і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка”
Суть і місце організування у системі
управління корпораціями в машинобудуванні України
Суть і місце організування, як
загальної функції менеджменту, у системі управління корпораціями в
машинобудуванні держави, зокрема верстатоінструментального профілю (ВІП), можна
окреслити наступним чином. Це є вид трудового бізнес-процесу,
що реалізується фаховим керівництвом з метою відображення історії створення,
сучасного функціонального стану, динаміки й тенденцій майбутнього розвитку
організаційних структур управління вітчизняних корпорацій (акціонерних підприємств) ВІП.
Як свідчать
результати аналізу літературних джерел [1-4,8,9,11-14,16]
і власних досліджень автора [5-7,10,15],
організування в ході його реалізації фаховим керівництвом вітчизняних
корпорацій ВІП повинно обов’язково забезпечуватися: департаменталізація акціонерних
підприємств ВІП у відповідності до вимог блоків стратегічного менеджменту
таких; встановлення взаємовідносин повноважень вищих й нижчих управлінських
рівнів акціонерних підприємств ВІП; виконання якісного розподілу, координації
завдань між кадрами вітчизняних корпорацій ВІП.
Крім того, воно
має апріорно грунтуватися та проводитися фаховими керівниками вітчизняних
корпорацій ВІП на наступних головних елементах-категоріях. Це: повноваження
(обмежене право використовувати виробничо-господарські ресурси акціонерних
підприємств ВІП; направляти зусилля підлеглих кадрів на адекватне виконання
детермінованих, задекларованих й відведених їм функцій (завдань) за
функціонуванням і розвитком акціонерних підприємств ВІП); відповідальність
(покладений на посадову особу (наприклад, конкретного фахового керівника)
обов'язок з забезпечення, гарантування та здійснення результативного виконання
детермінованих, задекларованих й відведених функцій у виробничо-господарській
діяльності акціонерних підприємств ВІП); делегування (однин з головних підвидів
трудового бізнес-процесу, що реалізується фаховим керівництвом під цілі
встановлення затребуваного характеру формальних і неформальних взаємовідносин
між різними учасниками корпоративних (акціонерних) відносин, в т.ч. кадрами акціонерних підприємств ВІП; це передача фаховими
керівниками відповідних ієрархічних рівнів детермінованих, задекларованих й
відведених функцій у виробничо-господарській діяльності акціонерних підприємств
ВІП, повноважень по них особі, яка приймає на себе відповідальність за
результатами їх кінцевого виконання. При цьому, слід усвідомити, що
затребуваний характер формальних та неформальних взаємовідносин між різними
учасниками корпоративних відносин детермінується вимогами блоку стратегічного
менеджменту вітчизняних корпорацій ВІП) тощо.
Підсумки аналізу літературних
джерел [1-4,8,9,11-14,16] і власних досліджень автора [5-7,10,15] дають змогу й
підстави стверджувати, що повноваження слід винятково детермінувати, враховуючи
основні вимоги блоків стратегічного менеджменту вітчизняних корпорацій ВІП.
Більше того, обов’язково необхідно віднести і включити у цей перелік й засади
корпоративної політики акціонерних підприємств ВІП, зокрема та особливо її
організаційно-кадрового аспекту. Окрім вище зазначеного автором, слід зрозуміти
факт того, що повноваження завжди будуть більш широкими на вищих ієрархічних
рівнях фахового керівництва акціонерних підприємств ВІП; вони залежать також
від специфічних рис, рівня функціонування й розвитку корпоративної культури, особливостей
виробничо-господарської діяльності вітчизняних акціонерних підприємств у ВІП
машинобудування держави, їх побудови, ін.
Варто наголосити на тому, що в менеджменті вітчизняними корпораціями ВІП доцільно виділяти і ініціалізувати лінійні (делегуються винятково та безпосередньо від найвищих фахових керівників акціонерних підприємств ВІП до кваліфікованих підлеглих вищих, середніх, нижчих ієрархічних рівнів, ін.) й функціональні (делегуються винятково та безпосередньо від більш високих фахових керівників вітчизняних корпорацій ВІП, управляючих певною функцією їх менеджменту, до кваліфікованих підлеглих нижнього ієрархічного рівня, які задіяні за аналогічною) повноваження.
На завершення, процес проведення результативного делегування фаховими керівниками лінійних і функціональних повноважень на вітчизняних корпораціях ВІП вимагає адекватних мотивацій, впливу, лідерства, комунікацій, контролю тощо. Останнє можливо лише за умови формування фаховим керівництвом необхідних організаційних структур управління акціонерними підприємствами ВІП. Це впорядкована сукупність підрозділів, формуючих ієрархічні рівні керування, функціонально-системних взаємозв’язків між ними, яка дозволяє результативно (чітко і повноцінно до вимог блоків стратегічного менеджменту акціонерних підприємств ВІП) управляти виробничо-господарською діяльністю вітчизняних корпорацій ВІП. Такі підрозділи, їх кадри, у т.ч. фахові керівники, затребувані для виконання всіх загальних і спеціальних функцій управління вітчизняними корпораціями ВІП.
Формуючи конструктивні схеми організаційних структур
управління вітчизняних корпорацій ВІП, фаховим керівництвом обов’язково має
передбачатися включення наступних основних елементів: функціональні ланки
кваліфікованого менеджменту на кожному ієрархічному рівні акціонерних
підприємств ВІП; розміщення, первинні і зворотні зв'язки, підпорядкованість
функціональних ланок кваліфікованого менеджменту на кожному ієрархічному рівні
акціонерних підприємств ВІП; права, обов'язки, повноваження й відповідальність
конкретної функціональної ланки кваліфікованого менеджменту на кожному
ієрархічному рівні в межах виконання загальних і спеціальних завдань,
відведених їм за виробничо-господарською діяльністю акціонерних підприємств
ВІП; чисельний та професійно-освітній склад кадрів конкретної функціональної
ланки кваліфікованого менеджменту на кожному ієрархічному рівні в межах
виконання загальних і спеціальних завдань, відведених їм за
виробничо-господарською діяльністю акціонерних підприємств ВІП; ступінь
централізації-децентралізації функцій управління акціонерними підприємствами
ВІП тощо. При цьому ієрархічні рівні, відображаючі виробничо-господарську
площину акціонерних підприємств ВІП, креагують лінійну організаційну структуру
управління. Потреба якісного технологічного забезпечення безперебійної
виробничо-господарської діяльності акціонерних підприємств ВІП зумовили
генерацію функціональної організаційної структури управління. Якісне
технологічне забезпечення ж передбачає і включає в себе, наприклад,
результативне встановлення первинних і зворотних зв'язків, опрацювання
інформаційних базових даних до потреб фахових керівників акціонерних
підприємств ВІП, ін. Саме комбінаційна
пропорціна інтеграція лінійних й функціональних підрозділів спонукатиме
виникненню повноцінних робочих варіантів організаційних структуру управління
акціонерними підприємствами ВІП. Останні паралельно будуть адекватними вимогам блоків
стратегічного менеджменту акціонерних підприємств ВІП. Тобто, підсумовуючи,
фахові керівники мають використовуватися наступні основні варіанти формування і
розвитку організаційних структур управління вітчизняними корпораціями ВІП –
лінійна, функціональна, змішана (комбінована).
Крім того, необхідно наголосити на слідуючому факті. Організаційні структури управління вітчизняними корпораціями ВІП не слід ототожнювати і зводити до технічних. Останнє є помилковим. Це торкається й організаційно-правових форм провадження виробничо-господарської діяльності акціонерними підприємствами ВІП. Так, технічна структура здебільшого віддзеркалює конкретний ймовірнісно доцільний варіант дислокації акціонерного підприємства ВІП на площині з врахуванням можливостей застосування багатоповерхових будівель. Організаційно-правова форма – задекларовані юридично-правовими нормами варіанти системної інтеграції управлінських та економічних засад провадження виробничо-господарської діяльності (бізнесу) акціонерним підприємством ВІП, що ймовірнісні до застосування на теренах держави. При цьому актуальною для сьогодення України організаційно-правовою формою провадження виробничо-господарської діяльності акціонерними підприємствами ВІП автор пропонує вважати імперіал-холдингову [7]. Всесторонньої уваги потребує й проблема науково-освітньої підготовки фахових керівників для вітчизняних корпорацій ВІП, ін. акціонерних підприємств в машинобудуванні України [5-7,10,15].
Таким чином, застосування вище запропонованого автором за суттю і місцем організування, як загальної функції менеджменту, у системі управління корпораціями в машинобудуванні держави, зокрема ВІП, сприятиме: розробленню результативних методів менеджменту кадрами, бізнес-процесами, їх учасниками і загалом виробничо-господарською діяльністю акціонерних підприємств ВІП; прийняттю фаховими керівниками адекватних конкретних управлінських рішень; досягненню необхідного рівня прибутковості, рентабельності вітчизняними корпораціями ВІП, ін.
Література:
1. Андронов В. В. Корпоративное предпринимательство:
менеджмент, финансы, государственное регулирование : [монография] / Андронов В. В. – М. : ЗАО
“Издательство “Экономика ”, 2003. – 478 с.; 2. Андронов В.В. Корпоративный
менеджмент в современных экономических отношениях : [монография] / Андронов В. В. – М. : ЗАО
“Издательство “Экономика”, 2004. – 236 с.; 3. Василенко В.А. Менеджмент
устойчивого развития предприятия : [монография] / Василенко В. А. – К. : Центр учеб. лит., 2005. –
648 с.; 4. Корпорації: управління та культура : [монографія]
/ А. Е.Воронкова, М. М. Баб’як, Є. Н. Коренєв, І. В. Матура. – Дрогобич :
Вимір, 2006. – 376 с.; 5. Кудря Я. В. Актуальні проблеми управління
акціонерними товариствами в Україні / Я. В. Кудря // Актуальні проблеми
економіки. – 2007. – №2 (68). – С. 68 –73.; 6. Кудря Я. В. Поведінковий аспект
управління корпоративними підприємствами / Я. В. Кудря // Актуальні проблеми
економіки. – 2007. – №1 (67). – С. 41 – 47.; 7. Кудря Я. В. Сучасний стан і
шляхи розвитку акціонерних компаній в машинобудуванні України / Я. В. Кудря, Т.
О. Жуковська // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 6 (84). – С. 143 –
157.; 8. Кузьмін О.Є. Основи менеджменту / підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник.
– К. : Академвидав, 2002. – 344 с.; 9. Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент
/ Олег Євгенович Кузьмін. – Львів : Ценрт європи, 1995. – 176 с.; 10. Кузьмін
О. Є. Методологічні рекомендації щодо підготовки фахівців з корпоративного
управління в Україні / О. Є. Кузьмін, Я. В. Кудря // Проблеми науки. – 2006. –
№4. – С. 38-43.; 11 Менеджмент корпорации и корпоративное управление :
[монография] / А. Н. Асаул, В. И. Павлов, Ф. И. Беськиерь, О. А. Мышко. –
Санк-Петербург : Гуманистика, 2006. – 328 с.; 12 Павлов В. І. Корпоративне
управління в акціонерних товариствах : [монографія] / В. І. Павлов, О. А.
Мишко. – Луцьк : Надстир’я, 2006. – 180 с.; 13 Ткач К. І. Економічні проблеми
функціонування та розвитку корпоративних структур в економіці України :
[монографія] / К. І. Ткач. – Одеса : Інститут проблем ринку та
економіко-екологічних досліджень НАН України, 2004. – 186 с.; 14 Трансформація
підприємств: економічна оцінка та побудова систем менеджменту : [монографія] /
О. Є. Кузьмін, А. С. Мороз, Н. Ю. Подольчак, Р. В. Шуляр. – Львів : НУ
”Львівська політехніка”, 2005. – 336 с.; 15 Шмідт М. П. Стратегічне планування
в управлінні корпораціями машинобудування за ринкових трансформаційних процесів
у економіці України / М. П. Шмідт, Я. В. Кудря // Теорії мікро-макроекономіки :
зб. наук. праць проф.-викл. складу і аспірантів / ред. Ю. М. Мальчина, Ю. В.
Ніколенка. – 2008. – Т. 2, №2. – С. 188 – 193.; 16. Якутин
Ю. В. Интегрированые корпоративные структуры : развитие и эффективность :
[монография] / Ю. В. Якутин. – М. : ЗАО “Издательский дом “Экономическая
газета”, 1999. – 350 с.