Экономические науки/7. Учет и аудит

Нечай Т.П., Непрієнко І.А.

Донбаський державний технічний університет

Контроль якості за міжнародними стандартами аудиту

Запровадження в нашій країні МСА і дотримання їх вимог є однією із важливих вимог до якості роботи аудиторів.

Фірма повинна встановити систему контролю якості, яка б надала їй обґрунтовану впевненість, що сама фірма та її персонал діють у відповідності до професійних стандартів та регуляторних та законодавчих вимог, а звіти, що надаються фірмою або партнерами по завданню, відповідають обставинам. [1]

На сьогодні контроль якості внутрішньогосподарської діяльності незалежними аудиторами дуже важливе питання. Система контролю якості фірми включає політику та процедури, що стосуються кожного з наступних елементів: відповідальність управлінського персоналу фірми за якість; вимоги етики; прийняття завдання та продовження співпраці з клієнтом, та виконання специфічних завдань; людські ресурси; виконання завдання; моніторинг.

Метою Міжнародного стандарту контролю якості №1 (МСКЯ) є встановлення стандартів та надання рекомендацій щодо відповідальності фірми стосовно її системи контролю якості для аудиту та огляду історичної фінансової інформації, а також інших завдань з надання впевненості та надання супутніх послуг.

Перевірки податкової звітності є найбільш поширеними замовленнями в аудиторських фірмах і у приватно-практикуючих аудиторів. Контроль якості в цьому напрямку можливо забезпечити впроваджуючи методики перевірки валових доходів, валових витрат, амортизаційних відрахувань та інше. Персонал аудиторської фірми (асистент) має бути обізнаним щодо цих методик і застосовувати їх під контролем керівника-аудитора під час конкретних перевірок. Відсутність методики перевірки спричиняє помилки, і як слідство фінансові і штрафні санкції, що застосовуються до клієнта, а це, в кінцевому результаті, веде до втрати професійного іміджу аудитора (аудиторської фірми). [3]

Міжнародний стандарт аудиту 220 «Контроль якості аудиторської роботи» розглядає два напрямки контролю якості виконаних аудиторських послуг. По-перше, це вимоги до контролю якості в самій аудиторській фірмі. По-друге, забезпечення необхідної якості роботи під час конкретної аудиторської перевірки.

Аудиторові слід застосовувати ті процедури контролю якості, які є доречними для конкретної аудиторської перевірки, у контексті політики та процедур фірми. Аудитор і асистенти, які мають обов'язки з нагляду, повинні оцінювати професійну компетентність асистентів, що виконують делеговану їм роботу, визначаючи потрібний обсяг керівництва, нагляду і перевірки для кожного з асистентів. При доручення роботи асистентам необхідно бути впевненим, що роботу буде виконано з належною ретельністю.

Асистенти, яким доручена робота, потребують належного керівництва. Це керівництво передбачає інформування асистентів про їхні обов'язки й цілі процедур, які вони мають виконати. Сюди входить також інформування їх про такі речі, як характер бізнесу суб'єкта господарювання та можливі облікові або аудиторські проблеми, що можуть вплинути на характер, час і обсяг аудиторських процедур, в яких вони задіяні. [3]

Під час аудиторської перевірки персонал, що має обов'язки з нагляду, виконує такі функції:

а) стежить за ходом аудиторської перевірки, щоб визначити:

- чи мають асистенти навички і компетентність, необхідні для виконання поставлених перед ними завдань;

- чи розуміють асистенти вказівки до аудиторської перевірки;

- чи виконується робота відповідно до загального плану і програми аудиту;

б) отримує інформацію та розв'язує важливі питання обліку й аудиту, що виникають під час аудиторської перевірки, оцінюючи їх важливість і змінюючи (за потреби) загальний план і програму аудиту;

в) розв'язує всі суперечності у професійних судженнях між членами персоналу й обирає належний рівень консультування.

Робота, яку виконує асистент, потребує перевірки персоналом, який з'ясовує:

1) чи виконується робота відповідно до програми аудиту;

2) чи є виконана робота й одержані результати відповідно задокументованими;

3) чи всі значні питання аудиту були розв'язані або відображені в аудиторських висновках;

4) чи досягнута мета аудиторських процедур;

5) чи відповідають висловлені висновки результатам проведеної роботи і чи підтверджують вони аудиторську думку.

Процес перевірки аудиту може містити (зокрема, у випадку великих комплексних аудиторських перевірок) прохання до персоналу, що не бере участі в аудиторській перевірці, виконати певні додаткові процедури перед наданням аудиторського висновку.[2]

Перевірки податкової звітності є найбільш поширеними замовленнями в аудиторських фірмах і у приватно-практикуючих аудиторів. Часті зміни законодавстві з питань оподаткувань, тиск контролюючих органів вимагають від аудиторів забезпечення якості при опрацюванні завдання з виконання погоджених процедур, а саме перевірка податкової звітності. При формуванні податкової звітності слід базуватися на тому, що:

- бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством;

- фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1996 р. ). [3]

На сьогодні для ефективного контролю якості внутрішньогосподарської діяльності фірма повинна мати персонал, який набув і зберігає професійні стандарти і професійну компетентність, необхідні для виконання ним своїх обов’язків з належною ретельністю. Персонал повинен дотримуватися принципів незалежності, порядності, об'єктивності, конфіденційності та професійної поведінки. В свою чергу керівництво повинно доручати найбільш відповідальну роботу персоналові, який має відповідну технічну підготовку і досвід та направляти роботу, здійснювати нагляд і контроль над роботою на всіх рівнях, щоб забезпечити впевненість у тому, що виконувана робота відповідає належним стандартам якості. При перевірці персонал аудиторської фірми обов’язково повинен керуватися методикою перевірки, також для ефективної перевірки необхідно слідкувати за змінами законодавства. Невиконання цього спричиняє помилки, і як слідство фінансові і штрафні санкції, що застосовуються до клієнта, а це, в кінцевому результаті, веде до втрати професійного іміджу аудитора (аудиторської фірми). Тільки за умов дотриманні всіх цих правил можна здійснити якісний контроль внутрішньогосподарської діяльності.

Література:

1. Пилипенко І.І., Редько О,Ю, П 32 Стандарти аудиту та етики / Навч. посіб.- К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2007.- 277с.

2. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2004 року / Пер. з англ. мови О.В. Селезньов, О.Л. Ольховікова, О.В. Гик, Т.Ц. Шаранидзе, Л.Й. Юрківська, С.О. Куліков.- К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2004-1028 с.

3. Международная интеграция Украинского аудита – независимость, квалификация, мониторинг: Сборник материалов Международной научно-практической конференции. Тезисы докладов. Под редакцией М.Л. Кропивко. Днепропетровск 23-25 сентября 2005- Кривой Рог: Минерал, 2005-129 с.