Економіка/11. Логістика

Смирнов І.Г., д-р геогр. наук, професор

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

Логістика в агропромисловому бізнесі: досвід Нідерландів

 

Агрологістика новітній прикладний напрямок логістики, пов'язаний із застосуванням її положень та методів у сфері агропромислового виробництва. В Україні цей напрямок на даний час перебуває на початковому етапі розвитку. Натомість у розвинених країнах світу – США, Канаді, Західній Європі, Австралії та інших, давно оцінили високу ефективність застосування логістичних підходів у агробізнесі. Нині ініціативну роль щодо впровадження логістичних засад у діяльність агропромислових підприємств у багатьох країнах європейського союзу беруть на себе урядові структури. Так, у Голландії за безпосередньою участю Міністерства сільськогосподарського господарства та Міністерства транспорту розроблена урядова програма “Бачення агрологістики ” (англ.- Vision Agrologistics) в контексті виконання якої було створено “Платформу агрологістики ”  ( англ.-Platform Agrologistics). Наукові джерела та публікації з теми статті в Україні поки ще не численні та представлені публікаціями І.Г. Смирнова [1;2;3;4;5 та інші], Т.В.Косаревої, [1], І.Т. Кіщака [6], та інші. Голландські джерела в основному охоплюють урядові та бізнесові Інтернет -  сайти  [7;8;9;10;11;12;13]. Метою статті є ознайомити українську аудиторію з європейським досвідом агро логістики на прикладі голландської , показати різноманітні напрямки та високу ефективність застосування логістики в сфері агропромислового виробництва, а також екологічну спрямованість багатьох агрологістичних проектів у цій країні.

Ще не так давно майже вся сільськогосподарська продукція в Голландії доставлялася на ринок на фермерських возах, пізніше –автопричепах. Також  для цього використовувалися річкові біржі та інші подібні засоби. Нині ж, м’ясо до рагу (баранячі реберця) доставляється літаками в Голландію з Африки, банани перевозяться в морських контейнерах – рефрижераторах з центральної Америки, а насіння олійної пальми надходять вантажними кораблями з Азії. У той же час квітами, які виставляються на ранкових торгах в Голландії, будуть вечері того ж дня насолоджуватися їхні покупці в Нью-Йорку чи в Токіо.

   Але крім зростання відстаней між виробниками сільськогосподарської продукції та її кінцевими споживачами, в сучасних умовах також спостерігається розширення асортименту цієї продукції в продажу. В результаті отримуємо значне збільшення обсягів транспортної роботи при перевезенні сільськогосподарської сировини та готової  харчової продукції. Так у Голландії за останні двадцять років подвоїлися обсяги перевезення сільськогосподарської продукції автомобільним транспортом. Якщо цей  тренд збережеться, то наступне збільшення цих обсягів удвічі відбудеться через наступні двадцять років. Подібне збільшення обсягів транспортої роботи веде до зростання кількості автотранспортних засобів на дорогах, автозаторів у містах та на автобанах, а також до погіршення екологічної ситуації. Щоб вирішити цю проблему, голландські аграрні підприємці, логістичні компанії та навчально-дослідні центри (університети та науково-дослідні інститути) об’єднали зусилля та створили за участю та допомогою урядових структур тзв. «Платформу агрологістики». Вона має метою залучити всіх учасників аграрного ринку (а саме фермерів, переробних підприємств, посередників та роздрібну торгівлю, а також логістичних операторів) до пошуку інноваційних рішень з підвищення ефективності логістичного забезпечення агробізнесу в Голландії. «Платформа» буде підтримувати відповідні проекти не тільки консультативно, але і фінансово.

Такі проекти, якщо їх буде схвалено, отримають кожен свого відповідального менеджера-консультанта, який опікуватиметься учасниками проекту да допомагати їм протягом всього часу його реалізації, в т.ч. в подоланні різноманітних перешкод, пов’язаних з регуляційними протиріччями тощо.

Як каже Франс Тільройль, голова «Платформи агрологістики»: Ви не можете заборонити людям застосовувати вантажівку для доставки продукції. Але якщо ви прагнете зменшити дорожній рух та усунути затори, необхідно розібратися з їхніми причинами та вплинути на учасників цього процесу, з тим, щоб вони бачили трохи далі свого носа. Тільки за цієї умови можна говорити про підвищення ефективності логістичного ланцюжка «Поле- прилавок». Досвід показує, що саме за такого підходу виробники сільгоспродукції залишаються у виграші [7].

Діяльність «Платформи агрологістики» повинна підтримати урядову програму «Бачення агрологістики» (Vision Agrologistics), опубліковану в 2002 р. та підготовлену спільно Міністерством сільського господарства та Міністерством транспорту Голландії. Ключовими положеннями цієї програми є: 1. Кастерізація. 2. Зв’язанність. 3. Організація.

Кластерізація передбачає галузево-територіальні обєднання аграрних підприємств з метою попередження просторового розповзання сфер сільськогосподарського виробництва, переробки та дистрибуції аграрної продукції. Крім мінімізації транспортних потреб, кластери також сприятимуть розвитку «галузевої екології», шляхом створення можливостей до повторного використання супутніх продуктів та відходів. Також обмеження руху рослин та тварин у межах кластеру зменшить ризик розповсюдження їхніх хвороб.

Зв’язанність означає забезпечення ефективного міжкластерного сполучення, при цьому передбачаеться використання транспортних зв’язків між кластерами з постачання сировини та матеріалів також до транспортування готової продукції та напівфабрикатів. Подібні “насичені” лінії постачання забезпечать економію “пробігу” в розрахунку на одну вантажівку та нададуть можливості до застосування інших видів транспорту (залізниці, річкових суден, чи навіть трубогонів).

 Організація та управління прикладаються до потоків сільськогосподарських продуктів, причому необов’язково тільки до тих з них, що проходять через Голландію . Сучасні інформаційні та комунікаційні технології відкривають можливості нових сфер кооперації в Європейському та навіть, глобальному мірилі, таким чином покращуючи не тільки показники ефективності, але й продовольчої безпеки.

Розглянемо головні проекти “Платформи агрологістики”, які нині знаходяться в стадії реалізації (рис.1).

1. Молочний парк. Цей проект реалізується на базі кооператива з виробництва сиру “DOC”, який знаходиться на північному сході Голландії. Це , за голландськими мірками, середнього розміру підприємство, яке переробляє щоденно 600 млн. літрів молока, а виробляє з нього сири, порошкове молоко та сироватку. Значну частину сирів відправляють на подальшу переробку, решта – це “зрілі ”сири. До 2003 р. процес “дозрівання”  сиру здійснювався в декількох різних пунктах біля міста Хогевен. З точки зору логістики така організація виробничого процесу була далекою від ідеальної та обмежувала можливості подальшого зростання фірми. Тому кооператив “DOC” вирішив територіально зосередити свою діяльність на ділянці, що знаходиться біля автодороги, таким чином маючи на увазі поліпшення доступності до споживачів, у тому числі за кордоном – у Німеччині. Нова локалізація підприємства сприяла підвищенню ефективності виробництва в сенсі логістики, економічному  використанню води та енергії. Плани подальшого розвитку «Молочного парку» пов’язані з використанням «супутніх» видів бізнесу, таких як нарізка та пакування сиру. Зосередження всіх потужностей коператива “DOC” в одному місці – «Молочному парку» дозволило скоротити зв’язки між ланками виробничого ланцюжку з виробництва сиру, що значно знизило обсяг транспортної роботи на підприємстві. Також досягнуто екологічного ефекту за рахунок повторного використання у виробництві сиру води, яка отримана з побічного продукту при виробництві сироватки методом мембраної сепарації.

 

Єдина доставочна мережа
 

Нове змішане фермерство
 

Протеїновий коридор А1
 

Кластерізація в свинарстві
 

Логістичний ланцюжок виробництва курятини
 

Санітарний контроль агроторгівельних потоків
 

Система руху агро продукції, орієнтована на якість
 

Олійний пором
 

Мережа свіжої логістики
 

Флора Голланд
 

Агріпорт А7
 

Молочний парк
 

Організація
 

Зв’язанність

 
 

Кластерізація
 

Ключові положення
 

Міністерство транспорту
 

Міністерство сільського господарства
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1. Структурна  схема«Платформи агрологістики» в Голландії (2008 р.)1

1Авторська розробка на підставі [7-13]

На додаток з метою зменшення енергоспоживання в «Молочному парку» застосовано спеціальне устаткування, яке дозволяє повторне використання тепла, отриманого в ході виробничого процесу.

       2. Агріпорт А7. На північному заході Голландії розкинулися поля, де симетричні рядки зеленої та білої капусти чергуються з «кучерявою» капустою кольрабі та брокколі,  Шляхом створення кластеру «АгріпортА7» компанії – його засновники мають за мету довести, що ці «капустяні візерунки» мають бути не тільки гарними для ока, але й економічно та екологічно ефективними. Метод досягнення цього полягає в зосередженні в одному місці операцій з сортування та пакування овочів, що вирощуються в навколишніх полях та теплицях, та транспортувати їх споживачам за засадою «Точно вчасно». Оскільки процес вирощування та збирання овочів охоплює значну територію, то необхідні значні обсяги транспортування пустої тари та готової продукції. Шляхом створення Aгріпорту, де можуть розвиватися і сукупні види діяльності, компанії-засновники намагаються знизити екологічне навантаження , у той же час підвищити ефективність виробництва та зменшити собівартість продукції. Застосування кластерного підходу скорочує потреби в транспорті на 20%. Разом із екологічними та економічними перевагами, кластерізація також істотно зменшує число вантажівок , що з гуркотом проїжджали через малі села округи. Комбінування потоків готової продукції дозволяє скоротити до мінімуму час між замовленням та доставкою продукції в супермаркети. На додаток, співпраця між різними компаніями в «Агріпорті» допомагає комбінувати різни види діяльності, наприклад, автоматизувати мийку металевих та пластикових місткостей чи складання коробок, що має результатом зменшення витрат виробників.

3. Флора Голланд. Якщо говорити про вирощування квітів , рослин у горщиках та дерев, то для північного сходу Голландії – це новий вид бізнесу, який проте швидко розвивається. Хоча найближчі ринки для цієї продукції знаходяться в Німеччині та Скандинавії, виробники на даний час змушені везти свій крам на продаж в Західну Голландію, де знаходяться головні аукціонні центри. Це призводить до значного обсягу нераціональних перевезень та порожніх рейсів між північною та західною частинами країни.

Організатор аукціону «Флора Голланд» в м.Ельде разом з виробниками, логістичними компаніями та регіональними владами шукають шляхи підвищення ефективності перевезень з та до Північної Голландії. Середнє завантаження вантажівок нині становить 70%, іноді навіть менше. Щоб підвищити цей показник, пропонується застосувати «човникову» службу. Але для цього потрібний ефективний менеджмент на засадах централізованого планування перевезень вантажів. Його запровадження вже підняло ефективність логістики на 15%. Подальше поліпшення ситуації пов’язане з співпрацею постачальників та споживачів, які оперують різною сільськогосподарською продукцією. «Флора Голланд» нині являє ланку в міжнародному логістичному ланцюжку з доставки декоративних рослин. Передбачається, що в найближчому майбутньому вона стане місцем підготовки, перевірки та пакування цих рослин.

4.  Мережа «свіжої логістики». Відомо, що Голландія є важливим виробником такої сільськогосподарської продукції, як квіти, м'ясні та молочні вироби. Але також вона відіграє значну роль в міжнародній торгівлі як своєю сільськогосподарською продукцією, так і імпортною. Зокрема в цьому сенсі Голландія приймає на себе роль міжнародного посередника, який пов’язує виробників готової сільськогосподарської продукції в усьому світі з її європейськими споживачами, переважно у вигляді великих ланцюгів супермаркетів. Мережа «свіжої логістики» має метою подальше зміцнення цієї важливої міжнародної функції Голландії в сфері агробізнесу шляхом підвищення ефективності процесу транспортування готової продукції на підставі відокремлення відповідних інформаційних потоків від потоків товарів. Останні можуть направлятися безпосередньо від виробника (постачальника) до споживача (отримувача), але інформаційний потік продовжує проходити через Голландію. Якість та ефективність продовольчих товарів може бути поліпшена шляхом створення «центрів консолідації», де ці товари можуть зберігатися (в т. ч. в охолодженому вигляді в холодильниках), пакуватися, поділятися за якістю (сортуватися) та проходити контроль на різні патології рослин. Такі центри можуть розміщуватися як в районах виробництва продукції, так і біля споживчих ринків. Крім цього , на базі центрів консолідації» створюється інформаційна мережа з обміну торгівельної інформації та обробки замовлень між постачальниками, покупцями та зовнішньоторгівельними менеджерами. Поділ продуктових та інформаційних потоків має результатом значне скорочення попиту на транспортні послуги, у той же час досягається істотне полегшення доступу на європейський ринок для фермерів з країн, що розвиваються.

5. «Олійний пором». Південний берег річки Ніуве Маас в самому центрі Роттердаму вже понад 100 років є місцем розміщення маргаринової фабрики відомої транснаціональної компанії «Юнілевер» (Голландія-Велика Британія). Щорічно тут виробляється понад 200 тис. тон маргарину, що розфасовується в 600 млн. пачок. Основною сировиною для виробництва маргарину є ріпакове масло, яке надходить на маргаринову фабрику від його виробника, олійного заводу фірми Арчер Деніелз Мідленд (США), що знаходиться в тзв. Європорті (15 км на захід від Роттердаму). За традиційною схемою, яка використовувалась раніше, доставка ріпакової олії здійснювалася автоцистернами (55 тис. літрів щорічно). Це потребувало понад 3 тис. автопоїздок щорічно, або 10 поїздок щоденно. Така практика сприяла збільшенню автомобільного навантаження на дороги в цьому регіоні, які і без цього є в перенавантаженому стані. Щоб зменшити автомобільний рух на дорогах Роттердаму, компанія Юнілевер вирішила перейти на річкову доставку олії. Так народилася ідея «олійного порому». Відповідно необхідно було спорудити причали для річкових поромів, для чого збудували набережну. А щоб можна було безперебійно завантажувати олію з поромів, було зведено трубогін довжиною 400 метрів. Відповідно цей трубогін з’єднав поромні причали на річці Ніуве Маас та два 250-тонні цістерни-сховища, що були споруджені на території маргаринового заводу. «Олійний пором» - човниковий сервіс з доставки олії на основі використання річкових поромів на р. Ніуве Маас – здійснює транспортування 500 тонн олії два рази на тиждень від Європорту до центру Роттердаму. Цей «поромний проект» почав функціонувати в квітні 2005р. і виявився дуже успішним як з економічної, так і з екологічної точки зору. Він не тільки дозволив зменшити автомобільний рух на дорогах Роттердаму, але й сприяв  поліпшенню екологічних умов проживання населення в південній частині цього міста. Так, обсяг викидів СО2 від автотранспорту зменшився на 25%.

6. Система контролю руху агро продукції, що орієнтована на якість. Для Голландії величина втрат сільськогосподарської сировини під час її руху від виробника до споживача становить 10% (в Україні цей показник за «обережними» (офіційними) оцінками складає 1\3, за «необережними» – понад 50%). Щоб зменшити ці втрати, запроваджується «система контролю руху продукції» на основі застосування «електронних міток», які дозволяють прослідкувати просування поставок продовольчих товарів. «Електронні мітки» використовують технологію RFID (радіочастотної ідентифікації). Оскільки вартість RFID-технологій за останні роки істотно зменшилася, стає економічно вигідним застосувати її для контролю руху продовольчих поставок. Проект «Система контролю руху агропродукції» передбачає використання радіочіпу, що кріпиться до упаковок з продовольчими товарами (пакети, коробки, тара-устаткування, тощо). Подібний пристрій надає можливість проконтролювати час доставки «свіжої» продукції від постачальника в магазин та зафіксувати можливі затримки через зміну маршруту чи авто затори. Додатково упаковки споряджуються спеціальним датчиком, який постійно надає дані про рівень температури та вологості середовища, де перебуває «свіжа» продукція під час її транспортування. Зазначені показники істотно впливають на тривалість і без того невеликого терміну придатності різних видів свіжої сільськогосподарської продукції. «Система контролю руху агропродукції» дозволяє виявити «вузькі місця» в ланцюжку її доставки від поля до прилавку (а вони істотно впливають на якість свіжої продукції). Також вона передбачає створення комп’ютерної програми, якою можуть користуватися торгівельні заклади з тим, щоб визначити обсяг та якість свіжої продукції, що пропонується покупцям.

До інших проектів «Платформи агрологістики» належать (рис.1): 

1.Санітарний контроль агроторгівельних потоків. Сутністю цього проекту є те, що Голландія, як важливий імпортер та експортер аграрної сировини та готової харчової продукції в глобальному маштабі, також повинна нести відповідальність щодо контролю цих зовнішньоекрономічних товарів на різні патогени (комахи, грибки, пліснява тощо), які фахівці називають «безквитковими пасажирами» [7].

2. Логістичний ланцюжок виробництва курятини. Виробництво м’яса птиці (в т. ч. курятини) є високоспеціалізованою галуззю, де різні компанії виконують різні функції в логістичному ланцюжку виробничого циклу. Скорочення цього ланцюжку пов’язане з просторовою концентрацією всіх цих функцій в одній локації, що принесе такі користі, як зменшення потреб у транспортуванні (тобто значну економію транспортних витрат) та поліпшення «самопочуття» пташини.

3. Кластерізація в свинарстві. Проект передбачає територіальне об’єднання чотирьох-п’яти родинних свиноферм у межах спеціалізованого бізнес-парку, де відбуватиметься увесь процес вирощування свиней, починаючи від виведення нових порід до відкорму свиней для промислової переробки. Мета проекту полягає в мінімізації транспортних витрат та створенні можливостей для централізованого збирання та використання органічних добрив.

4. Протеїновий коридор А1. Проект передбачає концентрацію виробництва та переробки протеїну  тваринного походження в декількох пунктах уздовж шосе А1, яке з’єднує Голландію з Німеччиною. Мета проекту – зменшити транспортне навантаження та оптимізувати енерго та водопостачання на підставі комбінування різних видів агропромислової діяльності.

5. Нове змішане фермерство. Проект передбачає об’єднання птахоферми з свинофермами та фермами з вирощуванням овочів та грибів шляхом створення нового типу «змішаного фермерства». Мета проекту – створити екологічно безпечний агропромисловий комплекс з оптимальним режимом енерго, водо та матеріалоспоживання, який буде функціонувати в гармонії з навколишнім природним середовищем.

6. Єдина доставочна мережа. Проект пов’язаний з використанням переваг різних видів транспорту в єдиному процесі доставки агропродукції в глобальному масштабі через Голландію. Координація різних видів транспорту здійснюється на базі сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій. Наприклад, це перевезення імпортованих фруктів з Іспанії до Голландії морським транспортом та їхня подальша дистрибуція в країні та в Європі за допомогою внутрішніх водних шляхів та автодоріг.

Висновки. Європейський досвід агрологістики на прикладі Голландії та врахування територіального чинника, розглянуті в статті, доводять високу ефективність, екологічність та різноманітність застосування геологістики в сфері агропромислового виробництва цієї однієї з найвисокорозвинутіших країн Європейського союзу. Досягнутий високий рівень розвитку агробізнесу в Голландії не відвертає урядові підприємницькі та науково – дослідні структури цієї країни від пошуку подальших шляхів підвищення ефективності та екологічності агропромислового виробництва, зокрема застосування геологістичних підходів та методів. «Агрологістика голланською» усвідомлюється  та підтримується на найвищому рівні керівництва країни, що знайшло вираз у розробці та прийнятті Урядової програми «Бачення агрологістики» та створенні «Платформи агрологістика», метою яких є державна підтримка ефективних агрологістичних проектів, серед яких «Молочний парк», «Агріпорт А7», «Флора Голланд», «Мережа свіжої логістики», «Олійний пором», «Система руху агропродукції, орїєнтована на якість» та інші. Без сумніву передовий досвід Голландії з врахування територіального чинника в агрологістиці буде вельми корисний і цікавий українським логістам та фахівцям у сфері агропромислового комплексу.

 

Література

1.                 Смирнов І.Г., Косарева Т.В. Логістична інфраструктура АПК: теорія та практика // Агроінком. – 2003. - №5-6. – С. 24-27.

2.                 Смирнов І.Г. Інтегрована логістика АПК та її транспортна складова // Географія та сучасність: Зб. наук. пр. НПУ імені М.П. Драгоманова. – 2007. – Вип. 17. – С. 20-31.

3.                 Смирнов І.Г. Логістика зберігання як складова інтегрованої логістики АПК // Соціально економічні проблеми розвитку українського села і сільських територій: Матер. 7-х річн. зб. Всеукраїнського конгр. вчен. економістів – аграрників. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2005.-С. 124-126.

4.                  Смирнов І.Г. Логістика тарного господарства агропромислового комплексу // Матер. I Міжнар.наук.-практ.конф. «Наука: теорія та практика - 2006». – Т.6. Економ. науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006.-С. 3-7.

5.                 Смирнов І.Г. Логістика фінансово-банківських послуг в АПК // Фінансові проблеми формування і розвитку аграрного ринку: Матер. 9-х річн. зб. Всеукраїнського конгр. вчен. економістів – аграрників. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2007. – С. 227-231.

6.                  Кіщак І.Т. Логістика тарно-транспортного господарства комбікормового виробництва // Фінансові проблеми формування і розвитку аграрного ринку: Матер. 9-х річн.зб. Всеукраїнського конгр. вчен. економістів-аграрників. – К.:ННЦ «ІАЕ», 2007. – С. 388-395.

7.                 www.agrvologistiek.nl

8.                 www.dockaas.nl

9.                 www.agriporta7.nl

10.             www.floraholland.nl

11.             www.ndl.nl

12.             www.unilever.com

13.             www.wur.nl