Экономические науки/11.Логистика

Завгородній Є.Є., Завгородня Є.Є.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Проблеми оцінювання якості продукції в логістичних системах

Якість, як деяку сукупність властивостей продукції, людина вимірює з ранніх часів свого існування. Сучасною тенденцією в галузі якості товарів та послуг є визнання того, що тільки кінцевий споживач є тією інстанцією яка дає відповідь про дійсну якість продукції [1]. Так як якість сприймається через рівень задоволення певних потреб, а людські потреби безмежні, то сталої якості не може бути. Завжди виникають нові потреби, які можливо задовольнити тільки підвищивши якість продукції. Для визначення цих потреб і вибору напрямків удосконалення виробництва необхідно мати постійний зворотній зв'язок виробників товарів та послуг зі споживачами. Періодичні опитування та анкетування, як правило, дають мало достовірної інформації, що допомагає вирішити цю задачу.

Відносно просто вирішується ця проблема у сфері надання послуг для населення бо тут є пряме спілкування з безпосереднім споживачем послуг. У галузі ж товарного виробництва споживач відділений від виробника рядом посередницьких організацій (гуртова та роздрібна торгівля).

Тенденції розвитку світової економіки (глобалізація та індивідуалізація, інформатизація та екологізація, міждержавна інтеграція підприємств та інші) свідчать, що все більшою мірою сфера виробництва та дистрибуції звертається до концепції логістики [2]. Система логістики передбачає побудову логістичного ланцюга, встановлення тісних довірчих відносин між окремими ланками (організаціями, що інтегруються в систему), налагодження інформаційних потоків як у прямому так і в зворотному напрямках. Тобто логістична система дає можливість для отримання інформації кожним учасником для подальшого удосконалення (управління якістю) продукції на базі оцінювання її безпосереднім споживачем у закладі роздрібної торгівлі.

Однак це зовсім не усуває проблем пов’язаних з забезпеченням якості продукції. При цьому, у реалізації продукції зацікавлені всі учасники логістичної системи від проектантів і виробників сировини до підприємств роздрібної торгівлі та після продажного гарантійного обслуговування.

Якщо проаналізувати весь життєвий цикл нового виробу, від його створення до використання за призначенням кінцевим споживачем, то умовно можливо виділити три його основні етапи: створення (проектування і виготовлення); розподілення; експлуатація (використання).

Однією з проблем, яка вирішується на кожному з етапів, є проблема інформації для оптимальних дій. Особливо гостро ця проблема стоїть на перших двох етапах і не стільки за її недостатньою кількістю, а навпаки – дуже великим обсягом.

На етапі створення (проектування) в розпорядженні проектанта велика кількість інформаційних матеріалів – книг, статей, звітів про наукові дослідження, каталогів, патентів, які він може використати для підвищення ефективності своєї роботи і створення нового товару з найкращими показниками. Але, в більшості випадків, покращення одного з показників якості призводить до погіршення одного або декількох з інших показників.

Крім того, завжди потрібно вирішувати які показники якості виробу і до якого рівня покращувати. Бо покращення якості, як правило, вимагає додаткових витрат ресурсів, що призводить до збільшення вартості виробу і тому існує економічна проблема підвищення якості. Винятком цього можуть бути тільки випадки, коли необхідно покращувати умови праці або забезпечувати безпеку життя та здоров’я людини. Але і в цьому випадку існують певні межі, обумовлені наприклад рівнем розвитку науки і техніки. Тому знайти оптимальне рішення, користуючись великою кількістю різноманітної інформації дуже важко.

На етапі розподілення становище з інформацією також з кожним роком погіршується. Споживачу все важче орієнтуватися у великій кількості різновидів продукції одного призначення. Справа тут не психологічних незручностях, які виникають у процесі вибору, а в тому, що в умовах великих обсягів інформації споживач зробить не найкращий, не оптимальний вибір.

Споживачу в сучасних супермаркетах електротоварів на вибір пропонується як мінімум 20 – 30 виробів за різною ціною; різного зовнішнього оформлення; різних і навіть одних і тих же фірм (у тому числі і з світовим ім’ям), виготовлених в різних країнах (по ліцензіям цих фірм, або на дочірніх підприємствах); різних за функціональними і додатковими можливостями і головне різного поєднання споживчих і функціональних властивостей.

Якщо урахувати, що виробів визначається кількома десятками показників (більшість з яких зрозуміла тільки вузьким спеціалістам з електротехніки, електроніки, радіотехніки і т.д.), характеристики яких різні у різних марок, то зробити оптимальний вибір споживачу дуже не просто. Тому, зробивши вибір з кількох марок приблизно однакових за ціною і придбавши якусь конкретну марку, споживач не обов’язково зробить оптимальний вибір, а отже буде сприймати технічно досконалий виріб як якісний.

Таким чином, потенційної інформації, яка повинна полегшити споживачу вибір потрібного товару, дуже багато – десятки параметрів по десяткам різновидів вироба але по мірі зростання кількості цієї інформації споживачу все важче зробити найкращий, оптимальний вибір.

Такий стан речей має свої об’єктивні причини. Раніше, кілька десятиріч тому, заміна виробів одного і тогож призначення новими зразками відбувалася значно рідше ніж на сучасному етапі. На сьогоднішній день по деяким товарам нова модель випускається на ринок одним і тим же виробником щорічно, а то й кілька разів на рік.

Разом із тенденцією зменшення інтервалу між появою нових моделей виробів одного призначення, які випускаються одним і тим же виробником, існує і тенденція збільшення моделей виробів одного призначення, які випускаються одночасно різними виробниками, різних країн. Кількість таких різновидів по деяким товарам широкого вжитку досягає кількох десятків.

Третя тенденція, яка обумовлює складність вибору оптимального варіанта – постійне підвищення наукоємкості продукції, постійне ускладнення конструкції виробів. Якщо виріб, який випускався на початку минулого століття вбирав в себе, як правило, досягнення в якійсь одній області науки або техніки, то на сьогоднішній день в конструкції виробів закладені досягнення кількох областей. Наприклад, будь яка сучасна побутова техніка це результат досягнень в електроніці, електротехніці, хімії, механіці, ергономіці, матеріалознавстві та багатьох інших.

Для полегшення вибору споживача на сьогоднішній день використовуються два засоби: реклама підприємств – виробників; стандартизована, в деяких країнах на державному рівні або на рівні обєднань підприємств і підприємців, система класифікації якості вироблених товарів, шляхом визначення сорта, категорії товара або шляхом присудження їм золотих і срібних медалей, почесних дипломів і звань на конкурсах, виставках, ярмарках.

Однак обидва засоби, на сьогодняшній день, недостатньо ефективні для забезпечення оптимального вибору товару споживачем.

Реклама по своїй суті є недостатньо об’єктивним, однобічним джерелом інформації, яка підкреслює позитивні і замовчує негативні якості виробу, що рекламується. Крім того, в рекламі дуже часто приводяться такі відомості про товар, які зазделегідь передбачають, що споживач енциклопедично освічена людина.

Мало, з точки зору забезпечення оптимального вибору для споживача, допомогають і товарні етикетки, які дають інформацію про сорти і категорії товара, присуджені премії, медалі, дипломи і т.д. бо неможливо визначити який виріб, нагороджений золотою медаллю кращий, якщо таких виробів декілька.

Тому потрібна інформація яка б однозначно давала віджповідь на питання про якість товарів.

Якість завжди пізнається в порівнянні. При цьому може виникнути дві ситуації: всі показники якості одного товару кращі (або гірші) за аналогічні показники якості іншого товару; деякі показники якості одного товару знаходяться на одному рівні з аналогічними показниками якості іншого товару, деякі кращі або гірші.

В першому випадку можливо однозначно визначити, що один товар (всі показники якого кращі) має більш високий рівень якості ніж інший. Але перша ситуація практично трапляється дуже рідко. В більшості випадків зустрічається друга ситуація і тоді однозначно відповісти який товар більш якісний, без відповідної оцінки, практично неможливо.

Однозначну оцінку якості товару у всіх випадках може дати його рівень якості. В залежності від переліку показників, які використовуються для визначення рівня якості, цілей оцінки і стадії життєвого цикла товару, розрізняють рівні якості:

технічний; нормативний; техніко-економічний.

Технічний рівень якості обумовлюється такою сукупністю показників якості в яку не входить економічна група. Використовується для оцінки технічних досягнень продукції, особливо з урахуванням іноземних товарів бо існують значні розбіжності в структурі витрат, структурі цін і т.д.

Нормативний рівень якості – це рівень якості продукції дійсні чисельні значення показників якої, дорівнюють вимогам нормативної документації.

Найбільш широкою і узагальненою мірою якості продукції є її техніко-економічний рівень якості, який обумовлюється всією сукупністю показників.

Оцінювання якості продукції (процесів) і в традиційних системах проводиться практично на кожному підприємстві з метою найбільш об’єктивного вирішення ряду задач [3], серед яких можливо виділити:

визначення доцільності проектування і вибір оптимального варіанта конструкції і чисельних показників якості при створенні нової продукції;

вибір оптимального варіанту зразка продукції при укладенні угод;

виявлення можливих шляхів підвищення якості продукції на всіх стадіях життєвого циклу товарів;

прогнозування потреб, технічного рівня і якості продукції і чисельних значень показників;

планування підвищення технічного рівня і якості продукції і обсягів іі виробництва;

розробка вимог нормативно технічної документації до нової продукції;

планування робіт зі стандартизації;

розробка і створення оптимальних умов зберігання, транспортування і відновлення продукції в процесі експлуатації;

оцінка діяльності структурних підрозділів підприємства;

визначення оптимальної ціни на продукцію та інші.

Логістичні системи дозволяють вирішувати цю проблему комплексно, з меншими витратами і на єдиній інформаційній та методологічній основі, отримати чіткі кореляційні залежності між технічною досконалістю продукції і процесів і ступенем задоволеності споживачів, а отже тим, як вони сприймають якість того чи іншого виробу. Це дозволить на новому рівні вирішувати проблеми якості, які стоять перед кожним окремим підприємством і ув’язувати інтереси окремих підприємств з інтересами всієї логістичної системи та споживачів.

Література:

1. Нойман Эрл, Хойсингтон Стивен Х. Качество на уровне Шесть Сигма /Пер. с англ.; Под ред. О.Б. Максимовой. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2004. – 440 с.

2. Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії: Підручник—Львів: Національний університет «Львівська політехніка» (Інформаційно-видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти), «Інтелект-Захід», 2004. 416 с.

3. Мишин В.М. Управление качеством: Учебник / В.М. Мишин – 2е изд., перераб. и доп. М.: ЮНИТИ, 2005. – 463 с.