Економічні науки/2. Зовнішньо-економічна діяльність

Інститут міжнародних відносин НАУ, м. Київ, Буковинська державна фінансова акдемія, м. Чернівці

Перспективні розробки науки і техніки

Інноваційний шлях розвитку – одна з пріоритетних задач соціально-економічного розвитку країни, яка визначає стратегічну мету державної науково-технічної та інноваційної політики – створення сприятливих правових, економічних і соціальних умов для розвитку науки й постійного підвищення технологічного рівня виробництва та конкурентоспроможності продукції, рівня та якості життя населення, зміцнення національної безпеки країни.

Враховуючи вищевказане, актуальними є розгляд програми перспективності основних науково-технічних напрямів та розкриття змісту впровадження розробок науково-технічної діяльності і наслідки їх використання з погляду на стан економіки.

Досліджували процеси розвитку науки й техніки, їх зміни у відповідності з потребами сучасного суспільства такі провідні вчені як Данько М. С., Голіков В. І., Даник Ю. Г., Александрова В. П.

Завдяки активізації інноваційної діяльності особливого значення набувають перспективи використання у секторах економіки таких науково-технологічних пріоритетів як космічні, інформаційні, біо- та ресурсозберігаючі технології.

За розрахунками науковців Інституту економічного прогнозування НАНУ, у рейтинговій оцінці перспективності основних науково-технічних напрямів перше місце посідають програми з ресурсозбереження, друге – з впровадження інформаційних технологій, а передостаннє і останнє – охорона навколишнього середовища і охорона здоров’я [1, с.48].

Ресурсозберігаючі технології передбачено спрямовувати на збереження та розвиток природних і виробничих ресурсів, їх економне використання. Це – розробки, що відповідають світовому рівневі за показниками енергозбереження і спрямовані на пошук нових джерел енергії.

Для усунення дефіциту енергоресурсів у майбутньому є можливість проведення пошуків нетрадиційних джерел енергії. Для цього створюються системи комплексного використання термальних вод, сезонного акумулювання тепла, його використання за спалення твердих побутових відходів.

Впровадження цих інновацій сприятиме створенню децентралізованої системи енергозабезпечення, пов’язаної з використанням природних джерел енергії та покращенню енергопостачання в окремі регіони.

Чимало розробок, корисних для ресурсозбереження, має бути спрямовано на досягнення безвідходності виробництва, його викидонебезпечності. У цьому аспекті перспективною технологією майбутнього має стати безлюдний високопродуктивний видобуток вугілля (у місцях за призначенням) з використанням автоматизованих комплексів.

Дослідження в галузі генетики та біотехнології відкривають величезні можливості поліпшення здоров'я людей і стимулювання їхньої виробничої та економічної активності. Інтегровані багатодисциплінарні дослідження у тісній взаємодії технології з біологією сприятимуть значному прогресу в медицині, охороні довкілля та істотному підвищенню рівня життя. Необхідність створення біотехнологій пов’язана з розвитком медичної і фармацевтичної галузей промисловості, а також з охороною здоров’я і діяльністю медичних закладів.

Широкого застосування в медицині набуватимуть матеріали з антибактеріальними препаратами, антибіотики, антисептики, протигрибкові та антиалергічні препарати.

Інтенсивний розвиток біотехнологій має відбуватися у довгостроковому періоді також і в сільському господарстві. На основі такого розвитку створюватимуться нові високоякісні та високоврожайні сорти культур, впровадження нових ефективних технологій для переробки сільгосппродукції.

Результати досліджень показали, що вже протягом перших двох років впровадження нових видів рослин має бути окупним приблизно на 25 % від обсягів збільшення капіталу, інвестованого в ці заходи [2, с. 10].

Інформаційні технології набувають великого значення для вдосконалення інформаційного середовища, сучасних засобів інформатики, обчислювальної техніки, електроніки та зв’язку. Реалізація цього напряму дасть змогу підвищити їхню конкурентоспроможність, заснувати банки комп’ютерної інформації, створити засади інформатизації суспільства. Для вирішення цих завдань актуальною стає розробка збалансованої моделі інформаційного суспільства, створення системи аналітичної обробки інформації та широкого використання інтелектуальних інформаційних технологій. Акумулювання та передача потоків цієї інформації пов’язані з розвитком ефективних комунікаційних систем і систем зв’язку, що мають бути створені в довгостроковому періоді [3, с. 8].

Справжніми інноваційними рушіями економіки вважаються нові матеріали та нанотехнології. Адже без нетрадиційних матеріалів неможливо створювати техніку нових поколінь. А нанотехнології - це основа прискорення темпів розвитку електроніки, створення надійних систем запису та відображення інформації, сенсорних та електронних приладів.

Нанотехнології визнані основною рушійною силою науки і техніки XXI століття. До 2015 року світовий ринок продукції нанотехнологій, за оцінками експертів, складатиме трильйон доларів, а потреба у фахівцях – два мільйони фахівців [6].

Розробки в цьому напрямі мають сприяти радикальній перебудові матеріаловиробничого та матеріалоспоживчого комплексів, ефективному використанню сировини, речовин і матеріалів нового покоління.

Авіакосмічні технолоії представлені використанням супутникових навігаційних систем для керування рухомими наземними та космічними засобами. Нагальним стає розширення масштабів застосування аерокосмічних технологій, пов’язаних з розробкою нових супутникових методів пошуку нафтогазових покладів на шельфах морів і континентах, та підвищення їх економічної ефективності [4, с. 40].

На жаль, якість запропонованих наукових проектів у ряді випадків далека від потрібної і всі вони потребують серйозної експертизи, особливо при бажанні залучити серйозних інвесторів для їх фінансування.

Для вдосконалення розвитку науки і техніки дослідникам важливо налагодити співробітництво із зарубіжними колегами для здобуття доступу до сучасного інструментарію та обладнання. Наприклад, ініціатива українського центру науки та технологій, спрямована на водневу промисловість з нахилом на паливних елементах, є цілком реальною і може прискорити співробітництво, оскільки в інших країнах також існує зацікавленість у цьому питанні, і наявне фінансування [5, с. 55].

У сільському господарстві багатьох країн світу можна розробити й провести дослідно-виробничу перевірку ефективності систем і технологій так званого краплинного зрошення в умовах відкритого і захищеного грунту, а також розробити системи із застосуванням автоматичного регулювання роботи насосних станцій, які б забезпечували економію води.

Майбутнє обіцяє багато новинок у сфері науки і техніки. Зокрема, американські вчені обіцяють створити підводне місто на дні Тихого океану й оселити у ньому роботів, які вивчатимуть флору і фауну підводного світу. Ще однією дивовижною розробкою нового часу стане чіп для паралізованих людей, завдяки якому ті зможуть працювати з документами, заходити в Інтернет і керувати своїми кінцівками лише за допомогою сили думки. Також учені обіцяють створити тривимірний принтер і поміняти клімат у всьому світі за допомогою течії Гольфстрім.

Процес розвитку науково-технологічної сфери не зупиняється, маючи хороші перспективи. Потрібно лише сформулювати наміри, бачення і політику успіху – і таким чином принести користь усьому світові.

1. Данько М. С. Визначення науково-технологічних пріоритетів як складова політики економічного зростання//Вісник Інституту економічного прогнозування. – 2002. - № 1. – С. 40-58.

2. Александрова В. П. Довгострокові перспективи формуванння пріоритетних напрямів науково-технічної діяльності та інноваційного забезпечення//Проблеми науки. – 2003. - № 12. – С. 8-11.

3. Голіков В. І. Інформатизація як фактор постіндустріального розвитку//Економіка і прогнозування. – 2003. - № 1. – С. 5-10.

4. Даник Ю. Г. Некоторые аспекты развития спутниковой связи//Інноваційні технології. – 2003. - № 1. – С.40.

5. Д-р Лоуренс Гольдберг. Аналітичний звіт: науково-технічний розвиток та реформи в Україні//Наука та інновації. – 2006. - № 1. – С. 53-56.