Беседіна А.В., ст. гр. БС-07б

Наук. керівник: Гордієнко Є.С.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНТИКРИЗОВОЇ СТРАТЕГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ ЗАВДЯКИ ЇЇ ФІНАНСОВІЙ СТІЙКОСТІ

Актуальність. Останнім часом чітко простежується тенденція до збільшення економічної та політичної нестабільності на національному та регіональному рівнях. Особливо нестабільність у банківському секторі призводить до негативних наслідків розвитку економіки в цілому, а в деяких випадках провокує соціально-політичну кризу.

Мета. Визначити основні чинники, які спричиняють кризові явища в банківській системі, дати оцінку фінансовій стійкості банківського сектору за останні роки, й висловити на цьому підґрунті авторські пропозиції з удосконалення діяльності банків.

Основна частина. Категорія антикризового управління встановлює понятійну демаркацію одного типу управління від іншого. З цього приводу доцільно розглянути такі чинники, які можуть спричинити банківську кризу в Україні та спонукають до розробки антикризової стратегії діяльності банку .

По-перше, це значні темпи споживчого кредитування за 2007 р. обсяг ринку кредитування фізичних осіб збільшився у 2,3 рази порівняно з 2006 роком. Питома вага кредитів, наданих фізичним особам в структурі кредитного портфеля банків України, склала 31,66 %. Темпи зростання обсягів кредитування є стрімкими, про що свідчить приріст кредитного портфеля за 2007 рік.

По-друге, доларизація економіки. Головним показником інтервенції іноземної валюти в країні вважається рівнем доларизації – співвідношення депозитів в іноземній валюті до грошової маси. Цей показник до кінця серпня 2007 р. склав 26,97 % порівняно з 23,6 % на початок 2006 р. [1]

Для вирішення проблем стабілізації діяльності банківської системи необхідно формування антикризових стратегій індивідуально для кожного окремого взятого банку. Одним з етапів формування антикризової стратегії є моделювання фінансово-економічного стану банківської установи. На підставі отриманих результатів з використання запропонованої моделі можна оцінити зворотну антикризову стратегію [3; c. 10].

Для оцінки фінансової стійкості доцільно використовувати не тільки показники, які характеризують фінансовий стан, а й досліджувати стабільність діяльності банку. Відповідно до значень базових показників та критеріїв її динамічної стабільності банки можна поділити на чотири групи:

- стабільний фінансовий стан – базовий показник знаходиться в межах рекомендованих значень, значення цих показників є стабільними;

- достатній фінансовий стан, який підвладний коливанням – базові показники знаходяться в межах рекомендованих значень, але значення цих показників є нестабільними;

- стабільно низький фінансовий стан – базові показники виходять за межі рекомендованих значень, але значення цих показників є стабільними;

- нестабільно низький фінансовий стан – базові показники виходять за межі рекомендованих значень, значення цих показників є нестабільними.

Таким чином, фінансово стійкими слід вважати лише банки, які відповідають характеристикам надійного та ефективно працюючого банку, причому базові показники, що характеризують стан банку є стабільними [2; c.58].

Стабільним на сьогоднішній день є стан таких банків: Укрсоцбанк, ПриватБанк та Райффайзен Банк Аваль. Протягом майже всього періоду значення інтегрального показника їхньої фінансово-економічної стабільності знаходилися трохи вище за очікуваний рівень і змінювалися адекватно змінам у банківській системі. Більшість інших банків України знаходяться на приблизно одному рівні щодо межи небезпеки [1]. Слід зазначити, що незначне порушення межі небезпеки в окремому періоді не є критичною ознакою банкрутства, але стабільно низьке значення або значення на межі є сигналом для посилення уваги до роботи банку.

Таким чином, отримане просторове зображення демонструє процес наближення банків до межі граничної небезпеки або ідеалу і досягнення поставленої мети, що свідчить про вирішення проблеми стабілізації діяльності банківської системи через формування антикризових стратегій індивідуально для кожного банку.

Висновок. У статті розглянуто основні чинники, які спричиняюсь кризові явища в банківській системі за останні роки. З цього приводу можна зробити висновок, що останнім часом чітко простежується тенденція до збільшення нестабільності у банківському секторі, що призводить до негативних наслідків у розвитку економіки в цілому, а в деяких випадках провокує соціально-політичну кризу. Таким чином, для вирішення проблем стабілізації діяльності банківської системи необхідно формування антикризових стратегій індивідуально для кожного окремого взятого банку. Щоб цього досягти необхідно розробити окрему систему діагностики і моніторингу фінансової стійкості банківської системи, яка б надавала можливості оцінити розвиток банківського сектору України (на регіональному і державному рівнях) з урахуванням макро- і мікроособливостей, що у свою чергу, дає підстави до визначення антикризових заходів.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Банківський нагляд. Фінансовий стан банків України // www.bank.gov.ua.

2. Гриценко Р. Теоретичні аспекти організації банківського нагляду в сучасних умовах // Вісник Національного Банку України. – 2007. - №4. – С. 57 – 59.

3. Коваленко В. В. інститути державного антикризового управління в банківському секторі // вісник Української академії банківської справи. – 2006. - №2(21). – С. 8 – 14.