Педагогические науки/ 3.Методические основы воспитательного процесса

Цабенко М.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Структура профорієнтаційної роботи в школі

Структурно профорієнтація поділяється на три основні елементи: профінформацію, профконсультацію і профвідбір.

Профінформація і профконсультація учнівської молоді можуть проводитись у середній загальноосвітній школі та середніх спеціальних навчальних закладах. Профвідбір належить до компетенції виробництва та науково-дослідних установ і може бути організований на підприємствах та в господарствах, а також у спеціальних профконсультаційних пунктах чи лабораторіях.

Центром профорієнтаційної роботи з учнями є середня загальноосвітня школа, яка забезпечує високий рівень загальної і політехнічної освіти молоді, виховує у неї моральну готовність працювати, формує трудові навички, створює основу для свідомого вибору професії. До змісту профорієнтаційної роботи в школі входять:

- ознайомлення учнів з різними галузями народного господарства, найпоширенішими масовими професіями в процесі вивчення основ наук, трудового навчання, позакласної та позашкільної роботи;

- формування в учнів умінь і навичок, необхідних для виконання різноманітних видів праці у виробничих умовах;

- виявлення і вивчення інтересів, нахилів, бажань, здібностей, а також фізичних і психічних можливостей підлітків;

- ознайомлення учнів з вимогами, які ставлять конкретні професії до об'єму загальноосвітніх, технічних і спеціальних знань, умінь і павичок, і змістом роботи майбутніх фахівців;

- надання учням допомоги у професійному самовизначенні шляхом педагогічної консультації про професії, їх вимоги, про навчальні заклади, де можна оволодіти відповідними професіями, про умови праці за обраною професією тощо;

- наступний аналіз (у процесі адаптації до обраної професії) ефективності застосованих раніше засобів педагогічного виховного впливу.

Для ефективного здійснення профорієнтаційної роботи важливо дотримуватися таких основних вимог:

- профорієнтація повинна будуватись на основі старанного обліку поточних і перспективних потреб народного господарства у кадрах робітників на місцях їм основі аналізу професійної структури господарства і тенденцій в її зміні, профорієнтація неможлива без ґрунтовного вивчення здібностей, нахилів, інтересів та стану здоров'я школярів;

- профорієнтація має бути органічно пов'язана з усім навчально-виховним процесом, спиратися на загальноосвітню і трудову підготовку учнів що забезпечує їхній широкий політехнічний світогляд та полегшує свідомий вибір професії;

У здійсненні профорієнтаційних заходів слід встановлювати тісні зв'язки школи з виробництвом, з громадськими та державними організаціями.

Професійну орієнтацію в школі слід розглядати як органічну складову частину всієї системи навчально-виховної роботи, а не як суму окремих заходів, до того ж пов'язаних лише з випуском учнів з школи. Вона має якнайтісніше пов'язуватися в цілому з процесом формування всебічного розвитку особистості, підготовкою учнів до життя, до праці і здійснюватися планомірно через навчальну і позакласну роботу в школі. Неправильною є позиція тих, хто поєднує її тільки з позаурочною роботою. Основна передумова профорієнтації - виховання в учнів любові до праці, активного бажання й потреби брати участь у суспільно корисній і особливо у продуктивній праці. Таку роботу варто проводити з дітьми вже з початкових класів, закладаючи надійну основу для наступної професійної орієнтації учнів.

У 1-3 класах учні привчаються любити і поважати працю, ознайомлюються з найпоширенішими професіями свого району, професіями батьків. У дітей формуються певні трудові уміння. У 4-7 класах запроваджується більш систематичне ознайомлення учнів з професіями, їх змістом, вивчаються і спрямовуються їхні інтереси, нахили і здібності, організовують відповідна трудова діяльність. У VIII класі узагальнюються результати профорієнтаційної роботи минулих років, уточнюються професійні наміри та визначається майбутній вид навчання, проводиться систематичне ознайомлення учнів з різними професіями.

У 9-10 класах завершується профорієнтація школярів, узагальнюються знання про професії і спеціальності, розвиваються інтереси, нахили і здібності учнів з урахуванням індивідуальних особливостей кожного з них, забезпечується підготовка і можливість участі їх у практичній діяльності.