Педагогические науки/ 3.Методические основы воспитательного процесса

Слободяник О.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Використання графічних задач на уроках креслення для розумового розвитку школярів

Дуже часто розум, розумовий розвиток зводять до наявності у людини великого обсягу знань. Разом з тим, не слід забувати, що між розумом і наявними, знаннями існує закономірний зв'язок. Нажаль, без перебільшення можна стверджувати, що загальноосвітня школа головним чином прагне забезпечити засвоєння учнями знань, мало приділяючи уваги необхідності розумового розвитку [7].

Найчастіше до показників розумового розвитку відносять розвиток мислення, яке може виявлятися через різні здібності (аналізувати, порівнювати, узагальнювати тощо) [5]. Одна з найважливіших здібностей, яка формується упродовж шкільного навчання – спроможність дітей оволодівати різними способами розв'язування практичних задач на теоретичному рівні, тобто здатність діяти "подумки" [1].

Особливістю засвоєння навчального матеріалу з креслення є те, що розумові дії учнів у процесі їх графічної діяльності ґрунтуються на механізмах просторової уяви, кінцевим результатом якої стають просторові образи (уявлення) [4]. У більшості випадків створювані образи не залишаються статичними - залежно. від умов діяльності вони видозмінюються, порівнюються, узагальнюються тощо. Виходячи з цього, є підстави у даному разі вести мову скоріше не про просторову уяву, як основу розумових дій учнів, а про просторове мислення, основним змістом якого є саме оперування просторовими образами [9].

Дослідження змісту графічної діяльності школярів у процесі читання та виконання креслень свідчать про те, що вона супроводжується складними аналітико-синтетичними діями [2]. Тому і розумовий розвиток школярів на уроках креслення повинен відбуватись саме в такій діяльності, яка передбачає необхідність активних розумових дій. Такою діяльністю є розв'язування графічних задач відповідного змістового наповнення.

Процес розв'язування задачі являє собою постійну взаємодію суб'єкта з об'єктом, в якій суб'єкт через аналіз і синтез розкриває об'єктивні відношення між даним і шуканим, визначає шукане, виявляючи його відношення до даного [6]. Це стає свідченням включення в процес розв'язування задачі мислення. У зв'язку з цим мислення досить часто розглядають як здібність до розв'язування задач [8].

Графічними прийнято називати задачі, в яких з аналізу графічних зображень, наведених в умові, одержують необхідні дані для розв'язання або такі, що вимагають графічного відображення результату розв'язання незалежно від форми вираження умови.

З нашої точки зору у загальному випадку навчальна задача - це завдання, сформульоване у вигляді навчальної проблеми, вирішення якої передбачає активну розумову діяльність, що спирається на наявні в учня знання та уміння застосовувати їх на практиці. До специфічних особливостей графічних задач можуть бути віднесені: представлення умови задачі у вигляді графічних зображень або їх частин чи елементів; процес розв'язання, графічної задачі супроводжується виконанням певних графічних дій (виконанням різноманітних графічних побудов); результатом розв'язування графічної задачі виступає графічна робота у вигляді ескізу, креслення, схеми.

Тому, із врахуванням цього, графічну задачу доцільно визначити як навчальну проблему, яка передбачає умовне відображення просторових властивостей предмета за допомогою розумових і практичних дій, в основі яких лежать певні знання про правила виконання та оформлення креслень і уміння застосовувати їх на практиці.

У залежності від змісту графічної діяльності при розв'язуванні задач, їх доцільно розділити на такі групи [3]: докреслювання зображень (доповнення їх відсутніми елементами); побудова зображень за різними вихідними даними; читання зображень з метою отримання наперед визначеної інформації; перетворення зображень за заданими умовами.

Задачі кожної з цих груп мають значні можливості для розумового розвитку школярів.

Література:

1 Возрастные и индивидуальные особенности образного мышления учащихся / Под ред. И.С. Якиманской. - М.: Педагогика, 1989. - 221с.

2 Восканян К.В. Построение геометрических фигур как средство развития мышления школьников // Вопросы психологии. - 1989. - №6. - С. 56-61.

3 Графические задачи на уроках черчения / В.Н.Виноградов, Е.А.Василенко, Е.Т.Жукова; Под ред. В.Н.Виноградова. - Минск: Народная асвета, 1984. - 126с.

4 Основы методики обучения черчению / Под ред. А.Д.Ботвинникова. - М.: Просвещение, 1966. - 510с.

5 Проблемы диагностики умственного развития учащихся / Под ред. З.И. Калмыковой. - М.: Педагогика, 1975. - 207с.

6 Психология: Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского.- М.: Политиздат, 1990. -494 с.

7 Сидоренко В.К., Щетина Н.П. Графічна підготовка школярів: реальний стан та перспективи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 1999. - №5. - С.29-33.

8 Эсаулов А.Д. Психология решения задач. - М.: Высшая школа, 1972. - 216с.

9 Якиманская И.С. Развитие пространственного мышления школьников. - М.: Педагогика, 1980. - 240с.