Педагогические науки/
3.Методические основы воспитательного процесса
Мринський
Л.Л., Коломієць Ю.В.
ДВНЗ
«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія
Сковороди», Україна
Загальні поняття наукової організації педагогічної
праці
Наукова організація
педагогічної праці викликана до життя, з одного боку, потребами подальшого
розвитку системи освіти в умовах інтенсивного розвитку економіки та
науково-технічного прогресу і, з іншого, -
об'єктивними можливостями її формування і виділення у відносно
самостійну галузь наукових знань. Становлення кібернетики — загальних основ
керування, подальший розвиток комплексу наук про працю, його організації і,
звичайно ж, успіхи педагогічної теорії і практики стали серйозною підтримкою в
розробці проблем наукової організації праці.
Конкретний досвід роботи з
наукової організації праці повинний узагальнюватися по спеціальностях учителів,
видам педагогічної діяльності й у підсумку стати складовою частиною окремих
методик викладання, навчання і виховання, висвітлюватися на сторінках
предметно-методичних журналів. Однак для цього необхідно розібратися в
загальнопедагогічному аспекті наукової організації педагогічної праці. Потрібні
ще і додаткові дослідження з окремих проблем наукової організації праці учителя
трудового навчання та учнів.
Якість роботи
педагогічного колективу залежить від багатьох факторів, в тому числі від
систематичного і планомірного контролю та оцінювання знань, умінь та навичок
учнів. Перевірка і оцінка навчальних
досягнень в процесі навчання виконує важливі освітні і виховні функції.
Демократизація шкільного життя потребує відмови не
від контролю і оцінювання знань, умінь, а від буденних форм спонукання до
навчання за допомогою оцінок. Пошук нових науково обґрунтованих способів стимулювання
навчальної праці учнів, принцип особистої вигоди, які набирають силу в навчанні
і вихованні, визначають інші підходи. В системі діагностування оцінка як засіб
стимуляції набуває нової якості.
Перш за все результати діагностування, де можуть
використовуватись оціночні судження (бали), сприяють самовизначенню
особистості, що в умовах конкурентного суспільства є важливим стимулюючим фактором.
Доповнюючись принципом добровільності навчання (а значить і контролю), оцінка
із неулюбленого в минулому для багатьох школярів засобів примусового навчання
перетворюється у спосіб раціонального визначення особистого рейтингу показника
значимості людини в цивілізованому суспільстві.
Перевірка знань і
вмінь учня має велике значення для самого учителя. На основі її результатів він
оцінює якість своєї роботи, аналізує недоліки, допущені ним помилки, визначає
проблеми в своїй підготовці, щоб своєчасно їх виправити.
Той, хто прагне до впровадження
наукової організації педагогічної діяльності в загальноосвітній школі, повинен
не тільки розуміти складні і важкі завдання, що стоять перед ним, але і бути
самокритичним, не тільки визнавати свої недоліки, але і жагуче бажати їх
усунути.
Хотілося б також застерегти від
деяких типових оман і помилок. У теоретичному плані наукової організації
педагогічної праці — це цілісний підхід до діяльності. Практично ж у кожнім
конкретному випадку можна удосконалити лише якусь частину загального елемента.
Однак, якщо розглянути її ґрунтовно, то, спираючи на психологічний механізм
переносу навичок, можна творчо використовувати сформовані навички й у багатьох
інших видах діяльності.
Вирішення завдань наукової
організації педагогічної праці, з одного боку, пов'язано з регламентацією, тому
що без цього немислимо керування навчально-виховним процесом, а з іншого боку —
вимагає творчого підходу. Це протиріччя діалектичне. Воно вирішується успішно
за умови, якщо педагогічна творчість є ведучою стороною діяльності вчителя,
якщо педагог володіє науковими методами праці.
Наукова організація педагогічної праці покликана
звільнити учителя від рутинних операцій, від шаблона, навчити працювати творчо.
А творчий стиль далекий суб'єктивізму, спирається на науковий підхід до всіх
суспільних процесів. Він припускає високу вимогливість до себе й іншим,
виключає самовдоволення, протистоїть будь-яким проявам бюрократизму і
формалізму. Творчий стиль у роботі вчителя — застава того, що школа успішно справиться
з задачею навчити кожного школяра учитися, жити і працювати.