Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

Проф. О.І. Спольнік, доц. В.Г. Власенко, доц. І.В. Волчок,

доц. Л.М. Каліберда, доц. М.О. Чегорян

Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка

РЕЙТИНГ АКАДЕМІЧНОЇ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ

В Харківському національному технічному університеті сільського господарства ім. П. Василенка вжита низка заходів щодо забезпечення методичного супроводження ідей Болонського процесу [1] та розроблена система рейтингового оцінювання знань студентів з метою організації постійного якісного контролю знань на протязі навчального року.

Рейтингова оцінка якості академічної роботи являє собою показник, скорегований як за обсягом залікових кредитів, що визначається навчальним навантаженням студента в навчальному році або семестрі, так і за підсумками контролю його знань, тобто оцінювання рівня академічної успішності студента з дисциплін, які регламентовані робочим навчальним планом.

Таким чином, рейтинг академічної успішності студента в навчальному році розраховується за виразом

,

де - рейтинг студента з певної навчальної дисципліни;

- кількість кредитів з певної дисципліни (всього кредитів за рік 60);

- бал, отриманий студентом з дисципліни (= 100);

і - кількість дисциплін в навчальному році.

Рейтинг студента з кожної дисципліни визначається як добуток оцінки, яку він отримав з цієї дисципліни, та кількості кредитів, які відведені в робочому навчальному плані, на дисципліну. Така методика має орієнтувати студента приділяти особливу увагу саме тим дисциплінам, які в кредитах “важать” більше, тобто визначаються більшою трудоємністю. Цей спосіб контролю знань забезпечує об’єктивність, зручність та комплексний підхід, відповідає вимогам самостійного навчання, бо студент сам керує власною навчальною діяльністю, що і є актуальним в умовах кредитно-модульної системи.

Академічна успішність студента складається з результатів рейтингування та балами, отриманими студентом з кожної дисципліни. Якщо студент має академічну заборгованість, не зважаючи на сумарний рейтинг, він вважається невстигаючим.

Всі загальноосвітні кафедри проводять моніторинг початкового рівня знань студентів у вигляді тестів “вхідного” контролю вже на першому тижні занять. Низький рівень початкових знань передбачає, передусім, необхідність додаткової роботи з цими студентами, а зі студентами, що показали високий рівень знань, передбачається індивідуальна робота та залучення цих студентів до наукової роботи та участі в олімпіадах та наукових конференціях [2]. Такий моніторинг дозволяє визначити, на який рівень підготовки необхідно планувати матеріал для студентів, підбір відповідної літератури, кафедральне планування самостійної роботи і відслідковувати динаміку успішності та вносити відповідні корективи.

На протязі семестру передбачаються змістовні модулі та підсумковий контроль наприкінці семестрів. Кожний студент на протязі навчального року виконує індивідуально-дослідне завдання (ІНДЗ) з певної теми, що рекомендує викладач та обирає за своїм бажанням студент. ІНДЗ спрямовано на посилення ефективності самостійної роботи студента і передбачає використання отриманих теоретичних та практичних знань при вирішенні визначеної навчально-дослідної задачі. ІНДЗ передбачає також поглиблене вивчення тих розділів дисципліни, що закладають фундамент професії спеціалістів сільськогосподарського виробництва. Розробка цих завдань здійснюється при тісному контакті загальноосвітніх і спецкафедр. ІНДЗ побудовано за класичною схемою науково-дослідної роботи вченого, а саме складається з літературного огляду по заданій темі, теоретичної частини, опису експериментальної установки, методики виконання експерименту, одержання та аналіз результатів та розрахунок похибки експерименту, а також висновків. Ця робота виконується студентом поза аудиторним навантаженням, а її результати оцінюються та входять в рейтинговий показник. Треба підкреслити, що цей вид діяльності дуже зацікавлює студентів, і вони виконують ІНДЗ з інтересом.

З системою рейтингового оцінювання знань студенти знайомляться з перших днів навчання, одержуючи таблиці і розклад змістовних модулів з робочих програм, а також графік тестувань, захистів лабораторних робіт та контрольних завдань. Таким чином, студент має можливість на протязі семестру самостійно орієнтуватися в оцінюванні своєї успішності з певної дисципліни, що підвищує його самостійність та відповідальність. Дана модель організації контролю знань з використанням кредитно-модульної системи дозволяє досить якісно оцінювати знання кожного студента з урахуванням його уміння самостійно освоювати необхідний матеріал.

Таким чином, визначальною ознакою кредитно-модульної системи навчання та оцінювання знань є її накопичувальний характер, тобто бали, отримані студентом з усіх видів контролю, інтегруються і становляться мірою навчальних досягнень по засвоєнню матеріалу на певному етапі.

Література:

1. Болонський процес у фактах і документах. (Сорбонна-Болонья-Саламанна-Прага-Берлін). (Упорядники: Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Трубінко В.В., Бабін І.І.).- Тернопіль, видавництво ТДПД імені В.Гнатюка, 2003.

2. Новий підхід до викладання фізики. О. Спольнік, І. Волчок, Л. Каліберда, М. Чегорян. Новий колегіум, 2006, № 4, с. 55.