Маракіна Л.Д.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Кредитно-модульна система підготовки інженерів-екологів в рамках Болонського процесу

Починаючи з 2004-2005 навчального року Харківський національний автомобільно-дорожній університет (ХНАДУ) бере участь у державному педагогічному експерименті з впровадження кредитно-модульної системи.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) впроваджена і на кафедри хімії, викладачі якої враховують існуючі основні проблеми: низький рівень програмної підготовки за середню школу; невміння самостійно працювати над програмним матеріалом; недостатні уміння і навички студентів в проведенні хімічного експерименту та в правильному, логічно грамотному оформленні виконаної лабораторної роботи; невміння студентами об’єктивно оцінити рівень своїх знань з хімії.

У ХНАДУ курс загальної| хімії| для студентів-екологів надається | на першому| курсі|. При організації навчального| процесу| за кредитно-модульної| системою значно| зменшується| кількість| аудиторних| годин|| |тобто акцент робиться| на індивідуальну роботу викладача| зі| студентом та на самостійну| роботу студента.

Модульний підхід організації навчального процесу для студентів-екологів полягає в тому, що вся програма здобуття знань і вмінь базується на змістовні модулі. Кожний з залікових модулів складається з 6 або 7 тем, які доводяться до студентів на лекціях, лабораторних або практичних роботах а також самостійних роботах студентів. З загальної кількості годин (216), робоча програма з курсу хімії містить: лекцій – 54 години; лабораторних занять – 54 години; самостійна робота – 108 годин; кількість модулів – 6 годин; змістовних модулів – 22.

Для студентів розроблений інформаційний пакет, який складається з робочої програми, навчальних посібників, лабораторного практикуму, тестів зі всіх тем навчальної програми.

До переваги кредитно-модульної| системи| можна віднести те, що кожен модуль має невеликий об’єм|. Це дозволяє студентам краще засвоювати матеріал, а| викладачам контролювати і коректувати рівень| знань. Застосування тестових технологій є одним з розповсюджених методів контролю, який набуває особливої актуальності за умов впровадження кредитно-модульної системи. Тест можна визначити як систему завдань специфічної форми, визначеного змісту, зростаючої складності, що дозволяє якісно оцінювати та вимірювати рівень знань, навичок і вмінь студентів.

- відвідування| лекцій;|

- відвідування| семінарів|, практичних| або лабораторних| занять;

- письмові тести.

Ця система дає можливість студентам, що працюють систематично і наполегливо протягом всього семестру, накопичити потрібну кількість балів, не здаючи екзамени|.

Поточний модульний контроль використовується на кожному з лабораторно-практичних занять.

Рейтингова оцінка складається із балів, які студент отримує за знання програмного матеріалу, “захисту” лабораторної роботи, правильність виконання домашних індивідуальних завдань. У рейтингову оцінку знань зараховуються також бали за участь у предметних олімпіадах, наукових конференціях та конкурсах.

Рубіжний контроль (атестація) запроваджується згідно з наказом ВНЗу, та проводиться два рази на семестр. Основою оцінювання знань студентів є накопичувальна модульно-рейтингова оцінка знань, яка складається з суми балів за модулі. Таким чином, деканат та ректорат мають можливість обмірковувати інформацію про стан успішності студентів та ефективність роботи кафедри.

Дистанційний контроль знань як форма контролю якості знань має майбутнє. У формі зазначеного контролю можна використовувати дистанційні іспити, співбесіди, консультації. В даний час на кафедри хімії планується використання таких технологій, їх впровадження в учбовий процес.