Економічні науки/10. Економіка
підприємства
Шафранська Т.Ю.
Черкаський національний університет імені Богдана
Хмельницького, Україна
Бюджетування в системі фінансового
планування підприємства
Розвиток технологій
фінансового планування призводить до широкого впровадження в практику
управління підприємствами системи бюджетування, яка на даний час є найбільш
ефективною системою управління фінансами господарюючого суб’єкта.
Бюджетування представляє собою управлінську технологію,
показник якості управління господарюючого суб’єкта, відповідності рівня його
менеджменту сучасним вимогам. В основу
бюджетування покладено консолідований бюджет, який представляє собою
скоординований за всіма підрозділами і функціями план роботи підприємства в
цілому, що об’єднує блоки окремих бюджетів і створює потоки інформації,
потрібні для прийняття і контролю управлінських рішень у сфері фінансового
планування [3]. Структура бюджету залежить від того, що є предметом бюджету,
розміру організації, міри інтеграції процесу розробки бюджету з фінансовою
структурою підприємства. Складові системи бюджетування на конкретному
підприємстві обираються, виходячи з особливостей його господарської діяльності та організації фінансової роботи:
приймається рішення щодо виду основного і часткових бюджетів, і, відповідно, до
технології самої системи бюджетування. Найчастіше використовується структура
консолідованого бюджету, що передбачає виокремлення оперативного і фінансового
планування.
Система бюджетування
ґрунтується на двох поняттях: план і факт. Бюджетне планування на підприємстві
включає два етапи: планування – власне розробка бюджетів і моніторинг –
контрольний супровід, нагляд за виконанням бюджетів. Важливе місце в
бюджетуванні належить контролю. Метою контролю и аналізу виконання планових
бюджетних показників є управління відхиленнями, що впливають на кінцеві
результати фінансово-господарської діяльності підприємства. В процесі контролю необхідно провести такі операції:
- збір,
обробка та аналіз інформації про фактичні результати фінансово- господарської
діяльності;
- виявлення
відхилень від планових показників і аналіз
причин;
- прийняття
управлінських рішень щодо корегування планів і бюджетів[1].
Для того, щоб здійснити ці
функції, важливо налагодити дієву систему
контролю. Ієрархічна структура бюджетів підприємства дає змогу встановити
ефективний контроль за надходженням і витрачанням коштів, створити реальні
умови для реалізації ефективної фінансової стратегії. На нашу думку, основою
системи контролю повинен бути контроль витрат. Для реалізації контролю витрат
використовуються розрахунки відхилень, в результаті яких:
-
виявляються відхилення на підставі даних управлінського обліку (якщо
забезпечена однорідність планових та фактичних даних);
-
оцінюються масштаби впливу відхилень на запланований результат;
-
визначається характер відхилень та
їх причини;
-
розробляються рекомендації та можливі управлінські рішення на підставі аналізу відхилень.
Для того, щоб
оцінити вплив відхилень на запланований
результат, найчастіше використовується метод розрахунку питомої ваги окремих
статей. На підприємствах масового і серійного виробництва для розрахунку
відхилень доцільно використовувати нормативний метод, за якого фактична
собівартість розраховується від нормативної
шляхом урахування змін норм і відхилень від цих норм. Облік відхилень
від норм організується в залежності від технологічних особливостей сировини і
матеріалів, нормування їх витрат і технології процесу виробництва. Самі
відхилення від діючих норм визначаються шляхом співставлення фактичного
витрачання матеріалів на випуск продукції з нормативними витратами.
В процесі
проведення контролю бюджетів за відхиленнями, на нашу думку, необхідно
враховувати наступне:
-
контроль за відхиленнями за своєю природою є контролем за фактом і не
спроможний запобігти здійсненню окремих операцій фінансово-господарської діяльності, що призводять до
негативних змін;
-
контроль за відхиленнями є найбільш ефективним на довготривалих бюджетних
періодах, що проводяться на регулярній основі.
Крім того,
більшість бюджетів є статичними,
оскільки розраховуються на певний очікуваний рівень виробництва або продажу.
При цьому фактичні результати порівнюються з прогнозованими поза залежністю від
досягнутого рівня реалізації. З метою забезпечення ефективності системи контролю витрат статичні бюджетні показники
повинні бути скориговані на фактичний випуск. Для цього використовується
гнучкий бюджет, який враховує зміни витрат залежно від зміни обсягу реалізації
і являє собою динамічну базу для
порівняння досягнутих результатів із запланованими показниками. В процесі
бюджетування доцільно враховувати специфіку діяльності господарюючого суб’єкта.
Зокрема, якщо бізнес напряму залежить від імпорту, необхідно чітко відчувати
макроекономічну ситуацію на ринку, а також прогнозувати коливання валютного
курсу. Якщо в обороті підприємства значна кредитних коштів, необхідно
контролювати ситуацію на банківському ринку, відслідковувати динаміку
відсоткових ставок.
Ефективність
бюджетування полягає в узгодженості діяльності підрозділів підприємства та
підпорядкуванню їх загальній стратегічній меті шляхом розробки для кожного
підрозділу бюджету з параметрами діяльності. Все охоплення бюджетуванням всіх
аспектів фінансово-господарської діяльності підприємства забезпечує не тільки відображення в бюджетах
цілей та завдань підприємства, але і одночасно створює передумови для всебічного і об’єктивного контролю за
досягненням запланованих показників фінансово-господарської діяльності
підприємства
Впровадження
комплексної системи бюджетування на підприємстві дозволяє створити єдину систему планування та забезпечити практичне управління зниженням
витрат по підприємству в цілому. В результаті узгодження витрат і джерел ресурсів
підвищується якість поточного і стратегічного планування та підприємство
отримує більш широкі можливості щодо визначення ефективних шляхів збільшення прибутку і
рентабельності .
Література:
1.
Бланк И.А. Управление денежными потоками. – К.: Ника-центр: Ольга, 2002. –
736с.
2.
Філіна
Г.І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб.- К.: Центр
учбової літератури, 2007. – 320 с.
3.
Фінанси підприємств: Підручник / За ред.. А.М.
Поддєрьогіна. – 5-те вид. – К.: КНЕУ, 2004. – 546 с.