Педагогические науки

викладач Кушик М.Л.

Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського, Україна

Роль медичних товариств в Україні

в другій половині ХІХ – початку ХХ ст.

В Україні існували організації та медичні товариства, які служили „зв’язною ланкою” між лікарями-практиками та професорами медичних факультетів університетів [5, 92-94].

Кількість медичних товариств в Російській імперії на початку ХІХ ст. була невеликою, що можна простежити у наступній таблиці:

Назва Товариства	Рік заснування
Фізико-медичне товариство (при Московському університеті)	1804 р.
Віленське медичне товариство	1805 р.
Товариство російських лікарів в Петербурзі	1833 р.
Товариство київських лікарів	1840 р.
Товариство одеських лікарів	1849 р.

[3,39-40].

В 1840р. було засновано Товариство київських лікарів, яке в різний період очолювали В.О.Караваєв, Н.А.Хржонщевський, Ю.І.Мацон, П.І.Перемежко, Г.М.Мінх, В.П.Образцов. Товариство, статут якого був затверджений у 1850р., об’єднувало прогресивних викладачів медичного факультету університету та лікарів, які працювали в Києві [8, 46-47].

Одеське товариство лікарів займалось розробкою санітарно-статистичних матеріалів Новоросійського краю. В травні – червні 1865р. в Одесі був проведений перший статистичний з’їзд в Російській імперії. В 1865р. лікарі проводили просвітницька роботу по боротьбі з епідемією холери, здійснювали заходи щодо розвитку щеплення проти віспи [3,119-128].

З 60-х рр. Х1Х ст. кількість товариств зростає. При медичних товариствах створювались амбулаторії або лікарні для обслуговування бідних верств населення. На засіданнях товариств обговорювали різні патології, випадки з лікарської практики, читали доповіді. Товариства обмінювались протоколами, працями. Харківське медичне товариство (1861р.) спрямовувало свою діяльність на розвиток санітарно-профілактичних питань [3, 39-42, 112-118].

Важливо згадати ім’я Н. А. Хржонщевського, який був президентом Товариства природознавців (1870-1872 ) та президентом Товариства київських лікарів у 1869-1872, 1886-1889, 1889-1892рр. Науковці медичного факультету Київського університету виступали з доповідями на засіданнях, значну увагу звертали на питання санітарної освіти, громадської гігієни, боротьби з епідеміями. Студенти медичного факультету також брали участь в діяльності товариства [1, 89-97,148-149].

В 1881р. члени Товариства київських лікарів організували “гурток лікарів з метою нічних лікарських чергувань” – це було початком створення служби швидкої допомоги [8, 46-47].

В 1881р. засновано студентське наукове товариство на чолі з О. Киселем. За допомогою професорів Київського університету та власними силами студентів була створена бібліотека, придбане лабораторне обладнання. З організацією Наукового клінічного товариства студентів-медиків багато студентів отримали можливість брати участь в дослідницькій роботі, на засіданнях обговорювали реферати, історії хвороб. На студентських конференціях були присутні лікарі, професори, які також брали участь в обговоренні. Такі дискусії досягали навіть „інколи більшого ефекту ніж навчальна лекція”. Студенти займались науковою та практичною діяльністю, зокрема брали участь в ліквідації епідемії холери в Києві (1893р.), проте офіційний статут товариства не був затверджений аж до 1910 р. [8, 114-116].

Засноване в 1894 р. товариство „Друзів здоров’я”, було перейменовано на „Гігієнічне товариство” в 1903 р. До складу товариства входили професори Львівського медичного факультету. Товариство відіграло значну роль у розвитку гігієни, займалось поширенням гігієнічних знань серед населення. На початку ХХ ст. товариство видавало „Гігієнічний огляд” [6, 210-214].

Статут Товариства ім. Шевченка був прийнятий у 1873 р. Галицьким намісництвом у Львові. З 1892 р. товариство було реформовано в наукове. Окрім видання „Записки НТШ”, виходили серійні видання різних наукових напрямків. З 1897р. публікувався „Збірник математично-природничої секції”, а пізніше виходив „Лікарський вісник” [7, 49-50-52, 57].

У боротьбі за національне здоров’я, здоровий спосіб життя брали участь протиалкогольні товариства. Так, зокрема на Снятинщині в кінці ХІХ ст. діяли Товариство Святої Тверезості (засноване о.Андреєм Воєвідкою в с. Карлів), а пізніше – також товариство „Відродження”, яке пропагувало проведення свят без алкоголю. Силами духівництва та інтелігенції створювались читальні, каси взаємодопомоги, проводились антиалкогольні місії. Хоча рух тверезості проходив періодично, проте слід зазначити його просвітницьку роль серед населення. У товариства „Відродження” (1909), що об’єднувало велику кількість гуртків, була бібліотека, журнал-щомісячник, цікаво, що воно підтримувало зв’язки із більш ніж десятком закордонних організацій такого плану [2, 36-37; 4, 147].

Функціональна схема форм і методів діяльності товариств:

Товариства не були в змозі вирішувати проблеми суспільного значення. Багато з питань щодо покращення охорони здоров’я не були вирішені через відсутність сприятливих суспільно-політичних умов [5, 93-94].

Привертаючи увагу медичної громадськості до актуальних проблем охорони здоров’я, лікарські організації та товариства впливали на розвиток питань медицини. Українські медичні товариства та організації відігравали важливу роль у загальнокультурному розвитку України.

Література:

1. Бенюмов Р.Я., Макаренко І.М. З історії розвитку громадської медичної думки на Україні. Н.А.Хржонщевський (1836-1906) (видатний укр. вчений і громадський діяч). К: Держмедвидав УРСР, 1963. –164 с.

2. Воробець Я.М., Ткачук В.М. Шляхами пошуків здоров’я. Снятин: ПрутПринт, 1997. – 134с.

3. Жук А.П. Развитие общественно - медицинской мысли в России в 60-70-х гг. ХІХ века. М: Гос. издат. мед. лит., 1963. – 382с.

4. Лаба В.П. З історії антиалкогольного руху в Галичині// Екологія культури: історія, традиції, сучасність. (Тези доповідей та повідомлень молодіжної конф. 11-12 травня 1990р.). (ред. колегія М.В.Бевз та ін.) Львів: 1990. – 176 с. С.147.

5. Макаренко И.М. Из истории развития гигиенической мысли на Украине// История высш. мед. образ. и научн. мед. школ Укр.: (Мат-лы к ІІІ Укр. ист.-мед. конф. посв. 120-лет. Киевск. ордена Труд. Красн. Знамени мед.института им.ак.А.А.Богомольца)/под.ред.К.Ф.Дупленко и Р.Я.Бенюмова. К: Госмедиздат УССР, 1962. – С.92-94.

6. Мироненко Ю.Ф. Зв’язок кафедр мед. інституту з медичною громадськістю. //Основні напрями в розвитку діяльності кафедр Львів.мед.інституту. (Короткий зміст доп. наук.конф. 3-4лютого 1966). /Під ред. проф. М.В. Даниленка, доц. І.Я.Шапіро/. Львів: 1966.-219с. С. 210-216.

7. Романів О. Наукове товариство ім.Шевченка – перша українська академія наук // Київська старовина. - № 2.- 1999.-С.49-71.

8. 150 лет Киевскому медицинскому институту/ Е.И.Гончарук, Н.Н.Зайко, И.И. Бобрик и др./под.ред.ак.АМНСССР Е.И.Гончарука/– К.:Здоровья, 1991. - 264с.