Педагогічні науки

К. п. н. Малихін О.В.

Криворізький державний педагогічний університет, Україна

Формування умінь самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів

(вплив педагогічних факторів)

Проблемі формування умінь присвячено багато робіт, у тому числі К.К.Платонова, Н.О.Менчинської, О.М.Кабанової-Меллер, Є.А.Мілеряна, С.І.Архангельського. З початку 60-х років в основу теоретичної розробки цієї проблеми було покладено загальнопсихологічну концепцію діяльності: формування умінь відбувається успішніше тоді, коли воно відбувається у процесі діяльності [4]. При цьому вплив факторів (позитивних і негативних) на формування умінь набуває своєї значимості не сам по собі, а завдяки індивідуальній позиції людини, її ставлення до цих факторів, практичної реалізації цих відношень у її діях і вчинках.

Приймаючи до уваги фундаментальне положення психології про те, що зовнішні причини (зовнішні впливи) завжди діють лише опосередковано, через внутрішні умови [3, с.240], перетворюються через життєвий досвід людини, її особистість [2, с.32], виділимо серед усіх об’єктивних факторів, що впливають на формування умінь лише ті, що можуть бути сприйнятими студентами, впливати на них через суб’єктивні умови, що складаються.

Такими факторами є:

- вивчення учбових мотивів і формування спрямованості студентів на самостійну реалізацію потреб;

- наявність методичного інструментарія, що дозволяє скорегувати рівень знань з профілюючих предметів і рівень сформованості умінь самостійної навчальної діяльності; перевірка практичної доцільності створення тих чи інших педагогічних умов формування умінь;

- діагностика сформованості кожного з компонентів системи умінь самостійної навчальної діяльності й рівня їх сформованості в цілому;

- продуктивне спілкування студентів з учасниками освітнього процесу, у тому числі й одного з одним.

Виходячи з наведених тверджень, мета даної роботи полягає в тому, щоб визначити і вивчити вплив педагогічних факторів на формування умінь самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Слово «фактор» латинського походження і означає «такий, що робить, спричиняє», а за своєю сутністю – об’єкт, що змінює своїми діями свої власні ознаки чи ознаки інших об’єктів. Відповідно, крім об’єктивних факторів (особливості навчання, взаємовідносини, що складаються, престижність професії, адміністративний вплив), рушійною силою процесу формування умінь є дії суб’єктивних факторів. Тому окреслимо наступні шляхи розв’язання проблеми:

1) вивчити вплив педагогічних (об’єктивних і суб’єктивних) факторів на формування умінь самостійної навчальної діяльності;

2) визначити суб’єктивні умови (мотиви), завдяки яким студентами може бути сприйнятим вплив об’єктивних факторів;

3) представити картину впливу об’єктивних факторів на формування умінь самостійної навчальної діяльності, виявити найбільш впливові фактори, а також такі, що не є достатньо впливовими;

4) на окресленій основі, а також, враховуючи задачі сучасної реформи вищої освіти на шляху входження до єдиного європейського освітнього простору, особливості входження студентів у освітній простір вищого педагогічного навчального закладу й системи умінь самостійної навчальної діяльності і процесу їх формування, визначити організаційні форми, що сприяють впливу досліджуваних факторів на результативне формування умінь, і, як наслідок, забезпечують процес адаптації студентів на початковому етапі навчання у вищій педагогічній школі до процесу навчання, зорієнтованого на самостійне опанування значних обсягів професійно значущої інформації.

Виходячи з вище наведених положень, проаналізуємо етапи входження сучасного студента – вчорашнього школяра (у переважній більшості випадків) до процесу навчання у вищій педагогічній школі, визначимо, які суб’єктивні фактори впливають на вдосконалення умінь.

1. На підготовчому етапі відбувається знайомство з «новизною навчання у вищому навчальному закладі» (новими видами здійснюваної діяльності, вимогами, що висуваються до студента тощо). Студент першого курсу залучається до нових відносин. Враховуючи попередній досвід, на ґрунті узагальнення конкретних і виразних для себе зразків поведінки учасників освітнього процесу, виникають нові уявлення, інтерес до новизни навчання у вищій школі. Кожен набуває свої уявлення про процес навчання у ВНЗ, про те, як можна задовольнити учбові мотиви.

2. Для етапу осмислення (прилаштування до нових видів діяльності, накопичення умінь, навичок, їх використання у діяльності) притаманним є усвідомлення, вибір нових і закріплення раніше використовуваних, значимих у нових умовах знань, умінь, навичок, на ґрунті нових вимог до себе відбувається переоцінка їх похідного рівня, необхідною є підтримка з боку оточуючих, певна допомога.

3. Етап здійснення (формування індивідуального стиля самостійного навчання, використання системи умінь самостійної навчальної діяльності) свідчить про свідоме надання преваги формуванню певних умінь самостійної навчальної діяльності й відмови від інших, що говорить про перетворення більш бажаних зразків поведінки в особисті прийоми учіння.

Таким чином, можна помітити, що всі виявлені суб’єктивні фактори, що впливають на формування умінь, у сукупності входять до складу системи умінь самостійної навчальної діяльності і визначають ні що інше, як ознаки сформованості компонентів системи. Тому для зручності слід поділити їх на п’ять груп суб’єктивних умов (мотивів розвитку умінь). Суб’єктивні фактори, визначені вище, розподіляємо по групам:

- мотиваційно-організаційна обізнаність (потреба, що становиться, у самостійному здійсненні особистих учбових мотивів, схильність ставити цілі);

- організаційно-адаптаційна компетентність (аналіз раціональних способів організації процесу учіння);

- змістовно-операційна (процесуально-діяльнісна) готовність (якість сформованих спеціально-предметних знань, умінь засвоювати, закріплювати);

- ступінь ініціативності (необхідність у спілкуванні, підтримці);

- якісний аналіз виконаної діяльності (уміння узагальнювати, давати оцінку).

Можна дійти висновку, на ґрунті проведеного аналізу, що підтверджується правомірність визначення у якості похідних критеріїв сформованості умінь самостійної навчальної діяльності вищеназваних параметрів, оскільки вони є існуючими суб’єктивними факторами, які є значимими для студентів перших курсів, а тому такими, що впливають на формування умінь.

Література

1. Костенко И. Аудиторная самостоятельная работа студентов с учебным текстом // Высшее образование в России. – 1995. - №1. – С.101-105.

2. Крутецкий В.А. Основы педагогической психологии. – М.: Просвещение, 1972. – 255с.

3. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2003. – 720с.

4. Талызина Н.Ф. Педагогическая психология: Учеб. пособие для сред. пед. учеб. заведений. – М.: Академия, 1998. – 288с.

5. Формирование учебной деятельности студентов / Под редакцией В.Я.Ляудис. – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 239с.