Коробов Є.Т.

Дніпропетровський національний університет

АНАЛІЗ ПРИЧИН НЕРОЗУМІННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Для з`ясування найбільш типових (з погляду студентів) причин нерозуміння навчальної інформації нами було проведено анкетування серед студентів Дніпропетровського національного університету. Анкета містила в собі одне запитання: “Які причини нерозуміння навчального матеріалу ви вважаєте основними?”. Для цього пропонувалось ряд відповідей на вибір.

1. Слабка стійкість уваги.

2. Сильна стійкість уваги.

3. Недостатня уява (зокрема просторова).

4. Заважає власна надемоційність.

5. Недостатні вольові зусилля для зосередження.

6. Відсутність позитивної мотивації для засвоєння.

7. Слабка пам`ять.

8. Низький рівень знань.

9. Відсутність актуалізації опорних знань.

10. Нечітка мова викладача (швидкий темп, дефект мовлення).

11. Слабка сформованість мисленнєвих операцій (аналіз, синтез, порівнення, узагальнення, конкретизація і т.под.).

12. Нелогічність (безсистемність) викладу навчального матеріалу.

13. Незадовільний психологічний клімат під час занять.

14. Втомлюваність, погане самопочуття.

Пропонувалось вказати на три основні причини. В експерименті взяли участь 120 студентів гуманітарних дисціплін і 150 – природничих. Головні причини нерозуміння навчальної інформації студенти гуманітарних і природничих дисциплін назвали майже одні й ті ж. Це відсутність позитивної мотивації щодо засвоєння знань, нелогічність (безсистемність) викладу навчального матеріалу, а також (якщо ці дві причини об`єднати в одну) прогалини в знаннях і відсутність актуалізації опорних знань.

Проте помітно відрізняються оцінки представників природничих наук і гуманітаріїв з такої причини, як “відсутність позитивної мотивації до засвоєння” (66,7% та 34,3%). Пояснити розбіжність в оцінці можна таким чином. Під час викладання фізико-математичних дисциплін навчальна інформація частіше подається графічним, символічним або споглядним шляхом. У гуманітарних предметах домінує вербальний (словесний) канал подачі інформації. Проте стимулювання пізнавальної діяльності з боку викладача й мотиваційні процеси здійснюються у свідомості студентів частіше словесним шляхом. Крім того, гуманітарні предмети (література, історія, мова) більшою мірою пов`язані з життям, побутовими потребами людей, меншою мірою в них присутня абстрактна інформація. Тому вже сама змістовна структура гуманітарних предметів містить в собі більше мотиваційних компонентів, ніж структура фізико-математичних дисциплін. У будь-якому разі, викладачам усіх навчальних предметів необхідно враховувати той факт, що однією з найважливіших причин нерозуміння студентами навчального матеріалу служить відсутність позитивної мотивації до засвоєння. Саме тому стимулюючий навчальний матеріал, оснований на переконанні, пізнавальному інтересі, емоціях, здивуванні та сумнівах, по можливості ширше повинен використовуватись в процесі навчання.

Другою, не менш важливою, причиною нерозуміння названа нелогічність (безсистемність) викладу навчального матеріалу (55,7% і 41,7%). Більш суттєва ця причина щодо викладання гуманітарних предметів. Пояснюється це тим, що зміст гуманітарних предметів менш систематизований і логічніший за будовою, ніж зміст дисциплін фізико-математичного циклу. Та й самі викладачі-гуманітарії схильніші до імпровізації й відхилення від логічного змісту викладу. Усунення причини, на яку вказано вище, можна досягти шляхом чітко продуманого структурованого змісту предмету, крім того, викладачу необхідно стежити за логічністю переходів між окремими дозами поданого матеріалу.

Нарешті, третіми достатньо суттєвими причинами нерозуміння, на які вказують результати анкетування, є прогалини в знаннях і відсутність актуалізації опорних знань. Ці дві причини ми об`єднуємо в одну, тому що прогалини в знаннях (у повному розумінні) зустрічаються не так уже й часто. Більше всього, це вигадані прогалини. Справа в тому, що забута інформація, яка зберігається в довгочасній пам`яті, скоріше за все розцінюється студентами як прогалина в знаннях. Ліквідуються такі “прогалини” звичайною актуалізацією опорних знань.

Серед другорядних причин нерозуміння виступають такі: “втомлюванність, погане самопочуття” (34,3% і 23,6%); “недостатні вольові зусилля для зосередження” (28,6% та 25%); “негативний психологічний клімат занять” (24,3% та 16,7%).

Втомлюванність і погане самопочуття як причина нерозуміння (на що вказувало багато опитуваних) свідчать про стан здоров`я молоді. Проте це вже меншою мірою стосується педагогічної , а більшою соціальної та медичної проблеми. Хоча негативний психологічний клімат під час занять безпосередньо впливає на здоров`я студентів, породжуючи так звані дидактогенні неврози.