Курбатова Т.В.

Криворізький технічний університет

ЕКСТЕНСИВНЕ ЧИТАННЯ ЯК ВИД САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ ВНЗ

Читання є одним з головних дієвих інструментів покращення мовленнєвих навичок та вмінь при вивчання будь-якої іноземної мови. Але більшість студентів немовних ВНЗ не звикли сприймати читання як окремий вид самостійної роботи, коли вони повинні працювати автономно, а роль викладача не є ведучою. До того ж, іноді студентів лякає той факт, що вони повинні читати складні для їх рівня тексти, неодноразово звертаючись за допомогою до словника, щоб зрозуміти їх зміст. Тексти для самостійної поза аудиторної роботи повинні бути цікавими. А нецікавим текстом часто стає складний. Зі свого боку, викладачі теж недооцінюють значення читання легких для сприйняття, змістовно цікавих текстів, яким є екстенсивне читання.

Тексти для читання можна використовувати як інтенсивно, так і екстенсивно. Студенти можуть використовувати навички та вміння читання рідною мовою, наприклад, читання типу «знімання вершків», тобто переглядове читання, або читання типу «сканування», тобто пошукове читання. Екстенсивне читання може називатися також «побіжним» або «читанням по діагоналі».

При цьому виді читання студенти самостійно долають великі обсяги інформації на іноземній мові. Їх мета – отримати інформацію, і не в останню чергу, задоволення від читання, що є значним мотивуючим фактором. Тексти для екстенсивного читання підбираються індивідуально. Також студенти всіляко заохочуються до розширення своєї так званої «reading comfort zone». Недарма фахівці з цього питання зробили девізом екстенсивного читання «reading gain without reading pain». Використовується один з головних принципів навчання – викликати цікавість та задовольняти її.

Читаючи екстенсивно, студенти не тільки вдосконалюють свої навички читання, але й розширюють свій словниковий запас, закріплюють знання вже відомих лексичних одиниць, які вони неодноразово зустрічають у новому контексті. Крім того, екстенсивне читання допомагає вдосконалити навички письма та говоріння. Під час читання корисно робити помітки, які потім можна використовувати при підготовці усної доповіді по прочитаній книзі.

Викладач повинен всіляко заохочувати студентів до читання екстенсивно. Тексти не повинні містити жодних лексичних, граматичних чи синтаксичних труднощів відповідно до рівня підготовки студентів. Важливо вибрати ті тексти, які студенти можуть прочитати швидко та легко. Це надасть їм впевненості в своїх силах та заохотить до подальшого читання. Звичайно кількість незнайомих слів не повинна перевищувати 4-5 слів на сторінку тексту. Також якщо приходиться перечитувати складне з граматичної точки зору речення, такий текст давати для екстенсивного читання недоцільно. В залежності від можливостей викладача, це можуть бути дитячі книжки, комікси, матеріали з мережі Інтернет. Майже всі видавництва навчально-методичної літератури випускають багато адаптованих текстів відомих англійських та американських письменників. Ці тексти вже враховують різні рівні володіння мовою.

Спеціалісти зазначають, що при цьому виді читання слід якомога менше користуватися словником та не зважати на кожне нове слово, якщо воно не є важливим для розуміння всього змісту тексту. Виписувати з кожної прочитаної книги лише ті слова, які найчастіше зустрічаються, попередньо перевіривши їх значення за словником.

Результат, досягнутий екстенсивним читанням, не може бути досягнутим жодним іншим видом читання. При цьому через свідомість людини, що читає, проходе величезний потік лексичних одиниць, ідіоматичних виразів, словосполучень та просто звукових комплексів. Під час читання людина свідомо промовляє слова та речення про себе, як і в рідній мові. При постійному та систематичному читанні навіть найскладніші синтаксичні структури будуть здаватися не такими складними. У людини виникає відчуття мови. В деякому сенсі читання замінює різнобічний мовленнєвий досвід, який поступово з являється у людини, яка вивчає іноземну мову. Цей вид читання відкриває нові можливості для повторення та закріплення у свідомості особливостей іноземної мови. Він звільняє від необхідності постійного звернення до словника, навчає розуміти значення нових слів з контексту, і тому їх можна заcвоїти легше та більш природно, ніж традиційними методами. Виникаюче відчуття мови, долання мовних труднощів, більш швидке накопичення словникового запасу є головними перевагами цього методу.