Технические науки/13. Охрана труда

Щербань Ю.Ю.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Охорона праці на підприємствах вугільної промисловості

Вітчизняна вугільна промисловість попри поліпшення окремих показників у роботі продовжує перебувати у кризовому стані.

Промислова безпека та охорона праці шахтарів перебувають у незадовільному стані та характеризуються високим рівнем виробничого травматизму, в тому числі зі смертельними наслідками. В першу чергу це пов'язано з надзвичайно складними гірничо-геологічними умовами вуглевидобутку, а також низьким порівняно з показниками провідних вугільних держав рівнем його технічного і технологічного забезпечення. Розв'язання цієї проблеми ускладнюється численними порушеннями технологічної та виробничої дисципліни на багатьох шахтах, суттєвими недоліками в організації державного нагляду за безпечним веденням гірничих робіт на вугледобувних підприємствах усіх форм власності.

За інформацією за 2007 рік на вугільних підприємствах, що належать до сфери управління Мінвуглепрому, сталося 6950 нещасних випадків загального виробничого травматизму, у тому числі 268 нещасних випадків зі смертельними наслідками.

З початку 2007 року підрозділами ДВГРС ліквідовано 39 аварії (у 2006 році – 52 аварій), у тому числі: 4 екзогенні пожежі, 1 ендогенна пожежа, 1 раптовий викид вугілля і газу, 7 обвалень порід, 4 аварії на поверхні шахти . За цей час було ліквідовано 22 аварійних ситуацій ( 27 - у 2006 р.) , в тому числі: 4 - зупинки ВГП, 4 - падіння людей у виробки, 2 - нещасні випадки, 3 - загазованість виробки, 3 - загальне відключення електроенергії, 3 - застрягнення кліті у стволу, 2 - віднесена до інших.

За період з 1 квітня по 31 жовтня 2008 року сталося 110 випадків смертельного травматизму, один з 4 – групових [2].

Аналіз обставин аварій із груповими нещасними випадками й травматизмом показує, що безпосередніми причинами більшості (90%) нещасних випадків на шахтах є: недостатній поперечний переріз підготовчих гірських виробітків (10 - 12 м² замість 17 - 20 м²) для поліпшення їх провітрювання й запобігання вибухонебезпечних скупчень метану, а також наявність складних вентиляційних схем на більшості (80%) шахт; погіршення стану шахтного фонду й експлуатація (60%) гірничошахтного встаткування, що відпрацювало нормативні терміни експлуатації; низький рівень комплексної механізації очисних (62%) і підготовчих (25%) робіт; відставання у застосуванні науково – обґрунтованих безпечних технологій гірничих робіт від високих темпів механізації вуглевидобутку за допомогою високопродуктивних очисних комплексів на глибоких шахтах; низька ефективність пилоподавлення й пило вибухозахисту гірничих виробок, за допомогою шахтної води в умовах дефіциту води питної якості, а також висока пожежонебезпека конвеєрних стрічок і оболонок силових електричних кабелів; невідповідність трудового й гірничого законодавства, а також більшості нормативних документів вимогам ЄС і міжнародним конвенціям по безпеці праці, особливо в частині відповідальності за порушення правил і норм промислової безпеки;дефіцит кваліфікованих кадрів; несвоєчасна оцінка й усунення виробничого ризику на кожному робочому місці; недостатнє цілеспрямоване адресне матеріальне стимулювання безпечних методів роботи з охорони праці.

Заходи щодо покращання стану охорони праці на підприємствах вугільної промисловості:

1) проаналізувати причини та вжити заходів щодо зниження плинності кадрів директорів, головних інженерів, заступників директорів з охорони праці та начальників дільниць шахт;

2) забезпечити реалізацію заходів дегазації вугільних пластів за рахунок прискорення виконання наукових розробок збільшення як бюджетного, так і інвестиційного фінансування включаючи нормативної бази, удосконалення бурового обладнання, технологій тощо;

3) встановити жорсткий контроль за дотриманням усіма керівниками та інженерно-технічними працівниками шахт нормативів підземних відвідувань робочих місць у шахтах з обов’язковим виконанням вимог нормативних документів з охорони праці та посадових інструкцій щодо контролю за станом техніки безпеки, вжиттям заходів з усунення виявлених порушень, видачею відповідних приписів та контролю їх виконання;

4) посилити контроль за газовим режимом з метою попередження вибухів газу та вугільного пилу, оснастити шахти системами протиаварійного захисту;

5) посилити контроль за веденням вибухових робіт, зберіганням та переміщенням вибухових матеріалів;

6) забезпечити своєчасне навчання керівників та спеціалістів структурних підрозділів з питань охорони праці, а також навчання і перевірку знань з питань охорони праці працівників;

7) розглядати на засіданнях постійно діючих комісій державних підприємств, шахт стан загальної та професійної захворюваності, а також виконання заходів з її зниження;

8) забезпечити медичні пункти шахт діагностичною апаратурою для контролю артеріального тиску та наявності в організмі алкоголю [1].

Література:

1. Указ президента України № 685 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року «Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі».

2. http://www.mvp.gov.ua/mvp/control/uk/publish/