Экономические науки/10.Экономика предприятия.

 

Довбиш І.М., Недбалюк О.О.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Аналіз рівня якості продукції та його впливу на результати виробництва в СТОВ «Промінь»

 

Вступ. Метою даної статті  є аналіз рівня якості продукції та його впливу на результати виробництва. Кожне підприємство по виготовлені продукції повинно дотримуватись відповідних показників якості, для цього потрібно проаналізувати на підприємстві СТОВ «Промінь» економіко-статистичні показники якості одного із видів продукції.

Результати дослідження. Рівень якості – це кількісна характеристики міри придатності того або іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного і оптимального її рівня [1].

Абсолютний рівень якості того чи іншого вибору знаходять шляхом обчислення вибраних для його обчислення показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення вимірників якості не відображають ступінь його відповідності сучасним вимогам. Тому поряд з цим визначають відносний рівень якості окремих видів вироблюваної (проектованої) продукції, порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних та зарубіжних зразків виробів.

Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів повинен мати тенденцію до підвищення. У зв’язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує приоритетні напрямки і темпи розвитку науки і техніки. По нових видах продукції і перш за все знарядь праці доцільно визначити також оптимальний рівень якості, тобто такий рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання  продукції у певних умовах її споживання була б мінімальною.

Залежно від призначення певні види продукції мають свої специфічні показники якості. Поряд з цим використовуються показники для оцінки багатьох видів виробів, а також вимірники відносного рівня якості всієї вироблюваної підприємством продукції. З урахуванням таких обставин усі показники якості виробів поділяються на дві групи: перша – диференційовані показники, з яких відокремлюється найбільш розгалуджена низка одиничних показників якості; друга – загальні показники якості всього обсягу вироблюваної підприємством продукції [2].

У практиці господарювання важливо знати не лише якість окремих виробів, але й загальний рівень якості усієї сукупності виготовлюваної підприємством продукції.

Таблиця 1

Економіко-статистичні показники якості озимої пшениці в господарстві

Показники

2008р.

2009р.

2010р.

Відхилення 2010р. до 2008р.

+/-

%

Питома вага зерна в загальному обсязі реалізації, %

 

 

 

 

 

·                          третього класу

98.41

59.82

2.07

-96,34

2,10

·                          четвертого класу

1.59

9.7

84.57

82,98

5318,87

·                          п’ятого класу

-

30.48

13.36

-

-

Коефіцієнт заліковості   (Кз)

0.986

0.969

0.967

-0.019

98.07

Коефіцієнт сортності   (Ксорт)

0.95

0.89

0.8

-0.15

84.21

Загальний коефіцієнт якості   (Кя)

0.97

0.98

0.98

0.01

101.03

Інтегральний показник якості зерна (Ія)

0.98

0.97

0.97

-0.01

98.98

 

 В структурі озимої пшениці у 2008 році найбільше пшениці 3-ого класу, а пшениця 5-ого класу відсутня. У 2009-ому найбільшу частку все ще становить пшениця 3-ого класу, але вже є пшениця 5-ого класу. У 2010-ому основну частку становить пшениця 4-ого класу.

Підприємству СТОВ «Промінь» економічно вигідно вирощувати цукровий буряк вищою біологічною цукристістю, оскільки ціна за 1 т коренів базисної цукристості (16%) корегується на коефіцієнт перерахунку, величина якого залежить від їх фактичної цукристості. Якщо, скажімо, цукристість становить 13%, то коефіцієнт перерахунку ціни становить 0,750. Далі він зростає з підвищенням цукристості і за її рівня 15% становить 0,917. За нормативної цукристості 16% він дорівнює 1; 17% — 1,013; 20% — 1,333. Зрозуміло, що для сільськогосподарських товаровиробників дуже економічно вигідно вирощувати цукровий буряк з підвищеною цукристістю, оскільки з тієї ж посівної площі й урожайності вони можуть отримати значно більший прибуток завдяки виробництву якіснішої продукції — коренів, що мають біологічну цукристість вищу за базисну.

         Особливо важливе значення має підвищення якості тваринницької продукції. Якщо з 1 ц молока жирністю 3% можна одержати 34 кг масла, то з жирністю 4 і 5% — відповідно 46 і 60 кг. Згідно з діючим в Україні стандартом на молоко виділяється вищий , перший і другий сорти та несортове молоко. Різниця в цінах між вищим і першим сортами знаходиться в межах 10—20%, а між вищим і несортовим — понад 30%. Як бачимо, підприємствам вигідно продавати молоко вищих кондицій якості.

Основним показником якості у відгодівельному скотарстві є вгодованість худоби — вища, середня, нижчесередня і худа. Відомо, що загальна поживна цінність (калорійність) м’яса тварин вищої вгодованості в 2—2,5 раза вища, ніж м’яса худоби нижчесередньої вгодованості. Вихід м’яса з 1 ц живої маси вищої вгодованості на 12—18 кг більший, ніж нижчесередньої.

         Важливим фактором збільшення виробництва і поліпшення якості продукції тваринництва є доброякісні корми. Чим кращий цей ресурс, тим повно ціннішим буде раціон тварин, а значить, повніше використову-ватимуться  генетичні можливості тварин. Підприємства, в яких переважають корми першого класу і які не допускають виробництво кормів третього класу, економлять 10—15% цього ресурсу [3].

Якість продукції впливає не лише на економіку аграрних підприємств, а й на фінансово-економічний стан переробних підприємств. Скажімо, реалізація сільськогосподарськими товаровиробниками цукрового буряку на цукровий завод з більшим біологічним вмістом цукру забезпечує одержання цим підприємством додаткових грошових надходжень від їх переробки, а в кінцевому рахунку — і додаткового прибутку [4].

Висновки. Проаналізувавши підприємство СТОВ «Промінь» можна зробити висновок, що  у структурі озимої пшениці у 2008 році найбільше пшениці 3-ого класу, це дає можливість підприємству виготовляти хлібо-булочні вироби. З підвищенням якості тваринницької продукції з 1 ц молока жирністю 3% можна одержати 34 кг масла, то з жирністю 4 і 5% — відповідно 46 і 60 кг.

Література:

1. Дикань В. Л. Сучасні системи управління якістю продукції / В. Л. Дикань, Н. М. Лисьонкова  збірник наукових праць. – Харків: УкрДАЗТ. – 2009. – №12. – С. 229-234.

2. Економічна оцінка якості продукції.Т.В.Сокольська//Вісник Білоцерківського державного аграрного університету.-2010.- Вип. 45.- С. 42.

3. Науково-методичні проблеми управління якістю агропромислової продукції / О. В. Чирва // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2008. - Вип. 3-4 - С. 409.

4. Системи управління якістю та системи екологічного управління: впровадження у світі та Україні / Л. Віткін, А. Сухенко, В. Полбшаков, М. Миленко. Якість. - 2006. - №6 - С. 43.