Байдак М.К.,Шевчук Л.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Проблеми тінізації заробітної плати та шляхи її легалізації

На сьогодні тінізація економіки є однією з найважливіших проблем в економіці країни. Тіньова економіка, а відповідно і заробітна плата, стала звичним для більшості населення явищем. Люди щодня стикаються з тіньовою діяльністю, і вона не викликає ніякого осуду суспільства. Це породило певний суспільний парадокс: тіньова економіка та заробітна плата певною мірою перестали бути тіньовими, тобто схованими від суспільства і невідомими йому.

Дослідження даного питання присвятили увагу багато вітчизняних науковців: В. Антипов, В. Базилевич, З. Варналій, А. Дроздов, О. Черевко та багато інших. Але наразі недостатньо дослідженими залишаються шляхи та способи легалізації заробітної плати в Україні.

При виплаті частини оплати праці « у конвертах» податки та інші обов’язкові нарахування на неї не нараховуються, але ціна продукції (послуги), а отже, і виручка від їх реалізації, залишаються такими самими. Тобто не нараховані податки та нарахування на фонд оплати праці є прибутком, який привласнює недобросовісний роботодавець.

Зазначене свідчить, що роботодавець, який сплачує заробітну плату «у конвертах», показує заборгованість із заробітної плати, свідомо обманює державу, своїх працівників, порушує чинне законодавство з оплати праці та досить вагомо не доплачує внески до Пенсійного фонду України. Працівники, які погодились отримувати заробітну плату «у конвертах» , як правило, не усвідомлюють впливу цього явища як для них самих, так і для роботодавців.

Основними проблемами легалізації заробітних плат в Україні є:

- відносно високий рівень нарахувань на фонд заробітної плати для роботодавців;

- низький рівень правової культури найманих працівників, які погоджуються працювати, не будучи офіційно «оформленими»;

- байдужість та правовий нігілізм найманих працівників за своє майбутнє та майбутнє інших членів суспільства.

Роботодавці, які видають заробітну плату «у конвертах» мають певні переваги тінізації заробітної плати:

- можливість отримувати надприбутки;

- повна фінансова та економічна залежність робітників від будь-яких примх роботодавця;

- можливість уникнення відповідальності за неналежні умови праці;

- можливість звільнення працівника без будь-яких пояснень.

В свою чергу наймані працівники також мають певні плюси такої заробітної плати:

- можливість отримання заробітної плати разом із субсидією, державною соціальною допомогою та допомогою по безробіттю;

- простіше домовитись та отримати роботу при конкретному безробітті та за конкретною спеціальністю.

Незважаючи на такі переваги, наймані працівники знаходяться у більш невигідному становищі, це: повна відсутність соціальних гарантій, права на оплату листа непрацездатності, права на достроковий вихід на пенсію(при шкідливих умовах праці), права не працювати у вихідний чи святковий день, отримання мінімальної пенсії за віком та ін.

Незважаючи на це, наймані працівники, особливо молодь, поки що не усвідомлюють того, що роботодавці, сплачуючи заробітну плату «у конвертах», фактично стають їх рабовласниками. Більше того, вони фактично заохочують роботодавців примушувати інших працівників погоджуватисть на таку форму оплати праці при прийомі на роботу.

Відповідно до результатів соціологічного дослідження зарплата «у конвертах» у 77 країнах ЄС коливається від 1 до 23%. Кожен двадцятий житель Євросоюзу отримує таку зарплату. У середньому по Євросоюзу показник складає 5% отримання тіньової заробітної плати.

Аналіз даної проблеми дає можливість виділити такі групи вагомих факторів: економічні, правові, організаційні та соціально-психологічні. Існування тіньової економіки, ухиляння від сплати податків, отримання заробітної плати в «конвертах» несе в собі такі потенційні загрози в суспільстві, як загроза розвитку, загроза національній економіці, негативний вплив на систему розподілу ресурсів і зниження продуктивності праці, соціальні наслідки та загроза демократичним цінностям і суспільним інститутам, загроза соціальній безпеці.

На мій погляд, головним шляхом легалізації зарплат є перерозподіл розміру страхового внеску між роботодавцем і найманим працівником. Щодо цього в Україні необхідно перейти до паритетного розподілу страхового внеску – 50% на 50%, нині ж 91% на 9%. Але цьому повинне передувати істотне підвищення реальних заробітних плат.

Важливе значення для легалізації зарплат мало б реформування українського пенсійного законодавства і переведення тих, що працюють, на накопичувальну систему пенсійного страхування для того, щоб було вигідно здійснювати відрахування із заробітної плати у державні й недержавні пенсійні фонди.

Виведенню зарплат із «тіні» сприятиме також зниження податку на прибуток і податку на додану вартість.

Важливим інструментом у боротьбі від оподаткування та сплати внесків до цільових фондів є так звані «непрямі методи». Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» передбачено ситуації, в яких застосовуються непрямі методи, а також методи визначення реальних об’єктів оподаткування. Під впливом внутрішніх, а особливо зовнішніх чинників в Україні почала створюватись система протидії легалізації брудних грошей та тінізації заробітної плати. У зв’язку з цим було прийнято Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», ратифіковано міжнародні конвенції, спрямовані на боротьбу з відмиванням грошей та тонізацією заробітної плати.

Дієвою складовою частиною системи протидії ухиляння від сплати податків, внесків, виплатою заробітної плати «в конвертах» є кримінальна та адміністративна відповідальність за такі дії.

Використання вказаних вище методів сприятиме легалізації тіньових зарплат, залученню активів у легальну економіку, що в свою чергу, забезпечить гідне проживання українських громадян та отримання належної пенсії у похилому віці.

Висновок: Отже, для легалізації заробітної плати, необхідно:

1. Зменшення податкового тягаря на підприємства;

2. Паритетний розподіл страхового внеску – 50% на 50%;

3. Використання «непрямих методів»;

4. Введення в дію законопроекту про зменшення ЄСВ до 20%.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 18 травня 2010 року N 2258-VI у новій редакції

2. Терлецька Ю.О. Легалізація тіньової зарплати: переваги, недоліки, та заходи протидії/Ю.О. Терлецька//Державне регулювання. – 2011. -№6. – с.23-30.

3. Куліков Г.Т. Заробітна плата в кризовий період у контексті її впливу на трудовий потенціал/Г.Т. Куліков//Економіка підприємства. – 2011. – №8. – с.14-17.