Економічні науки / 15. Державне регулювання економіки

к. е. н., доц. Смоляк В. А., Васильєва К. С.

Харківський національний економічний університет, Україна

Проблеми удосконалення фінансової звітності

страхових компаній

Сьогодні для страхових компаній не існує спеціального П(С)БО, який би регламентував їх діяльність та особливості визнання доходів та витрат від страхування, складання фінансової звітності страховики керуються загальноприйнятими національними положеннями. Норми П(С)БО 3 щодо заповнення Звіту про фінансові результати розповсюджені і на страховиків [1]. А згідно з П(С)БО 15 «Дохід» [2] та 16 «Витрати» [3] визначені методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, але при цьому норми стандартів не поширюються на доходи і витрати від страхової діяльності.

Отже, при складанні вітчизняними страховиками Звіту про фінансові результати не враховуються особливості страхової галузі та вимоги Закону України «Про страхування» [4], оскільки склад доходів і витрат страховика не відповідає значенням показників, що містяться у формі № 2.

Відповідно до прийнятої форми Звіту про фінансові результати сьогодні прибуток страхової компанії розглядається не тільки в чистому вигляді, а і як валовий, операційний та чистий. Безумовно, окреме представлення прибутку від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності більш привабливо, адаптовано для інвесторів і інших користувачів звітності, ніж єдиний рядок «Чистий прибуток (збиток)» за звітний період. В першу чергу це пов'язано з тим, що більшість користувачів звітності не мають досить глибоких знань в області представлення фінансової звітності і не всім з них очевидно, завдяки яким діям компанія змогла заробити вказаний в звітності прибуток за період.

Оскільки для страхових компаній не існує спеціального П(С)БО, який би регламентував їх діяльність та особливості визнання доходів та витрат від страхування, вони керуються національними положеннями. Так, відповідно до п.2 П(С)БО 3 норми цього Положення стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ). Тобто норми П(С)БО 3 розповсюджені на страховиків.

А згідно з П(С)БО 15 «Дохід» визначені методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, але при цьому норми стандарту не поширюються на доходи, пов'язані із страховою діяльністю [2].

Отже, при складанні вітчизняними страховиками Звіту про фінансові результати не враховуються особливості страхової галузі та вимоги Закону України «Про страхування», оскільки склад доходів і витрат страховика не відповідає значенням показників, що містяться у формі № 2. Це стосується, в першу чергу, показника «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», який у страхуванні відмінний від підприємств інших галузей.

Особливістю визначення доходу страховика є те, що він складається із надходжень страхових платежів, комісійних винагород за перестрахування, сплачених перестраховиками часток страхових відшкодувань, повернених сум з централізованих страхових резервних фондів, вивільнення резервів збитків. Отже, відповідно до П(С)БО 3 у рядку 010 форми № 2 страховики узагальнюють наведені доходи від страхової діяльності. Проте, методика визнання доходу від страхової діяльності відрізняється від методики підприємств інших галузей, де дохід визнається за кожною операцією, наданою послугою. Зароблені ж страховиком доходи від надання страхових послуг визначаються шляхом списання кредитових залишків з рахунку 76 «Страхові платежі» на рахунок 7031 «Дохід від реалізації страхових послуг», і, як правило, можуть бути меншими, ніж надходження страхових платежів. Тобто, методика розрахунку показника «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» рядок 035 форми № 2 схожий з показником «Зароблені страхові платежі» спеціалізованого Звіту про доходи і витрати страховика, проте вони не тотожні [6].

Отже, узагальнення доходів страховика в одному рядку не відповідає вимогам страхового законодавства, не дає можливість визначити платоспроможність компанії та порушує принцип повного висвітлення інформації у звітності, тому вважаємо необхідним у Звіті про фінансові результати окремо навести показник «Отримані страхові премії» за договорами страхування від інших доходів від страхової діяльності. Крім того, важко співставити і проаналізувати доходи і витрати страховика, представлені у Звіті про фінансові результати та Звіті про доходи і витрати страховика, зокрема це стосується балансового прибутку від страхової діяльності.

Не відповідає сутності і склад специфічних витрат страховика, представлений у формі № 2. Стаття звіту «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» не відображає всю сукупність витрат, пов'язаних з наданням страхової послуги. Окремого наведення потребують показники «Виплата страхових сум та страхових відшкодувань», «Страхові виплати за достроково припиненими договорами страхування», а також виділення в окремий рядок показника «Частка страхових сум і страхових відшкодувань сплачених перестрахувальникам» [5]. До того, ж не існує чітких вимог щодо формування собівартості наданої послуги, в кожній страховій компанії склад витрат, що складають собівартість, визначається самостійно. Дуже часто витрати на ведення справи, які складають собівартість послуги, відображають у складі адміністративних витрат і витрат на збут.

Відповідно до міжнародних і національних стандартів страхові компанії надають Звіт про рух грошових коштів в розрізі операційної, інвестиційної і фінансової діяльності. Якщо страховики разом з цим будуть у Звіті про фінансові результати окремо наводити показники в розрізі видів діяльності і прибуток, це значно полегшить роботу з аналізу звітності не тільки для зовнішніх користувачів звітності, але і для управління самою компанією. В результаті впровадження нової форми звітності наочно будуть представлені не тільки чисті потоки грошових коштів, а й результат по кожному з видів діяльності: страхової, інвестиційної, фінансової та надзвичайної.

Детальні дані про страхові резерви слід наводити в Балансі страхової компанії, тому у запропонованому звіті достатньо мати лише ті показники, які впливають на формування фінансового результату від страхової діяльності.

Таким чином, звіт про фінансові результати страховика має відповідати нормам міжнародних і національних стандартів та забезпечувати користувачів детальною інформацією в розрізі видів діяльності страхової компанії та надавати можливість співставлення показників для проведення аналізу доходів, витрат та фінансових результатів страхової галузі.

Література:

1. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»: Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua

2. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»: Наказ Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290 [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua

3. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: Наказ Міністерства фінансів України затверджене наказом МФУ від 31.12.1999 р. № 318 [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua

4. Про страхування : Закон України від 07.031996 р. № 85/96-ВР (з наступними змінами і доповненнями) [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua

5. Буханень Д. Г. Облік та звітність в страхових компаніях (методологічні та організаційні аспекти). Дис. ... к.е.н. 08.06.04 / Д. Г. Буханень – Київський національний економічний університет. – Київ, 2000. – 20 с.

6. Вареня В. Особливості визначення і відображення у звітності загального доходу страховика від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг / В. Вареня // Вестник бухгалтера и аудитора Украины. – 2006. – № 1-2. – С-18-23.