ВПЛИВ ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ НА ВІТЧИЗНЯНЕ МАЛЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО

Студент Інституту менеджменту Вінницького

національного технічного університету Рябченко І.

В сучасних умовах ринкової економіки України серед різноманітних проблем, пов`язаних із забезпеченням нормального та ефективного розвитку малого та великого бізнесу однією із головних є не результативне державне регулювання діяльності підприємств через податкову систему. Податкова система – основа фінансово-кредитного механізму державного регулювання та один із найважливіших важелів впливу на економіку.

Основи податкового законодавства в Україні було сформоване на основі нормативної бази, успадкованої від командно-адміністративної системи і включали низку законів, які визначали засади податкового регулювання. І тільки в нещодавно було вирішено реалізувати ідею на рахунок створення єдиного ПКУ. Зазначимо, що сучасна вітчизняна податкова політика розроблялась під тиском обставин без належного наукового обґрунтування та аналізу макро- і мікроекономічних наслідків запровадження різних податків та розміру їх ставок, без урахування світового та історичного досвіду формування й розвитку податкових систем. Більшість рішень щодо формування податкової системи в Україні приймалось відповідно до інтуїції або інтересів керівництва держави та її організаційних структур.

Важливою і вагомою нішою кожної країни є малий і великий бізнес. Звідси, налагодження максимальної податкової політики уможливить отримувати чималі кошти у Держбюджет, від цього сектору економіки.

Метою статті є аналіз результатів податкового податкового реформування на діяльність малих і великих підприємств та проаналізувати суть деяких статей податкового законодавства, їх практичним застосуванням.

З моменту набуття чинності Податкового кодексу України було прийнято вже 5 Законів, що вносять зміни до головного документа країни з оподаткування. Останнім став Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення деяких норм Податкового кодексу України)» (законопроект № 8217) [1].

Як відомо, поспіх, з яким готувався Податковий кодекс, не міг не спричинити цілої низки суперечностей, а саме юридичних помилок, які вносять неясність у податкове регулювання.

Як показує практика, одним із основних недоліків ПКУ є відсутність роз`яснень їх застосування, зокрема відповідних роз`яснювальних листів ДПСУ. Погіршення відбувається через відсутність напрацьованої судової практики вирішення податкових спорів [2]. Можна зробити висновки, що від цього, у першу чергу, страждає малий та середній бізнес, якому доводиться пристосовуватися до нових правових реалій.

Зокрема, згідно з пунктом 111.2 статті 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється і застосовується відповідно до цього кодексу та інших законів. Проте проблема якраз полягає в тому, що штрафні санкції за порушення платниками касової дисципліни встановлюється указом Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року, тобто документом, який до законів України за визначенням віднести не можна. Отже, аналіз вказаних вище норм приводить до єдино можливого висновку: органи державної податкової служби не мають права застосувати до порушників касової дисципліни будь-які штрафні санкції взагалі. Ця суперечність належить до розряду приємних для платників [3].

До Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України кожного дня надходять звернення від фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб щодо тієї чи іншої норми. Саме тому відповідно до останнього законопроекту № 8217 введено поняття «узагальнюючої письмової податкової консультації» як оприлюднення позиції контролюючого органу, що склався за результатами узагальнення податкових консультацій, що надаються платникам податків. ДПСУ проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню.

Бізнес отримає можливість знати єдину позицію ДПСУ щодо суперечливих питань законодавства, замість нинішніх листів з різними позиціями окремих структурних підрозділів ДПСУ з одного і того ж питання або анонімних роз`яснень «Єдиної бази податкових знань» [1].

Проаналізуємо вплив змін ПКУ на малий бізнес. Окрім того, що фізособи -підприємці, які працюють на спрощеній системі, змушені були перейти з квартальної звітності на щомісячну, перед «самозайнятими» постала інша перешкода: з 1 квітня 2011 року набрала чинності стаття ПКУ, згідно з якою підприємствам заборонено включати в собівартість витрати на оплату товарів, робіт і послуг спрощенцям. Тепер вони повинні включати їх в свій прибуток і, відповідно, платити податки, що робить роботу зі спрощенцями невигідною. Серед постраждалих – абсолютно всі спрощенці, які надавали послуги підприємствам на загальній системі оподаткування: з 1 квітня співпрацювати з єдинниками стало невигідно і від їхніх послуг просто відмовляються .

Оскільки малий і середній бізнес забезпечує роботою п`яту частину працездатного населення, згортання підприємництва на 10 % призвело до різкого збільшення безробіття і загострення соціально-економічної ситуації.

Уряд стверджує, що 170 тисяч спрощенців насправді є найманими співробітниками і зареєстровані платниками єдиного податку тільки з метою економії витрат працедавців. У той же час експерти вважають, що саме ПК, ключові норми якого набули чинності з 1 січня і з 1 квітня, сприяв скороченню кількості підприємців. Норма про обмеження включення у валові витрати на операції зі «спрощенцями» спонукала частину бізнесменів піти з ринку.

За оцінками фахівців, до кінця року кількість приватних підприємців, що припинили діяльність, складе 250-300 тисяч [4].

Через нововведення стосовно малого бізнесу безробіття в Україні з 1 січня по 1 березня 2011 року збільшилося на 13,2 %, хоча офіційний показник кількості безробітних на 1 березня (близько 617 тисяч), є дуже заниженим і не відображає реальної ситуації [5].

ВИСНОВКИ

Відсутність науково обґрунтованих підходів до формування національної податкової системи та до аналізу наслідків від її впровадження не сприяють ефективному функціонуванню підприємств, а появі низки факторів, які погіршують стан малого підприємництва в країні.

На нашу думку, сам факт проведення податкової реформи в країні є позитивним, але існує нагальна потреба його модернізації з урахуванням конкретної практики податкового регулювання.

Література

1. Поправки до Податкового кодексу та їх вплив на бізнес. Журнал «Бізнес-пропозиція». [Електронний ресурс] Режим доступу: http://biznes-pro.ua/index.php?page=9&id=1512 .

2. Всеукраїнська громадська організація «Сила країни»: позитивний і негативний вплив податкового законодавства на малий і середній бізнес. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://narodna.pravda. com.ua/politics/4eaeb4765e5b6/ .

3. Топ – 10 ляпів Податкового кодексу. Журнал «Дзеркало тижня. Україна». [Електронний ресурс] Режим доступу: http://dt.ua/ECONOMICS/top-10_lyapiv_podatkovogo_kodeksu__lyap_1_organi_derzhavnoyi_podatkovoyi_sluzhbi_ne_mayut_prava_zast-73250.html .

4. Податковий кодекс продовжує руйнувати малий бізнес. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://tsn.ua/groshi/podatkoviy-kodeks-prodovzhuye-ruynuvati-maliy-biznes.html .

5. Новий Податковий кодекс викликав хвилю безробіття. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://tsn.ua/groshi/noviy-podatkoviy-kodeks-viklikav-hvilyu-bezrobittya.html .