Денисюк О.М., Басенко Т.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Економічний аналіз бюджетних показників як невід’ємна складова управлінської діяльності фінансових органів

Управлінська діяльність фінансових органів спрямована на забезпечення належного рівня управління бюджетними коштами. Недосконалі методи бюджетного планування і прогнозування, ускладнення міжбюджетних відносин, зростання бюджетного дефіциту, недовиконання планових бюджетних показників з окремих видів доходів і видатків – це результат недосконалої теоретичної бази управління бюджетними коштами та відсутності ефективної методики економічного аналізу бюджетних показників [2].

Значний внесок в обґрунтування напрямів удосконалення економічного аналізу бюджетних показників та формуванню його теоретичної бази внесли такі вітчизняні вчені, як О. Піхоцька, А. Загородній, М. Шеремет, Є. Мних, І. Козак та ін.. Однак проблема методики проведення економічного аналізу бюджетних показників досі залишається не розробленою і теоретично не обґрунтованою.

Актуальність даної теми пов’язана з тим, що існуюча сьогодні система управління фінансовими ресурсами характеризується недоліками бюджетного планування на місцевому рівні, а також недостатньо ефективними механізмами виконання бюджетів і аналізу бюджетних показників. У сучасній практиці роботи фінансових органів найчастіше застосовується аналіз виконання бюджетних показників.

Аналіз місцевих бюджетів на сьогодні реалізується фінансовими відділами районних державних адміністрацій. а також податковими органами, відомствами, органами казначейства, контролюючими органами, фінансовими органами господарюючих структур.

Аналіз бюджетних показників дає можливість: визначити загальні тенденції та закономірності формування та виконання бюджетів, об’єктивно оцінити доходну та видаткову частини бюджетів місцевого самоврядування, знайти резерви підвищення доходної частини бюджету та зниження видатків.

Залежно від етапів бюджетного процесу при формуванні бюджетів проводиться аналіз очікуваних результатів виконання бюджетів за звітний і попередній періоди, що дозволяє виявити відхилення в аналітичних показниках і передбачити відповідні зміни при затвердженні бюджетних показників на наступний рік. Комплексний аналіз охоплює всі джерела надходжень і напрями витрачання коштів, їх розподіл між рівнями бюджетної системи, дозволяє визначити вплив різних факторів на рівень виконання бюджетів. Поряд із комплексним аналізом податкові, фінансові, казначейські органи, застосовують тематичний аналіз, який дозволяє вивчити питання повноти формування і виконання доходних джерел, цільового використання коштів, дотримання чинного бюджетного законодавства тощо.

Важливим напрямом аналізу бюджетних показників, є аналіз доходної частини бюджету. Основні завдання аналізу доходів полягають у вивченні рівня та структури доходів у звітному періоді, порівняння їх із попередніми періодами, оцінка зміни структури доходів, виявлення їх причин та тенденцій [1].

Аналіз структури доходів дає змогу визначити частку найвагоміших статей доходів. Він здійснюється на основі визначення питомої ваги кожної статті доходів до загального підсумку.

Порівняння рівня та структури бюджетів краще здійснювати за допомогою таблиць, застосовуючи при цьому методи середніх та відносних величин. Разом з тим, необхідно враховувати, що середні величини згладжують індивідуальні різниці, саме тому вони мають бути доповнені аналізом абсолютних даних, на підставі яких розраховувались. На думку Є. Мниха "пріоритетним при застосуванні методу порівняння є вибір бази порівняння та досягнення якісної порівнянності параметрів. Щодо бази порівняння, то її вибір зумовлюється цільовою орієнтацією аналізу, логічною коректністю оцінки зміни і розвитку [3].

До методів економічного аналізу динаміки доходів бюджету відносять також такі показники: абсолютний приріст; темпи зростання; темпи приросту, абсолютне значення одного відсотка та коефіцієнт еластичності

Економічний аналіз видаткової частини бюджету дає можливість цілеспрямовано здійснювати формування витрат за їх видами, місцем виникнення та носіями. Аналіз видатків здійснюється за двома напрямками: аналіз рівня та динаміки витрат та аналіз структури витрат.

Аналіз рівня та динаміки витрат бюджету починають із оцінки їх загального рівня та рівня їх окремих статей, визначення фактичних показників від планових, оцінка їх динаміки.

Економічний аналіз структури витрат передбачає оцінку структури витрат, визначення відхилень часток окремих складових витрат від аналогічних даних минулих років та планів.

Економічний аналіз бюджетних показників також передбачає використання методів групування та методу ланцюгових підстановок [2].

Метод групування передбачає певну класифікацію явищ і процесів, а також причин і факторів, які зумовлюють їх зміну і розвиток [3]. Бюджетні показники групуються і зводяться в таблиці, це дозволяє провести аналітичні розрахунки, виявити тенденції розвитку окремих явищ і їх взаємозв’язки, а також фактори, що впливають на зміни показників.

Метод ланцюгових підставок полягає у зміні окремого звітного показника базовим. При цьому всі інші показники залишаються незмінними. Цей метод дозволяє визначити вплив окремих факторів на сукупний бюджетний показник.

Економічний аналіз, що проводиться фінансовими органами, відомствами, іншими структурами, та розроблені за його результатами висновки є базою для: об’єктивної оцінки результатів виконання бюджету; виявлення причин відхилень від затверджених показників; розробки пропозицій, що спрямовані на виявлення резервів зміцнення доходної бази бюджетів, забезпечення надходжень платежів до кожного рівня бюджетів; забезпечення своєчасного фінансування видатків за цільовим призначенням; посилення фінансової дисципліни; удосконалення нормативної бази, що застосовується при формуванні доходів і видатків бюджету; розробки пропозицій із вдосконалення міжбюджетних відносин.

Отже, застосування фінансовими органами в управлінні бюджетними коштами методів комплексного економічного аналізу бюджетних показників дає змогу своєчасно реагувати на відхилення від прогнозованих параметрів, контролювати використання ресурсів, шукати резерви їх зменшення, розробляти заходи з недопущення нераціонального використання ресурсів держави, а також забезпечити належний рівень фінансово-бюджетної дисципліни.

Література:

1. Козак І. Методи аналізу місцевих бюджетів/ І. Козак // Ефективність державного управління. — 2008. — №. 14.

2. І.Микитюк Застосування методів економічного аналізу в управлінні бюджетними коштами / І. Микитюк // Вісник КНТЕУ — 2010. — №. 6— с. 89-98.

3.Мних Є.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: підручник / Є.В. Мних. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. – 514 с.