Економічні науки/15. Державне регулювання економіки

Пікінер В., Мар’янченко Ю.

Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара

Легалізація заробітних плат в Україні

На сьогоднішній день, чимало українських компаній здійснюють свою діяльність шляхом максимального скорочення витрат, в тому числі і на оплату праці. Масово почали користуватися схемами мінімізації податків - роботодавці з особистих міркувань, через різні схеми уникають легального використання робочої сили, утримують працюючих без укладання з ними передбачених законодавством договорів, приховують від обліку та оподаткування розміри своїх реальних доходів та фактичної заробітної плати найманих працівників («заробітна плата у конвертах»), не здійснюють оплату внесків до соціальних фондів («подвійна бухгалтерія») тощо.

Застосування нестандартних форм зайнятості призводить до обмеження стабільної та гарантованої зайнятості, позбавляє робочі місця соціального захисту та можливості працівників підвищувати кваліфікацію або перенавчатися, здешевлює людську працю, збільшуючи прірву між багатими та бідними, погіршує умови праці, поглиблює існуючу дискримінацію жінок та молоді.

Але страх втрати роботи і джерела доходу змушує багатьох найманих працівників змиритися з заробітною платою у «конверті», що становить 50% від всього об'єму заробітної плати в країні.[1]

В останні роки, українці почали все більш розуміти переваги «білих зарплат» це - нормальна історія та доступ до кредитів, отримання візи без додаткових документів, висока пенсія та безліч інших переваг. Тим паче, по даним Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), в Україні зберігається позитивне ставлення до тіньової схеми виплати заробітної плати. Проблема зарплати в «конверті» залежить від нашої ментальності. Адже, наприклад у Швеції платять близько 50% податків з прибутку фізичних осіб, але при цьому вони впевнені, що за рахунок цих податків в їхній країні будуть хороші дороги, здорове суспільство і якісний сервіс від держави.[2]

Одним із основних напрямків роботи державної влади у 2011 році проголошено посилення соціально-економічного і правового захисту працюючих, детінізації їх заробітної плати. На сьогодні Кабінетом Міністрів України розроблено ряд законопроектів, спрямованих на детінізацію трудових доходів та відносин, якими пропонуються значно жорсткіші заходи до роботодавців за використання нелегальної праці.

Соціально безвідповідальний роботодавець повинен втратити економічну вигоду від порушення прав працівників. Закон повинен встановити його у такі межі, що буде легше і вигідніше укласти трудовий договір, ніж платити штраф. В Україні порівняно із країнами Східної Європи найнижчі штрафні санкції, тому посилення фінансового покарання щодо несумлінних роботодавців – це перший необхідний крок, але не єдиний.

Законопроектами запропоновано встановлення штрафних санкцій:

- за неоформлення трудових відносин у разі фактичного допуску працівника до роботи для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і фізичних осіб, які використовують найману працю – у розмірі тридцяти п'яти мінімальних заробітних плат (близько 35 тис.грн.) на момент виявлення порушення, за кожного неоформленого працівника.

- за фактичне виконання трудових обов'язків без оформлення трудових відносин (для найманих працівників) – від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 грн.).

Крім того, планується запровадити ризик-орієнтований аудит господарської діяльності, при якому частину планових перевірок складатимуть саме «ризикові» підприємства, встановлені за підсумками аналізу.

Враховуючи вищезазначене, з метою підвищення рівня соціальної захищеності найманих працівників, відповідальності роботодавців за використання їх праці, запобігання проявів «тіньової» зайнятості ми систематизували можливі заходи щодо детінізації трудових відносин у сфері підприємництва та визначили наступні шляхи вдосконалення оплати праці:

1. Активізація заходів податкової інспекції для подолання «тіньової» зайнятості, більш активне використання аналітичного, ризико-орієнтованого підходу при організації роз'яснювальної роботи із суб'єктами господарювання;

2. Підвищення ролі управлінь Пенсійного фонду України в роботі робочих груп по легалізації трудових відносин в напрямку виконання контролю за сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування;

3. Покращення діяльності робочих груп з питань легалізації трудових відносин :

- усунення порушень трудового законодавства з вивчення стану трудових відносин;

- підвищення результативності роботи;

- вжиття разом із правоохоронними органами заходів, щодо недопущення функціонування осередків торгівлі, що працюють із порушенням чинного законодавства;

4. Широкомасштабна інформаційно-роз'яснювальна робота серед населення, щодо економічних, соціальних та етичних переваг отримання легальних доходів;

5. Посилення контролю за діяльністю суб'єктів господарювання, які мають значні валові доходи, але офіційно виплачують заробітну плату меншу за мінімальну чи на рівні мінімальної;

6. Запровадження нових методів визначення реальної заробітної плати для порівняння з розміром задекларованої;

7. Аналіз причин короткотермінових трудових відносин;

8. Проведення семінарів з роботодавцями та безробітними громадянами з питань важливості оформлення легальних трудових відносин і відповідальності за недотримання вимог трудового законодавства;

9. Активізація роботи щодо виявлення фактів прихованого працевлаштування серед безробітних;

10. Проведення роз’яснювальної роботи серед підприємницької громадськості, щодо підвищення соціальної відповідальності бізнесу, необхідності та значимості для громадян детінізації найманої праці;

11. Вжиття заходів щодо припинення практики використання нелегалізованих трудових відносин з найманими працівниками, в першу чергу з особами, які не досягли 18 років.

На нашу думку, активне впровадження цих заходів дозволить легалізувати значну частину «тіньової» заробітної плати, що безумовно позитивно вплине на економічну ситуацію в Україні. Проте в першу чергу в нашій країні, треба зацікавити суспільство і переконати його в тому, що при здійсненні легальної діяльності та дотримання законів щодо оподаткування, виплати та отримання «білої», а не «чорної» заробітної плати, можна буде отримати гідний соціальний захист, якісний рівень життя та бути впевненим у своєму майбутньому. Всю цю ситуацію необхідно змінювати у комплексі: декларування не тільки доходів, а майна і витрат; переглянути податкове навантаження на фонд оплати праці; розглянути можливість вживання податківцями непрямих методів перевірки.

Література:

1. Індульгенція від держави: податкова амністія // http: // www. prostobiz. ua/ biznes/gosregulirovanie/stati/indulgentsiya_ot_gosudarstva_nalogovye_amnistii.

2. Розконвертити заробітну плату в Україні // http://www.prostobiz.ua/ biznes/ gosregulirovanie/stati/raskonvertit_zarplatu.