доц. Дружиніна В.В., Плєшкова М.В.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Проблеми розвитку освіти і науки в Україні

Сучасний стан наукової та освітньої сфер України обумовлено довгостроковим негативним впливом загальноекономічних проблем, пов’язаних зі структурною реформованістю економіки країни, домінуванням в ній низькотехнологічних галузей і укладів. Руйнівно вплинула на розвиток науки та освіти некомпетентна державна політика проведення неоліберальних ринкових реформ (приватизація, трансформація бюджетної, податкової та інших фінансово-економічних систем) фактично без врахування науково-технологічного фактору та його впливу на ефективність вітчизняної економіки. Сумний досвід ринкових трансформацій свідчить про суттєве зниження якості освітньої та наукової діяльності і формування робочої сили, в тому числі її найбільш висококваліфікованої частини. Для ефективного вирішення цих проблем необхідно виявити слабкі сторони і перепони, що гальмують розвиток наукової та освітньої сфер в Україні, а також наявні переваги і потенційні можливості щодо здійснення узгоджених системних змін. Все це обумовило актуальність обраної теми.

Об’єктом дослідження є наукова та освітня сфери в Україні.

Метою дослідження стала інноваційна політика, яка спрямована на покращення становища освіти та науки в Україні.

Основні проблеми дослідження: відсутність механізмів координації програм розвитку освіти і науки; дефіцит коштів; застарілість сучасної технологічної бази освіти та науки; погіршення демографічної структури та якості кадрів науки.

В Україні на сучасному етапі розвитку діє досить розгалужена система державних органів, в межах компетенції яких є інноваційна діяльність. Проте недостатньо вдосконалена інноваційна політика призвела до ускладнень у сферах освіти, наукових та науково-технологічних досліджень в Україні.

Розглянемо загальний обсяг виконаних наукових та науково- технічних робіт у табл. 1.

Таблиця 1

Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт *)

	Всього, у фактичних цінах	У тому числі
		фундаментальні дослідження	прикладні дослідження	розробки	науково-технічні послуги
	млн.грн.
2007	6700,7	1504,0	1132,6	3303,1	761,0
2008	8538,9	1927,4	1545,7	4088,2	977,7
2009	8653,7	1916,6	1412,0	4215,9	1109,2
2010	9867,1	2188,4	1617,1	5037,0	1024,6

*Розроблено за даними [3]

З табл. 1 можна можна побачити, що всі показники порівняно з базовими данними перебувають в тенденції незначного зростання.

Дефіцитне фінансування інноваційної діяльності негативно впливає на розвиток освіти та науки в Україні, що відображено в табл. 2.

Таблиця 2

Джерела фінансування інноваційної діяльності в Україні*)

Рік	Загальна сума витрат	У тому числі за рахунок коштів
		власних	державного бюджету	іноземних інвесторів	інші джерела
	млн.грн.
2007	10850,9	7999,6	144,8	321,8	2384,7
2008	11994,2	7264,0	336,9	115,4	4277,9
2009	7949,9	5169,4	127,0	1512,9	1140,6
2010	8045,5	4775,2	87,0	2411,4	771,9

*Розроблено за даними [3]

За результами табл. 2 можна побачити, що найбільший вклад в фінансування інноваційної галузі з боку держави внесено у 2008 році, після чого, фінансування інноваційної діяльності з боку держави щорічно зменшується, проте тенденція іноземного інвестування, навпаки, щорічно збільшується.

Погіршується демографічна структура та якість кадрів науки. З її лав вимиваються здебільшого працівники продуктивного віку. За умов загального скорочення чисельності дослідників, незначного притоку в науку молоді і домінування в складі наукових кадрів науковців старшого віку в найближчі роки може статися серйозна кадрова криза внаслідок природного відтоку з наукової сфери значної кількості нині ще працюючих пенсіонерів.

Розглянемо динаміку розвитку наукових кадрів та організації, що сприяють інноваційному розвитку в Україні за період 2007-2010 рр., яка представлена на рис. 1.

Рисунок 1. Наукові кадри та кількість організацій в Україні [3]

З рис. 1 можна зробити висновок, що кількість організацій, що виконують наукові дослідження постійно зменшується. На даний час лише менше третини всіх вітчизняних кандидатів і докторів наук працює безпосередньо в науковій сфері. Цьому в певній мірі сприяє втрачання вимогливості при вирішенні проблем атестації наукових кадрів, присудженні вчених і академічних звань, зниження престижу наукової праці при збереженні в суспільстві престижу вчених звань, які сьогодні становляться також своєрідним предметом приватизації.

Для розбудови інтелектуально-орієнтованої економіки і формування знаннєвого суспільства Україна повинна мати ефективну науку та освіту світового рівня: високопродуктивних науковців, сучасне технологічне оснащення та інформаційне забезпечення їх праці, достатню кількість високо кваліфікаційних кадрів, наявність розвинутого співробітництва між бізнесменами та вищими навчальними закладами задля для виведення випускників на гідний ринок праці, раціональну організацію науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, інакше кажучи, науку з високим інноваційним потенціалом.

Отже, існує потреба в перегляді й актуалізації змісту державної наукової та освітньої політики, визначеності її доктринальних завдань та стратегічних напрямів, а також у створенні простих, зрозумілих науковцям, владі та суспільству механізмів забезпечення зростання ролі науки та її інноваційного потенціалу в соціально-економічному розвитку країни.

Література

1. Маліцький Б.А., Булкін І.О., Єгоров І.Ю. та ін. Актуальні питання методології та практики науково-технічної політики / Під ред. Б.А.Маліцького. – К.: УкрІНТЕІ, 2001. – 204 с.

2. Маліцький Б.А., Попович О.С., Соловйов В.П. та ін. Раціональне фінансування науки як передумова розбудови знаннєвого суспільства в Україні. – К.: Фенікс, 2004. – 31 с.

3. Сайт Державного комітету статистики України - http://www.ukrstat.gov.ua