Васильєва С.І.

Ревенко Л.О.

Криворізький факультет Запорізького національного університету

Теоретичні засади визначення конкурентноспроможністі товару підприємства

Актуальність теми дослідження. Трансформація процесу розвитку конкурентоспроможності комплексних систем (галузей), господарюючих суб'єктів, а також створюваних ними об'єктів (товарів або послуг) вкрай актуальна в умовах динамічного розвитку ринкових факторів зовнішнього середовища. Вивчення даної проблеми з урахуванням особливостей української економічної моделі обумовлено рядом причин, однією з яких є криза промислових підприємств, що характеризується спадом їх виробництва, втратою конкурентних позицій вітчизняної продукції на світових ринках, відсутністю стратегічно обґрунтованого механізму ефективного управління конкурентоспроможністю створеної виробничої цінності.

Товар - це продукт людської діяльності, який шляхом обміну здатний задовольняти потребу. Щоб товар легко продавався на ринку, він має відповідати двом основним вимогам: мати відповідні споживчі властивості, тобто бути корисним для особистого або суспільного вжитку, і відзначатися конкурентоздатністю, щоб придбання саме цього товару було для покупця вигіднішим і зручнішим порівняно з іншими товарами [3].

Товар являє собою свого роду живий організм, що розвивається в такому порядку: зачаття - народження - зрілість - старіння і смерть. За аналогією, розрізняємо такі етапи типового життєвого циклу товарів: етап розроблення товару, етап виведення його на ринок, етап зростання, етап зрілості, етап насичення ринку, етап занепаду. За допомогою теорії життєвого циклу можна автоматично прогнозувати ситуацію. Якщо управління компанії повністю довіриться цій теорії, то на етапі зрілості товар може бути позбавлений маркетингової підтримки, щоб кошти, що звільнилися, направити на розроблення товару-субституту. Без підтримки маркетингу обсяг продаж товару неминуче скоротиться й виникне необхідність форсувати просування на ринок товару-субституту без належної його технічної перевірки й ринкових випробувань, що в цілому поставить компанію перед двома невдачами замість одного успіху [1].

З переходом економіки України на ринкові відносини термін “конкурентоспроможність” став основним у визначенні іміджу фірм та ефективності їх діяльності. Конкурентоспроможність фірми визначається конкурентоспроможністю вироблених нею товарів. Ця складна властивість характеризує привабливість товару для споживача (покупця, замовника) і прибутковість для виробника (постачальника, продавця) [2].

Для успішного конкурування як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, необхідно мати детальну і достовірну інформацію про наявне конкурентне середовище, яке виявляється через сукупність окремих складових і перш за все- конкурентоспроможність. Як економічну категорію конкурентоспроможність варто розглядати на рівні конкурентоспроможності продукції, тобто самого товару чи послуг, конкурентоспроможності підприємства, галузі та конкурентоспроможності економіки держави. Між усіма цими рівнями є досить тісний як внутрішній, так і зовнішній зв'язок.

Конкурентоспроможність — це характеристика товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента як за мірою відповідності конкретній суспільній потребі, так і за витратами на її задоволення. Показник, що виражає таку відмінність, визначає конкурентоспроможність аналізованого товару щодо товару-конкурента. Базою оцінювання конкурентоспроможності є дослідження потреб покупця, вимог ринку [3].

Конкурентоспроможність об'єкта визначається стосовно конкретного ринку, або до конкретної групи споживачів, формованої по відповідних ознаках стратегічної сегментації ринку. Якщо не зазначений ринок, на якому конкурентоспроможний об'єкт, це означає, що даний об'єкт у конкретний час є кращим світовим зразком. В умовах ринкових відносин конкурентоспроможність характеризує ступінь розвитку суспільства. Чим вище конкурентоспроможність країни, тим вище життєвий рівень у цій країні [4].

Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції в умовах подальшого розвитку економіки пов'язана, насамперед, з розробкою системи управління конкурентоспроможністю. Завоювання й утримання конкурентних переваг - ключові фактори успіху підприємства в конкурентній боротьбі. Особливої гостроти ця проблема досягає в умовах посилення iнтенсивностi конкуренції на окремих ринках, де від виробників продукції потрібно постійно вiдслiдковувати зміни попиту, покращення якості, вартості сировинних ресурсів, а питання рентабелъностi активiв прямо залежить від ступеня використання новiтнiх пiдходiв у сфері стратегічного маркетингу. Формування конкурентних відносин сприяє створенню розвиненого, цивiлiзованого ринку, що включає сферу виробництва й товарообмiну.

Список використаної літератури

1. Інтернет ресурс. Електронна бібліотека економіста/ Конспект лекцій «Конкурентоспроможність підприємства» - http://library.if.ua/books/14.html.

2. Інтернет ресурс. Маркетинг - Примак Т.О. - http://books.br.com.ua/themes/55/81.

3. Інтернет ресурс. Бібліотека українських підручників. Економіка торгівлі - Марцин B.C. - http://pidruchniki.ws/15840720/ekonomika /ekonomika_torgivli_-_martsin_bc.

4. Бабійчук І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб.- Вид. 2-ге, доповн. І перероб. - К.: Атака, 2007