Полякова Ю., Стебелінська
Х.
ВПЛИВ МІЖНАРОДНИХ МІГРАЦІЙНИХ
ПРОЦЕСІВ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ
У статті здійснено
дослідження впливу міжнародної міграції на економіку України. Виявлено
позитивні та негативні аспекти міграції українців до Італійської республіки.
Проведено економетричне оцінювання впливу грошових переказів на макроекономічні
показники вітчизняної економіки.
Ключові слова: міграція, українська діаспора,
нелегальне перебування, грошові перекази.
І. Вступ
Після
проголошення незалежності України та на початку становлення української
держави, що супроводжувалися політичною та економічною нестабільністю, виникла
хвиля міграції українських громадян за кордон. Українці масово вирушили на
заробітки до країн, що надавали їм можливість працевлаштування. Однією з таких
країн-реципієнтів українських емігрантів виявилась Італія.
Як показує
практика, на італійському ринку праці утворилася прогалина у сфері соціального
обслуговування, спрямованого на допомогу хворим та літнім людям. Цей фактор
визначив так званий жіночий характер сучасної української еміграції до Італії,
проте кількість чоловіків – мігрантів з кожним роком також зростає. В процесі
трудової міграції українська економіка зіткнулась з відтоком
висококваліфікованої робочої сили та з припливом грошової маси, більшість якої при
цьому є неконтрольованою. Як показують результати проведеного дослідження, міграція
українців має позитивні та негативні наслідки
для української економіки. Перші праці, присвячені окремим аспектам досліджуваної
проблеми, з’являються після “Санаторії” 2002 р., коли українська громада в
Італії офіційно була визнана однією з найчисельніших іноземних громад. Проблеми,
пов’язані із міжнародними міграційними процесами та їх впливом на Україну
досліджували такі вітчизняні науковці як А. Акимов, І. Бойко, Є. Дробко, І. Єгорова,
О. Кривульченко, М. Сороневич, О. Герасимко, А. Філіпенко, О. Шнирков, В. Шевчук,
І. Лапшина, М. Флейчук, А. Мокій та інші. Проте, на нашу думку, недостатньо
висвітленим у працях дослідників залишається вплив грошових переказів
українських заробітчан на економіку України.
ІІ. Постановка задачі
Необхідність міграції робочої сили зумовлена нерівномірністю нагромадження капіталу, існуванням відносного перенаселення як постійного джерела надлишкових робочих рук в одних країнах і недостача дешевої робочої сили в інших. Перекази робітників – це загальна сума
пересланих грошей чи майна емігрантів своїм родичам, що залишились на
батьківщині. Міграція робочої сили
та перекази коштів мають позитивні та негативні наслідки для економіки країни.
І. Лапшина у
своєму дослідженні розглядає українську міграцію та виявляє особливості
міграції в країнах з перехідною економікою, виявляє сталу тенденцію у зростанні
обсягів нелегальних мігрантів, показує вплив соціально–економічного розвитку
країни на кількісні показники міграції [5]. О. Кривульченко вивчає нелегальну
сторону сучасної еміграції до Італії і виділяє два її етапи: 1991-1996 та з 1997- до
теперішнього часу. Він також
наводить причини виникнення нелегальної еміграції на початку 90-х років і
поділяє українців, що перетнули кордон з метою працевлаштування, на групи
залежно від способу поведінки у пошуку роботи [4]. Одним з перших ґрунтовних
досліджень життя української громади в Італії можна вважати працю П. Гаврилишина. Охоплюючи період 1997–2007 років, він
висвітлює діяльність деяких церковних та культурних осередків, вказує на їх
важливість для організації української спільноти в Італії та оцінює адаптацію
українців-заробітчан до нових реалій життя як вдалу [2]. В. Шевчук зазначає, що вплив
міграції на економічне зростання видається доволі суперечливим. З одного боку,
трудову міграцію можна розглядати засобом зменшення безробіття та акумуляції
капіталу ― фінансового і людського. З іншого боку, надходження від
працюючих за кордоном можуть створювати власні деформації на ринку праці, а
відповідно ― погіршувати інвестиційну перспективу і провокувати регіональну
“пастку стагнації”. Все залежить від характеру використання приватних
трансфертів та супутньої економічної політики [8]. Таким чином, можна констатувати неоднозначність впливу
міжнародної міграції на вітчизняну економіку, чому буде присвячено наше
дослідження. Метою статті є дослідження міграції з України до європейських
країн, зокрема Італії, та її вплив на економіку України.
ІІІ. Результати
На
території Республіки Італія перебувають дві нерівні за складом та чисельністю
категорії українців. Першу категорію становлять “італійські українці”
(громадяни Італійської Республіки українського походження), а також
представники католицького духовенства, пов’язаного із Ватиканом. Іншу категорію
становлять громадяни України, які прибули до Італії у пошуках заробітку,
починаючи з середини 1990-х років. Формування цієї громади перебуває на
початковій стадії, більшість заробітчан знаходяться в Італії на тимчасовій
основі.
Українську громаду в Італії приблизно на 85% складають особи жіночої статі [4].
Українські жінки працюють в Італії здебільшого по догляду за хворими, людьми
похилого віку, дітьми або ж виконують хатні роботи, чоловіки – переважно на
будівництві та у транспортному секторі. Українські громадяни переселяються до
Італії з метою працевлаштування та їх вікова категорія становить здебільшого від
36 до 55 років. Це практична більшість представників української громади в
Італії, що має певний рівень освіти і у своїй країні виконувала кваліфіковану
або висококваліфіковану роботу, проте в Італії українські емігранти виконують низько
кваліфіковану роботу, яка не потребує спеціальної підготовки.
Як вже зазначалося, кількість трудових мігрантів почала зростати з 2002
року після прийняття “Санаторії” і можна побачити, що з кожним роком
чисельність мігрантів зростає, при цьому спостерігається переважання жіночої
міграції (табл.1).
Таблиця 1. Чисельність громадян України на території Італії, осіб
Рік / Стать |
Чоловіки |
Жінки |
Разом |
2002 |
2437 |
10293 |
12730 |
2003 |
8551 |
49420 |
57971 |
2004 |
15516 |
77925 |
93441 |
2005 |
19525 |
87593 |
107118 |
2006 |
23058 |
97012 |
120070 |
2007 |
25954 |
106764 |
132718 |
2008 |
30992 |
123006 |
153998 |
2009 |
35811 |
138318 |
174129 |
2010 |
40617 |
160113 |
200730 |
За: [10]
На сучасному етапі обсяги міграції до Італії залишаються високими, при
цьому значно зросли обсяги легальної міграції. Так, у 1992 році обсяг легальних
мігрантів становив лише 5 осіб, хоча пік міграційних процесів до досліджуваної
країни припадає саме на 90-ті роки, у подальшому їх обсяги збільшилися і у 2010
році сягнули до 200,7 тис. осіб.
(рис.1).
Рис.1. Кількість українців,
що офіційно проживають в Італії
За: [10]
З графіка видно, що кількість громадян, які офіційно проживають в Італії, суттєво
зросла з 2002 року. Саме тоді італійський уряд прийняв “Санаторію щодо
легалізації трудових мігрантів”, закон Боссі-Фіні (189/2002), який передбачав
офіційне визнання статусу іноземного громадянина шляхом отримання дозволу на
проживання і поширювався на тих іноземних громадян, які на момент подачі
документів, необхідних для легалізації, мали місце роботи. Проте кількість
місць є обмеженою і процедура отримання документів є складною, тому при
зменшенні чисельності нелегальних громадян на території Італії, їх загальна кількість
залишається значною.
Регіоном
найбільшої концентрації українських іммігрантів в Італії є Кампанія на півдні Італії (табл. 2). Тут українська громада за своєю чисельністю посідає
перше місце серед інших громад іммігрантів. Це можна пояснити тим, що в
південних регіонах контроль з боку італійської поліції є менш суворим порівняно
з північними, тому українські нелегали почуваються тут більш упевнено. Друге
місце займає північний регіон Ломбардія з центром у Мілані – місті, яке
вважається економічним та фінансовим центром Італії.
Таблиця 2. Кількість
українських мігрантів та регіон проживання у Італії на кінець 2010 року
Регіон |
Кількість мігрантів |
Північний захід |
54719 |
Північний схід |
50948 |
Центр |
39764 |
Південь |
51422 |
Острови |
3877 |
Переважаюча
більшість українців у Італії є на північному заході та півдні. Найбільше мігрантів прибуває до Італії із західних областей
України. Серед тих, хто прямує до Італії, багато лікарів, освітян. Західний регіон
сьогодні є лідером серед інших в Україні, звідки виїжджають до Італії. Так, із
Львівської області виїхало – 41,3%, із Тернопільської та Івано-Франківської –
11,6%, Чернівецької – 10,8% від
усієї кількості українських мігрантів, що перетинають італійський кордон [14].
Заробітчани систематично передають в
Україну грошові перекази, надаючи таким чином матеріальну підтримку родичам,
які залишились на батьківщині.
Таблиця 3.Грошові перекази з Італії
в Україну
Рік |
Надходження, млн. дол. США |
2002 |
23,8 |
2003 |
54,6 |
2004 |
83,2 |
2005 |
95,4 |
2006 |
110,2 |
2007 |
256,8 |
2008 |
340,1 |
2009 |
274,2 |
2010 |
281,9 |
Перше півріччя 2011 |
164,0 |
За: [14]
У таблиці
наведено дані офіційної статистики. До вказаних показників слід додати і ті
суми, які надходять до України неофіційними шляхами, адже йдеться про суми, що
перевищують вказані у два, а подекуди і більше разів. Цей бік сучасної
еміграції має велике значення для української економіки.
На думку М. Сороневича, гроші, зароблені за
кордоном, витрачаються на навчання дітей, тобто – розвиток української системи
освіти, купівлю житла - сприяють розвитку будівельної галузі. Заробітчани
утримують престарілих та молодих, підтримують платоспроможність та загальний
рівень життя у країні, сприяють розвитку банківської системи та ін. [6].
З метою більш детального дослідження
наслідків міграції українців до Італії на економіку України проведемо
економіко-математичний аналіз (статистичний пакет Eviews), що у нашому
випадку показує вплив грошових переказів на окремі макроекономічні показники.
Для дослідження впливу грошових переказів на
макроекономічні показники нами були використані такі показники: ВВП (GDP), грошова маса (М2), грошові перекази (tran), індекс інфляції (INF).
Статистичною базою для дослідження слугували дані динаміки окремих
макроекономічних і фінансових показників України впродовж 2002 – 2011 рр., які
публікують НБУ, Держкомстат України. Для дослідження використовувались річні
дані.
Рівняння 1 характеризує вплив переказів
українських заробітчан з Італії в Україну на ВВП України. Дане дослідження
адекватне (DW =
1,8509).
GDP = 9,2647 + 0,1248 M2 + 0,4843 tran (1)
(7,7153*) (0,8594) (3,441**)
adg.R2 = 0,9514 DW = 1,8509
Отже, можна стверджувати, що при зростанні
переказів з Італії до України на 1%, ВВП України зростає на 0,4843% при
значущості коефіцієнта на рівні 5%.
Рівняння 2
показує вплив грошових переказів на рівень інфляції в Україні. За
результатами даної моделі робимо висновок, що при зростанні грошових переказів з
Італії до України на 1%, інфляція збільшиться на 0,1601%. Коефіцієнт є значущим
на рівні 5%, а дослідження адекватне (DW = 1.9878).
INF = 5,6239 + 0,1601 TRAN– 0,1053 M2 – 0,0291 GDP (2)
(7.3212*) (3,3424**) (-3.3244**)
(-0.3712)
adg.R2 = 0,847 DW = 1.9878
Проведене дослідження підтверджує, що грошові
перекази мають окрім позитивного, також і негативний вплив на економіку країни.
При цьому слід зазначити, що при розрахунках враховувались лише офіційні
перекази, які становлять лише близько 1/3 від усіх грошових надходжень з
Італії.
До негативного впливу також можна віднести
збільшення неконтрольованої грошової маси, що в свою чергу веде до виникнення “бульбашок”
на ринках, збільшення цін, дефіциту бюджету, погіршення торгівельного балансу, дефляції;
загостренні соціальних протиріч; втрати висококваліфікованих підготовлених
спеціалістів; виникнення тенденцій до зниження темпів економічного зростання;
створення додаткового навантаження на Пенсійний фонд у майбутньому з огляду на
необхідність виплат пенсій мігрантам, що повернулись, тощо.
IV.Висновки
З проголошенням незалежної України виникла
проблема відтоку робочої сили за кордон. Однією з найбільших країн –
реципієнтів у Західній Європі є Італія. На даний момент там проживає понад 200
тис. українців, при цьому є значна перевага жінок над чоловіками. Більшість
емігрантів мають середню або вищу освіту, проте виконують низько кваліфіковану
роботу. Перебуваючи за кордоном, українці пересилають значні суми родичам та
близьким людям на Україну. Грошові перекази впливають на економіку України як
позитивно, так і негативно. Серед позитивного впливу можна виділити покращення
майнового становища сім’ї, освіта дітей та можливість їхнього подальшого
влаштування тощо. До негативних економічних наслідків віднесемо збільшення
грошової маси, в основному неконтрольованої, збільшення рівня цін, попиту,
погіршення торгівельного сальдо, збільшення дефіциту бюджету тощо.
Отже, міграція – це складне явище для будь-якої
країни, у тому числі і Україні, оскільки воно має свої переваги та недоліки,
проте на сьогодні міграційні процеси є невід’ємною частиною функціонування світового господарства.
Література
1.
Акимов Д. Украинки в Италии: проблемы трудовой миграции /Д. Акимов // Меркурий. – 2008. – № 11–12 (215–216). – С. 52–55.
2.
Дробко Е. Трудова
міграція та українська діаспора за кордоном / Е. Дробко // Університетські наукові записки. – 2006. – № 2
(18). – C. 302–309.
3.
Егорова И. Украинцы в Италии: потеря или приобретение для Украины
/ И. Егорова
// День. – 2007. – № 22.
4.
Кривульченко О. Українці-заробітчани в Італії: умови праці та
соціальне становище / О. Кривульченко // Незалежний
культурологічний часопис «Ї» [Електронний ресурс]. – 2003. – Режим доступу: http:c//www.ji-magazine.lvive.ua/kordon/migration/2003/kryvulch.htm.
5. Лапшина І.
Проблеми та напрями участі України в міжнародному русі робочої сили в контексті
вектора інтеграції / І. Лапшина // Міжвід. наук. зб. “Економіка України:
реалії, перспективи розвитку ринкових відносин”. – Київ, 2000. - Т.20.- С.
633-637.
6.
Сороневич М. Некоректні стереотипи у ставленні до трудової
еміграції: джерела та шляхи їх подолання / М. Сороневич //
Українська газета. – 2009. – № 4. – С. 23.
7.
Українська
греко-католицька церква в Італії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.chiesaucraina.it
8.
Шевчук В. Міграційні процеси як
інструментальний чинник регіональної «пастки стагнації» [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://mev.lac.lviv.ua/downloads/vyklad/shevch/region-07-5Lutsk15.pdf.
9.
Флейчук М. Міжнародна міграція в
контексті посилення тенденцій глобалізації / М. Флейчук, Ю. Полякова, М. Мокій //
Збірник матеріалів конференції “Діаспора як чинник утвердження держави Україна
у міжнародній спільноті: сучасний вимір, проекція у майбутнє”. - Львів: вид-во
Львівської політехніки, 2010. – С. 343-347.
10.
Demografia in Cifre / Istаt – Istituto Nazionale di Statistica [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://demo.istat.it/
11.
Gli stranieri in Italia: gli effetti dell’ultima regolarizzazione [Електронний ресурс] // Istituto Nazionale di Statistica. – 2005. – Режим доступу: http://www.istat.it/salastampa/comunicati/non_calendario/20051215_00/testointegrale.pdf
12.
Rapporto annuale – La
situazione del paese nel 2007 [Текст] / Istituto
Nazionale di Statistica. – 2007. – 419 с.
14.
http://www.ukrstat.gov.ua/
Відомості про авторів
Прізвище, ім’я, по батькові ПОЛЯКОВА ЮЛІЯ
ВОЛОДИМИРІВНА |
Науковий ступінь К.е.н. |
Вчене звання доцент |
Посада доцент кафедри міжнародних
економічних відносин |
Установа Львівська комерційна академія |
Телефон: |
- службовий (032) 295-81-79 |
- домашній (032) 296-17-01 |
- мобільний 097-98-18-729 |
e-mail julia_polyakova@land.ru |
Адреса (для пересилки збірника) 79005 м. Львів, вул. Бр. Тершаківців,
2а, к. 315 |
Прізвище, ім’я,
по батькові СТЕБЕЛІНСЬКА ХРИСТИНА ОЛЕГІВНА |
Місце
навчання
Львівська комерційна академія |
Наукове
звання Магістр з міжнародних
економічних відносин |
Телефон
067-30-34-235 |
Адреса 79495
м.Львів – Винники, вул.. Любич – Парахоняк, 17/46 |