Рудь І.В., П’ятківська Г.В.

Науковий керівник: Мороз О.О.

Вінницький національний аграрний університет

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

У статті розглянуто страхові послуги, які є найбільш інтегрованими галузями на глобальному ринку та ризики, що їх супроводжують. Рекомендовано ряд актуарних дій для їх мінімізації.

The article deals with insurance services, which are the most integrated areas in the global market and the risks that accompany them. Recommended number ofactuarial services for their minimization.

Ключові слова: ризик, страхова компанія, хеджування, перестрахування, диверсифікація.

Вступ. Ми є свідками того, що Україна поринула у процес глобалізації, який, у свою чергу, породжує глобальні фінансові ризики. Управління фінансовими ризиками являють собою економічну цінність у діяльності будь-якої фірми, організації чи іншого господарського інституту. Цікавим і відносно новим стало дослідження світу ризиків, які живуть у страхових компаніях.

Внаслідок зростання фінансових ризиків у діяльності страхових компаній, питання визначення їх сутності та систематизації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків та вибору методів управління набувають не тільки особливої актуальності, а й стають важливою науковою та практичною проблемою.

Метою написання статті є наукове обґрунтування теоретико-методологічних засад процесу управління фінансовими ризиками та їх систематизація.

Аналіз досліджень. Вивченню різних аспектів ризику загалом та фінансового ризику зокрема, дослідженню підходів до передбачення ризикових подій та зниження їх негативних наслідків у діяльності суб’єктів господарювання присвячено ряд робіт зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів. Серед західних фахівців, які досліджували ризик, слід відзначити: З.Боди, Є.Брігхема, Дж. М. Кейнса, Г.Марковіца, А.Маршалла, М.Міллера, Ф.Модільяні, Дж.С.Міля, Ф.Найта, А.Сміта, Дж. Тобіна, Ф.Шарпа та інших.

Виклад основного матеріалу. Cтрахування - це у великій мірі статистика в чистому вигляді. Інтернаціоналізація фінансових ринків поставила страховиків у жорстку конкурентну боротьбу із іноземними фірмами, що в свою чергу вплинуло на виникнення нових та ще не вивчених ризиків. Основою організації управління фінансовими ризиками страхових компаній є їх ідентифікація та аналіз, які доцільно проводити в розрізі видів діяльності.

Розділяють такі фінансові ризики діяльності страхових компаній: операційний, інвестиційний та ризики фінансування. Операційний ризик, у свою чергу, розділяють на страхові ризики ти ризики перестрахування. Дана класифікація не є чітко визначеною і в різній літературі зустрічаються доповнення.

Операційний ризик  включає в себе групу ризиків, що виникають в процесі поточної діяльності, це ризик прямих або непрямих втрат, викликаних помилками або недосконалістю процесів, систем в організації, помилками або недостатньою кваліфікацією персоналу організації або несприятливих зовнішніх подій нефінансової природи (наприклад, шахрайство або стихійне лихо). У це визначення входить і юридичний ризик (тобто ризик, який виникає через недотримання вимог законодавства, договорів, прийнятої практики, а також через можливість двозначного тлумачення законів та правил), але не входить стратегічний та репутаційний ризики.

Інвестиційний ризик - це ймовірність виникнення непередбачених фінансових витрат (зниження або повна втрата прибутку, витрати капіталу тощо) в ситуації невизначеності інвестиційної діяльності [1].

Для регулювання фінансових ризиків потрібно врахувати їх поділ за сферою виникнення на внутрішні та зовнішні. Основні зовнішні ризики охоплюють інфляційний, податковий, процентний, депозитний, фондовий, кредитний ризики. Серед внутрішніх ризиків доцільно виділити ризики, пов'язані з платоспроможністю, ризики, пов'язані з фінансовою стійкістю, ризики, пов'язані з прибутковістю, ризики, пов'язані з діловою активністю та ризик банкрутства. Управління фінансовими ризиками можуть бути якісними і кількісними.

Сьогодні багато страхових компаній для забезпечення фінансової стійкості, використовують перестрахування - це страхування страховиків. Україна запозичила такий досвід з міжнародної практики, але це все знаходиться на початковій стадії розвитку. Окрім того, ризики більше 10% капіталу згідно законодавства повинні бути перестраховані [5]. І тут питання бізнесу дуже важливе, оскільки перестрахування покриття коштує грошей.

Як і загальне управління ризиками, управління фінансовим ризиком вимагає виявлення його витоків, його виміру, а також плани щодо його усунення.

В процесі генезису, управління фінансовими ризиками відокремилось в самостійний науковий напрямок, забезпечуючи фінансову надійність страхових компаній.

Застосування методів за критерієм доцільності змінюється відносно конкретних видів чи груп ризиків. Цей висновок зроблений на основі проведеного аналізу методів якісної та кількісної оцінки та аналізу прийнятності фінансових ризиків в контексті їх використання страховими компаніями в сучасних умовах.

Так, оцінку ризиків, які страхова компанія приймає до страхування, і які є основним чинником формування страхових ризиків, найбільш доцільно проводити за допомогою статистичного методу; інвестиційні ризики, ризик неплатоспроможності, втрати фінансової стійкості, ризик втрати прибутку, ризик збитковості та ризик банкрутства – за допомогою відповідних розрахунково-аналітичних методів; кількісний аналіз ризиків може здійснюватись з використанням кількох методів послідовно чи одночасно з метою проведення більш глибокого аналізу та отримання достовірніших показників оцінки ступеня ризику; ряд методів (метод аналізу чутливості, метод аналізу сценаріїв, метод імітаційного моделювання, метод побудови дерева рішень) можуть бути використані страховими компаніями як у випадку розробки чи впровадження нових послуг, відкриття нових підрозділів, так і стратегічного планування чи оперативного бюджетування фінансових результатів в умовах невизначеності з метою оцінки величини можливих втрат прибутку. Узагальнена система критеріїв для оцінки рівня допустимості динамічних і статичних ризиків дозволяє приймати рішення щодо вибору механізмів нейтралізації фінансових ризиків страхових компаній.

Важливе місце у роботі страховиків займають актуарії. Коли актуарії проробляють портфель ризиків, які компанія отримала, звісно ж і проробляють питання можливості тримати ці ризики на собі.

Завдання актуаріїв полягає:

- дослідження та групування ризиків у межах страхової сукупності;

- визначення математичної імовірності настання страхового випадку, обчислення частоти і міри складності наслідків спричинених збитків як за групами ризику, так і за всією страховою сукупністю;

- математичне обґрунтування необхідних витрат на ведення страхової справи та прогнозування тенденцій їх розвитку;

- математичне обґрунтування необхідних резервних фондів страховика, а також джерел та способів їх формування;

- дослідження норми дохідності капіталу при інвестуванні страховиком зібраних страхових внесків, а також тенденцій її зміни протягом певного часового інтервалу;

- визначення залежності між величинами процентної ставки та брутто-ставки [2].

Методи нейтралізації фінансових ризиків страхових компаній :

1. Уникнення ризику

2. Лімітування

3. Самострахування

4. Диверсифікація

5. Хеджування

6. Перестрахування

Основними заходами в напрямку уникнення ризику є:

- відмова від здійснення фінансових операцій, рівень ризику за яким надмірно високий.

- відмова від використання у високих обсягах позикових коштів.

- відмова від надмірного використання обігових коштів у низьколіквідних формах

- відмова від використання тимчасово вільних грошових коштів у короткострокових фінансових вкладеннях.

Механізм лімітування концентрації фінансових ризиків використовується як правило за тими його видами, які виходять за межі допустимого їх рівня, тобто по фінансовим операціям, що здійснюються в зоні критичного або катастрофічного ризику. Таке лімітування реалізується шляхом встановлення на підприємстві відповідних внутрішніх фінансових нормативів в процесі розробки політики здійснення різних аспектів фінансової діяльності.

Система фінансових нормативів, що забезпечує лімітування концентрації ризиків, може включати:

- граничний розмір (питома вага) позикових коштів, що використовуються в господарській діяльності;

- мінімальний розмір (питома вага) активів у високоліквідній формі;

- максимальний розмір депозитного внеску, що розміщується в одному банку;

- максимальний розмір вкладення коштів у цінні папери одного емітента;

- максимальний період відволікання коштів у дебіторську заборгованість.

Хеджування - внутрішній механізм нейтралізації фінансових ризиків, що базується на використанні відповідних видів фінансових інструментів (як правило, похідних цінних паперів – деривативів). Залежно від використовуваних видів похідних цінних паперів виділяють такі механізми хеджування фінансових ризиків: хеджування з використанням форвардних та ф’ючерсних контрактів, опціонів та свопів.

Механізм диверсифікації використовується насамперед для нейтралізації негативних фінансових наслідків несистематичних (специфічних) видів ризиків. Разом з тим, він дозволяє мінімізувати певною мірою і окремі види систематичних (специфічних) ризиків – валютного, відсоткового та деяких інших. Принцип дії механізму диверсифікації базується на розподілі ризиків, що перешкоджають їх концентрації.

Самострахування (внутрішнє страхування). Такий напрям нейтралізації фінансових ризиків базується на резервуванні підприємством частини фінансових ресурсів, які дозволяють побороти негативні фінансові наслідки за тими фінансовими операціями, за якими ці ризики не пов’язані з діями контрагентів [3].

Висновок. Узагальнюючи розгляд основних проблемних аспектів управління фінансовими ризиками страхових компаній в Україні, можна зробити висновок, що перспективним напрямом дослідження у цій сфері є питання вибору методів оцінки, аналізу та нейтралізації фінансових ризиків страхових компаній. Необхідно створити законодавчі та економічні умови розвитку перестрахування й адаптації його до міжнародного перестрахування.

Література:

1. [Электронный ресурс] – Режим доступа: www.pib.odessa.ua

2. [Электронный ресурс] – Режим доступа: books.efaculty.kiev.ua

3. Інструменти нейтралізації фінансових ризиків [Электронный ресурс] – Режим доступа: kopiyka.org.ua

4. Огляд світового ринку М&A: підсумки 1 кварталу 2010 року // Страхова справа. – 2010. - № 2(38) – с.12-13.

5. Закон України «Про страхування» [Электронный ресурс] – Режим доступа : insurhouse.com/ ua/poleznaya_informaciya/ zakonodatel_stvo/ zakon_ukrainy_o_strahovanii