Тодчук К.В., Руденко В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Дефіцит державного бюджету України та методи його подолання

В наш час немає держави, яка в ті або інші періоди свого існування не стикалася б із бюджетним дефіцитом, це стосується і України. В умовах ринкової економіки бюджетний дефіцит здійснює негативний вплив на соціально-економічний розвиток держави. Тому в сучасних умовах господарювання, питання розробки напрямів зниження і подолання бюджетного дефіциту набувають особливої актуальності.

Проблема дефіциту державного бюджету розглядалася в працях: Сафонової Л., Василик О., Федосова В., Городецької Т., Кудряшова В., Супруна К., Юрія С. і іншими. Деякі з авторів розцінюють бюджетний дефіцит як негативне явище, оскільки його фінансування на основі грошової емісії веде до інфляції, а за допомогою не емісійних засобів - до зростання державного боргу [3, с.54]. Інші ж звертають увагу на позитивний вплив його фінансування, адже таким чином розширяється сукупний попит, який в свою чергу впливає на зростання виробництва і зайнятості [4]. Отже, негативних наслідків бюджетний дефіцит має більше ніж позитивних.

Метою дослідження є визначення основних причин виникнення бюджетного дефіциту та виявлення основних шляхів його подолання в Україні.

Згідно статті 2 Бюджетного Кодексу України, бюджетний дефіцит являє собою перевищення видатків бюджету над його доходами. В ідеалі бюджет будь-якого рівня бюджетної системи держави має бути збалансований. Проте, через дію різних чинників (економічних, політичних, природних і ін.), доходи бюджету інколи не покривають всі видатки [1].

Сьогодні в більшості країн світу дефіцит бюджету складає від 2 до 15% відсотків валового національного продукту (ВНП) при середньосвітовій його величині 4,5%. Спостерігається тенденція до стабілізації бюджетного дефіциту в середньосвітовому вимірі в розмірі 3-5%. Слід зауважити, що розмір бюджетного дефіциту, який перевищує 3% ВНП, призводить до зниження інвестиційної активності, розвитку інфляції [2, с.66]. Потрібно зазначити, що сам по собі дефіцит не здійснює вплив на економічний розвиток, а тільки джерела його покриття

До основних причин бюджетного дефіциту в Україні можна віднести [5, с.250]: низький рівень життя більшої частини населення України; зниження ефективності виробництва; збільшення обсягів валового внутрішнього продукту; значне зростання і нераціональна структура бюджетних видатків; наявність значного тіньового сектора в економіці; недосконалість нормативно-правової бази щодо оподаткування та здійснення видатків.

Методами покриття бюджетного дефіциту можуть бути:

- збільшення доходів;

- скорочення видатків;

- державні позики;

- емісія грошей.

За рахунок збільшення доходів дефіцит державного бюджету можна зменшити введенням нових податків, підвищенням ставок чи розширенням об'єкта оподаткування з діючих податків, розширенням використаних неподаткових доходів. Цей спосіб використовувати недоцільно, оскільки це призведе до збільшення тіньового сектору, а це в свою чергу негативно позначиться на соціально – економічному розвитку країни.

Скорочення видатків як один з методів покриття дефіциту державного бюджетного є нераціональним на сьогодення. Видатки досягли свого критичного мінімуму, а якщо їх ще зменшувати, то це призведе до зубожіння населення. Не буде достатньо коштів на фінансування соціальних програм, знизиться життєвий рівень населення, ще більше людей опиниться за межею бідності.

Державні позики відбивають взаємовідносини між державою як позичальником і юридичними та фізичними особами, урядами інших країн та міжнародними фінансовими організаціями як кредиторами. Це можуть бути як залучення коштів від юридичних та фізичних осіб на внутрішньому фінансовому ринку країни, так і від кредиторів інших країн. Державні позики надійні тим, що існує можливість позичити у кредитора у будь-який момент. Наявність тимчасово вільних коштів є головною передумовою для державних позик. Це забезпечене джерело покриття бюджетного дефіциту.

Емісія грошей, на відміну від державних позик, є незабезпеченим джерелом покриття бюджетного дефіциту. Саме тому вона спричиняє інфляцію – знецінення грошей. Фактично емісія на цілі дефіцитного фінансування не вирішує проблеми нестачі коштів: грошей стає більше, однак вартість грошової одиниці знижується. Але оскільки це виявиться тільки після випуску в обіг зайвих грошей, то на період складання і виконання бюджету грошову емісію можна використати для збалансування бюджету.

Таким чином, із чотирьох методів покриття бюджетного дефіциту реальним і повноцінним є державні позики. В той же час для їх використання необхідні певні передумови:

- наявність кредиторів, які мають тимчасово вільні фінансові ресурси;

- довіра з боку кредиторів до держави;

- наявність стимулів до надання позик державі;

- спроможність держави своєчасно повернути борги [4].

Все вищеперераховане підтверджує той факт, що ідеального методу покриття дефіциту досі не існує. Всі з шляхів подолання дефіциту мають негативні наслідки. Нейтральне збалансування бюджету можливе лише в довгостроковому періоді.

Роблячи висновки, слід зазначити, що уряд повинен постійно контролювати розмір бюджетного дефіциту, інакше він здійснюватиме дестабілізуючий вплив на соціально-економічний розвиток країни. Необхідно приділяти більше уваги збільшенню доходів держави шляхом подолання безробіття, поліпшення податкової системи, удосконалення приватизації державного житла, поліпшення фінансового стану суб'єктів господарювання та ін.

Список використаних джерел:

1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 року - №2456 – IV.

2. Городецька Т. Вплив фіскальної політики на розмір бюджетного дефіциту// Розвиток фінансових відносин в умовах транформаційних процесів: український вимір: матеріали симпозіуму з нагоди 65- річчя від заснування Харківського інституту фінансів УДУФМТ,2008. - С.- 65 -68.

3. Кудряшов В. Фінансування дефіциту державного бюджету // Економіка України 2009 - №4-с.52-64.

4. Супрун К. В. Дефіцит державного бюджету та шляхи його подолання // http://www.rusnauka.com

5. Федосов В., Сафонова Л.. Бюджетний менеджмент.-К.: КНЕУ. - 2007. -864с.