Космина О. М –
асистент кафедри фінансів та кредиту,
Олійник
О. Ю. - студентка
Вінницький національний аграрний університет
БЮДЖЕТНІ ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНІ
Вступ. На сьогоднішній день можливості для
стабільного економічного розвитку та зміни існуючого становища на краще багато
в чому залежать від того, як буде вирішуватись завдання підвищення
інвестиційної конкурентоспроможності держави, а також поліпшення привабливості
України для інвесторів. Таким чином, визначення та детальне
вивчення основних факторів, що впливають на інвестиційну привабливість України
є головним завданням, вирішенням якого є розробка пропозицій стосовно
підвищення ефективності залучення інвестицій в сучасних умовах розвитку країни.
Метою статті є дослідження бюджетних інвестицій як
економічної категорії, а також розгляд заходів поліпшення інвестиційної
привабливості України.
Останнім часом науковці, такі як В.Г.Дем’янишин [1],
І.В.Запатріна [2], В.П.Кудряшов [3] все частіше приділяють увагу дослідженню
питань удосконалення бюджетних інструментів регулювання
інвестиційно-інноваційного процесу.
Еволюція
дослідження інвестицій як економічної категорії є досить тривалою, проте поширене використання даного терміну
відбулося в умовах становлення ринкових відносин. В зарубіжній літературі
відомим є трактування, що «інвестиції – це довгострокові вкладення коштів та
іншого капіталу у власній країні та за кордоном у підприємства різних галузей,
підприємницькі проекти, соціально-економічні програми, інноваційні проекти з метою одержання доходу
або досягнення іншого корисного ефекту» . В той же час у вітчизняній
економічній літературі має місце наукова думка про те, що інвестиціями є діяльність, яка передбачає вкладення різноманітних
економічних ресурсів у збільшення суспільного капіталу з метою отримання в
майбутньому більшої кількості економічних благ.
Важливою
складовою інвестицій є бюджетні інвестиції,
виділення яких із загальної сукупності зумовлено їх специфічними
особливостями притаманними останнім та наявністю в бюджетах інвестиційної складової, через яку держава приймає участь в
забезпеченні соціального розвитку та економічного зростання всієї країни та
окремих її регіонів. Особливості,
притаманні бюджетним інвестиціям,
зумовлені, по-перше, особливостями коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування
бюджетних інвестицій, і, по-друге,
особливостями правового статусу учасників громадських відносин із
надання інвестицій коштів бюджетів, які, у свою чергу, мали б зумовлювати
настання особливих правових наслідків, тобто, як правило, перехід права
власності.
Щодо державної інвестиційної політики, так вона повинна відображати
стратегічні і середньострокові пріоритети соціально-економічного розвитку, міститися в ключових фінансових документах
– перспективному фінансовому плані і
бюджеті. Інвестиційна політика має бути
найтіснішим чином пов’язана з податково-бюджетною політикою, борговою політикою і політикою у сфері
державних закупівель. Лише в цьому випадку
можна забезпечити найбільш ефективне використання ресурсів громадського
сектора.
Інвестиції
за рахунок бюджетних коштів за своєю суттю є бюджетними видатками, і до них
можуть бути застосовані механізми
управління видатками взагалі. Утім, управління бюджетними інвестиціями має певні
особливості, пов’язані з їх нерегулярністю (інвестиційні витрати на який-небудь об’єкт
не відтворюються автоматично в наступному році після завершення інвестиційного
проекту, тобто інвестиційні витрати відносяться завжди до зобов’язань бюджету)
і довгостроковим характером, що вимагає особливих підходів до планування, оцінки і затвердження. Вони мають тісно пов’язуватися зі стратегією
розвитку державного сектора економіки,
довгостроковим фінансовим плануванням,
борговою політикою органів публічної влади. Усе це вимагає особливого
підходу до формування й управління інвестиційними проектами та програмами, укладання контрактів, що мають найчастіше довгострокову
перспективу, а також до моніторингу і
контролю за ефективністю інвестиційних витрат.
Для
ефективного управління бюджетними інвестиціями необхідна відповідність планів капіталовкладень
фінансових ресурсів у межах чітко окреслених рамок діяльності, стійке
фінансування цих планів, а також забезпечення органів влади інформацією про
можливе невиконання поставлених цілей для своєчасного вживання відповідних
заходів.
Основними
завданнями управління бюджетними інвестиціями є такі:
1)
забезпечення бюджетної дисципліни
(витрати на бюджетні інвестиції мають бути реалістичними, здійснюватися
суворо в рамках бюджетних обмежень – не
виходити за рамки критичного обсягу боргу і дотримувати всі обмеження, що
відносяться до боргу і дефіциту бюджету);
2)
забезпечення ефективного розподілу інвестиційних ресурсів (управління бюджетними інвестиціями повинне
забезпечити виконання стратегічних та інших пріоритетних завдань
соціально-економічного розвитку, повинно орієнтуватися на довгострокове
бюджетне планування);
3)
забезпечення ефективного використання інвестиційних ресурсів (повинні використовуватися методи проектного
фінансування, програмно-цільовий метод, моніторинг і контроль, оцінка
ефективності).
В Україні
тенденції фінансування інвестицій в основний капітал за рахунок бюджетів є
суперечливими.
Так,
протягом 2009 р. обсяг інвестицій в основний капітал, профінансованих за
рахунок коштів державного бюджету, становив 6,85 млрд грн, а частка цього
джерела в структурі інвестицій становила 5,47%, збільшившись на 0,02
відсоткового пункта проти показника попереднього року. Протягом 2007-2009 рр.
рівень фінансування інвестицій в основний капітал за рахунок державного бюджету
залишається майже незмінним - 5,0-5,47% від загального обсягу інвестицій.
(табл. 1).
Протягом 2007-2009 рр. рівень фінансування
інвестицій в основний капітал за рахунок місцевих бюджетів коливається від 4,7
до 4,3% від загального обсягу інвестицій, що є досить негативним явищем.
Таблиця 1
Бюджет як джерело фінансування інвестицій
в основний капітал
в Україні у 2007-2009 рр.
|
Бюджетне фінансування
інвестиційних проектів за окремими виробничими напрямками за своєю суттю є державним
інвестуванням на незворотній основі. Однак взаємозв'язок між державними
інвестиційними видатками та економічним зростанням є недостатньо вивченим. Аналітиками припускається, що державні
видатки, у тому числі у вигляді бюджетних інвестицій, сприяють досягненню мети
економічного зростання. В умовах неефективного функціонування ринкового
механізму економічне обґрунтування державного втручання в економіку для
розподілу ресурсів, що отримуються в результаті компенсаційних заходів,
ґрунтується саме на цьому припущенні. У міру того, як державний сектор починає
брати на себе те, чим приватний сектор міг би займатися продуктивніше, і
враховуючи, що спосіб фінансування видатків може мати несприятливі наслідки,
зв'язок між сукупними державними видатками й економічним зростанням стає все
менш чітким.
Нагальність проблеми активізації
інноваційно-інвестиційної діяльності за допомогою бюджетних важелів зумовлює
необхідність використання різноманітних форм стимулювання інвестиційних ресурсів
власне у підприємств. Світовий досвід свідчить, що активізація інноваційної
діяльності, особливо на початкових етапах розвитку, потребує сприяння з боку
держави перш за все з використанням інструментарію бюджетно-податкового регулювання
.
Для залучення
інвестицій та покращення якості інфраструктури повинна бути проведена
повномасштабна приватизація об'єктів інфраструктури та істотно спрощені умови
входу і роботи на ринку приватних компаній.
Враховуючи ці обставини і
усвідомлюючи важливість поліпшення інвестиційної
привабливості України, необхідно здійснити низку
першочергових заходів, зокрема:
1. підготувати план дій щодо забезпечення
сприятливого інвестиційного клімату у межах проголошених пріоритетів соціально-економічного
розвитку,.
2. розробити регіональні плани підвищення
інвестиційної привабливості областей .
3. поширювати реалізацію обласними
державними адміністраціями навчальних програм серед бізнесменів з підготовки
інвестиційних пропозицій, складання
інвестиційних бізнес-планів, управління
інвестиційними проектами.
4. істотно розширити спектр заходів
конкурентної політики, зокрема щодо запобігання анти-конкурентним діям
національних та іноземних інвесторів на українському ринку.
5. підготувати перелік заходів
щодо посилення відповідальності представників органів виконавчої влади й
органів місцевого самоврядування за вчинення корупційних та інших
дискримінаційних дій щодо інвесторів.
6. поширювати практику укладання
прозорих угод між інвестора ми та владою щодо взаємних зобов’язань у сфері конкурентної
поведінки бізнесу та політики держави.
7. вдосконалити оподаткування
залучених іноземних інвестицій та вдосконалення нормативно-правові акти
регулювання інвестицій з метою зменшення податкового навантаження.
Висновок. Таким
чином, для залучення інвестицій, покращення умов роботи компаній та фінансового
сектору Україні необхідно прийняти більш ліберальне валютне законодавство,
насамперед, у сфері зняття обмежень на переміщення капіталу, а також вжити
подальші кроки щодо розвитку фондового ринку.
На нашу думку, щоб
створити найкраще середовище для обміну товарами, має існувати якнайменше
перешкод для діяльності бізнесу, що є наслідком державного втручання, а також
обмежувальних й дискримінаційних правил стосовно іноземних власників або прямих
іноземних інвестицій
Отже, головним завданням на короткотривалу перспективу є підготовка
необхідної правової та організаційної бази для підвищення дієздатності
механізмів забезпечення інвестиційного клімату й формування основи збереження
та нарощування конкурентоспроможності вітчизняної економіки.
Список використаної
літератури
1. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо залучення іноземних
інвестицій в економіку України» від
7 липня 2003 р.
2. Запатріна
І.В. Бюджет розвитку в контексті забезпечення економічного зростання в
Україні // Економіка і прогнозування. – 2007. – № 3. – С. 43–55.
3. Кудряшов
В.П. Засади бюджетної політики розвитку // Фінанси України. –2007. – №
7. – С. 3–19.
4.Луніна І. Державні фінанси та інфраструктурні
проблеми розвитку економіки//Вісник національного аграрного
університету-2011.-№3.-С.46-56
5. www.
ukrstat.ua