Економічні науки / 4.Інвестиційна діяльність і фондові ринки

к.е.н., доцент Поліщук О.А., Видай я.в.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Роль інвестицій у підвищенні ефективності

національної економіки

Усім відомим є той факт, що про стан справ в економіці можна з упевненістю судити за характером процесів, що відбуваються в інвестиційній сфері. Вона є індикатором, що вказує на загальне становище всередині країни, розмір національного доходу, привабливість для інших держав. Очевидно, що для іноземних компаній найбільш привабливими є проекти, пов'язані з виробничими інвестиціями та інвестиціями в запаси, оскільки вони найбільш цікаві з точки зору отримання прибутку і організації. Так, українській економіці дійсно потрібні виробничі інвестиції.

Проте не варто розглядати інвестиції як панацею від усіх недуг економіки, самі по собі вони не можуть підняти її на належний рівень. Однак можуть послужити стимулом, прискорювачем розвитку і зростання внутрішніх інвестицій. Особливо це відноситься до прямих інвестицій, так як з ними до України надходять не тільки гроші, а й багаторічний досвід, накопичений компаніями-інвесторами на світових ринках. Іноземні інвестиції можуть також послужити для тимчасового пом'якшення грошових труднощів уряду, хоча і шляхом зростання зовнішнього боргу, а значить зростання залежності країни. Нарешті, їх зростання є неодмінним супутником "вбудовування" України у світовій цикл руху капіталу і сприятиме інтеграції країни у світову економіку, знаходження оптимальної "ніші" у всесвітньому поділі праці [3, с.229].

Багато аналітиків вважають, що залучення іноземних інвестицій – проблема для нашої країни далеко не головна. Проблема полягає в тому, як держава і підприємства витрачають кошти. На сьогоднішній день модель інвестиційної діяльності в країні неефективна. Фінансові інститути як джерела інвестицій в повному обсязі не виконують свої функції. Фондовий ринок занадто спекулятивний, банки не ризикують або не можуть видавати великі кредити, недосконалість законодавчої бази відлякує багатьох іноземних інвесторів. Тому головними інвесторами є самі підприємства. Але навіть маючи необхідні кошти для збільшення капітальних вкладень у реальний сектор економіки, поки не видно результати. І головною причиною є неефективність менеджменту компаній. За розрахунками, що розраховується в промисловості амортизація вдвічі нижче рівня, необхідного для простого відшкодування вибуття основних фондів, причому лише близько половини нарахованої амортизації реально використовується для фінансування капітальних вкладень.

Інвестиції на макрорівні є основою для:

- здійснення політики розширеного відтворення;

- прискорення науково-технічного прогресу, покращення конкурентоспроможності національної продукції;

- створення необхідної сировинної бази промисловості;

- розвитку та розширення ряду соціальних послуг;

- пом'якшення або розв'язання проблеми безробіття;

- охорони навколишнього середовища;

- забезпечення обороноздатності держави.

Інвестиції відіграють важливу роль і на мікрорівні. На цьому рівні вони необхідні, перш за все, для досягнення наступних цілей:

- розширення та розвитку виробництва;

- недопущення надмірного зносу основних фондів;

- підвищення технічного рівня виробництва;

- забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємства;

- здійснення природоохоронних заходів;

- придбання цінних паперів та вкладення коштів в активи інших підприємств [2, с.58].

Таким чином, інвестиції є найважливішою економічною категорією і відіграють важливу роль, як на макро, так і мікрорівні, в першу чергу для простого і розширеного відтворення, структурних перетворень, максимізації прибутку і на цій основі вирішення багатьох соціальних проблем.

За роки незалежності Україна пережила значні коливання в інвестиційному процесі. Трансформаційна економічна криза призвела до значних інвестиційних втрат. Найбільш різке зниження темпів приросту інвестицій (майже в 14 разів) сталось у 2005 р. Головна причина полягає в тому, що, по суті, на державному рівні проводилася антиприватизаційна діяльність, яка істотно підірвала в країні інвестиційну. Уряд вживає заходів щодо нарощування інвестиційної привабливості України. 6 червня 2007 р. затверджено Концепцію Державної програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2007–2010 рр.

Таблиця 1

Динаміка інвестицій в капітал за джерелами фінансування по Україні [4]

	2008	2009	2010	Абсолютне відхилення		Відносне відхилення
				10/09	10/08	10/09	10/08
Усього (млн.грн.)	233081	151777	150667	-1110	-82414	-0,73	-35,36
У т.ч. за рахунок
Коштів державного бюджету	11576	6687	9479	2792	-2097	41,75	-18,12
Коштів місцевих бюджетів	9918	4161	4357	196	-5561	4,71	-56,07
Власних коштів підприємств	132138	96019	83997	-12022	-48141	-12,52	-36,43
Кредитів банків та інших позик	40451	21581	20611	-970	-19840	-4,49	-49,05
Коштів іноземних інвесторів	7591	6859	3429	-3430	-4162	-50,01	-54,83
Коштів населення на будівництво	9495	4792	4653	-139	-4842	-2,90	-51,00
Коштів населення на індивідуальне житлове будівництво	11589	5502	16176	10674	4587	194,00	39,58
Інших джерел фінансування	10323	6176	7965	1789	-2358	28,97	-22,84

У табл. 1 показана динаміка обсягів інвестицій в капітал з джерелами фінансування по Україні. Загальні обсяги інвестицій у 2010 році зменшилися на 1110 млн.грн. відносно 2009 року і на 82414 млн.грн. відносно 2008 року та становили 150667 млн.грн. У тому числі інвестиції за рахунок коштів державного бюджету у 2010 році були більшими, ніж у попередньому на 41,75% та на 18,21% меншими, ніж у 2008 році. В той час, обсяг вкладень в капітал за рахунок коштів місцевих бюджетів у 2010 році збільшився на 4.7% відносно попереднього року і зменшився на 56%, відносно 2008 року та становив 4357 млн.грн. Щодо інвестицій за рахунок власних коштів підприємств та організацій, то тут спостерігалася тенденція до зменшення протягом трьох останніх років.

Рис. 1. Структура інвестиції в капітал по Україні у 2010 році [4]

Як видно з рис.1, у 2010 році більше половини інвестицій становили інвестиції за рахунок власних коштів підприємств та організацій, 13,7% склали інвестиції за рахунок коштів банку, дещо менша частка припала на інвестиції за рахунок кредитів банків та інших установ, вони становили 10,7%. Значно менші частки у загальному обсязі інвестицій становили інвестиції за рахунок коштів населення на будівництво квартир та індивідуальне житлове будівництво, коштів іноземних інвесторів та інших джерел фінансування.

В Україні існує ряд економічних проблем, вирішення яких тісно пов’язане з вирішенням проблем впровадження інвестицій. Основними чинниками неефективності та малої активності інвестиційної діяльності є такі:

По-перше, високе податкове навантаження, відсутність пільг для виробничих інвестицій, надмірний випуск облігацій державної внутрішньої позики для поповнення державного бюджету. Інвестори шукають сфери найбільш вигідного вкладання капіталу, якими, по суті, є банківські операції.

По-друге, сучасний ринок використовує лише незначну частку виробничого потенціалу через низьку конкурентоспроможність останнього, високий фізичний та моральний знос. В обробній промисловості рівень використання виробничих потужностей становить 29-30 %.

По-третє, в Україні відбулось надзвичайне знецінення основного капіталу в матеріальному виробництві. Амортизаційні відрахування часто використовують на збільшення обігових коштів, відволікають в банківський сектор на комерційні цілі, а не за призначенням.

По-четверте, в інвестиційному секторі економіки в багатьох випадках втрачено науково-технічні та виробничі напрацювання. У багатьох галузях вони взагалі відсутні. На підприємствах з високими технологіями спад виробництва має 10-разовий коефіцієнт. Обладнання цих підприємств демонтують, розкрадають, висококваліфіковані кадри покидають високотехнологічні виробництва. Персонал, зайнятий науково-дослідними роботами і розробками, скоротився майже у 2 рази [1, с.264].

Варто також акцентувати увагу на недосконалості правової основи інвестиційної діяльності в Україні. Недосконалість законів доповнюється їх нестабільністю, неврегульовані питання платежів, не відповідає вимогам часу законодавство про амортизацію основних фондів підприємств.

Література:

1. Дворяшина Н.С. Інвестиції – основа соціального і економічного розвитку України // Науковий вісник. – 2008. - №6. – С.263-267.

2. Коваль Л.І. Інвестиції – роль і значущість для України // Економіка, фінанси і право. – 2010. - №3. – С.56-59.

3. Крамарчук В. Прямі іноземні інвестиції та їх вплив на регіональну економіку України // Науковий вісник НЛТУ. – 2010. – №20. – С.227-235.

4. http://www.ukrstat.gov.ua. – Офіційний сайт Державного комітету статистики.