Экономические науки/ 6. Маркетинг и менеджмент

Рацька О.С.,

науковий керівник Бєлкін І.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Впровадження концепцій та інструментів інноваційного маркетингу в діяльність вітчизняних підприємств

Актуальність інноваційної діяльності підприємств зумовлюється швидким зростанням впливу нових технологій на економічні перспективи України. На сьогоднішній день гостро постає проблема пошуку товаровиробниками шляхів виживання і розвитку на ринку, що пов’язано із зростанням рівня конкуренції на світових і національних ринках. Такий високий рівень конкуренції спричинений процесами глобалізації економіки, задоволенням запитів основних груп споживачів і, відповідно, підвищенням їх вимогливості до товарних пропозицій. Шляхи вирішення цієї проблеми для вітчизняних підприємств можуть лежати на перетині маркетингової та інноваційної діяльності. Поєднання цих видів діяльності передбачає концепція інноваційного маркетингу, реалізація якої дозволить підприємствам оперативно знаходити недостатньо задоволені споживацькі запити чи формувати їх, розробляти, виготовляти і просувати на ринку нову продукцію, яка задовольнить ці запити повніше і ефективніше, ніж конкурентні товари [1].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми маркетингового забезпечення інноваційної діяльності і розробки інноваційних маркетингових інструментів досліджені у працях багатьох науковців, таких, як: Чухрай Н.І.,

Балабанова Л.В., Бейкер М.П., Божкова В.В., Гончарова Н.П., Гриньов А.В., Друкер П.Б., Кардаш В.Я., Карпенко Н.В., Ківі Б.М., Котлер Ф.Р., Купер Р.Г., Левінсон Дж.К., Максимова Т.С., Перерва П.Г., Примак Т.О., Старостіна А.О.,

Решетнікова І.Л., Тєлєтов О.С., Яковлєв А.І.

В умовах розвитку інноваційного процесу, підвищення науковомісткості продукції, ускладнення конкурентного середовища на вітчизняних підприємствах стрімко зростає роль маркетингу як механізму аналізування та інформаційного моделювання ринку. За останнє десятиріччя сфера застосування маркетингового інструментарію на вітчизняних підприємствах розширюється та охоплює не тільки виробничо-збутову, але й інноваційну та інвестиційну діяльність [2].

Переорієнтація маркетингової діяльності зумовлена такими основними причинами:

–докорінною відмінністю інноваційної діяльності в ринковій економіці, яка виявляється в орієнтації не на можливості виробника, а на запити споживача. Основою такої діяльності є відтворювальний цикл „дослідження-розроблення-виробництво-розподіл-споживання”. У загальному соціально-орієнтований ринок розглядається як сфера реалізації суспільного продукту, що ґрунтується на певних економічних взаємовідносинах виробника і споживача, метою яких є

максимальне задоволення потреб суспільства;

–інноваційні процеси в сучасних умовах не мають автоматизму дії та потребують як макро- (на рівні держави), так і мікрорегулювання (на рівні підприємства). Це є істотним у зв’язку з прогресивними тенденціями в галузі управління інноваційною діяльністю в країні. Сьогодні в Україні інноваційна діяльність розглядається як пріоритетний фактор впливу на параметри зростання національної економіки;

–поглиблення міжнародного поділу праці, що призводить до неоднорідного інноваційного розвитку і вимагає ринкового супроводження та захисту від можливих макроекономічних та кон’юнктурних коливань;

–наростання мегатенденцій, які супроводжуються прискореною дифузією знань з інновацій і маркетингу;

–наявністю конфлікту у разі входження підприємства, не орієнтованого на інновації, в новее динамічне середовище, яке вимагає оперативно адаптуватися під реальні умови чи формувати механізми управління інноваціями;

–необхідністю активного впровадження нововведень у разі пришвидшених змін ринкового середовища;

–вимогами удосконалення чинних систем управління інноваційним процесом з огляду на складність розроблення та виходу на ринок нововведення;

–потребами вибору нововведень, які забезпечують досягнення ринкових цілей і

конкурентних позицій підприємства. При тому нововведення повинно розглядатися як результат складного процесу, за яким нова ідея втілюється через послідовний перебіг взаємопов’язаних етапів відтворювального циклу. Кульмінаційним моментом такого процесу є прийняття інноваційного виробу ринком;

–необхідність попереднього оцінювання варіантів вибору нововведення з урахуванням сукупності впливових факторів інноваційного процесу тощо [4].

Сьогодні, на нашу думку, стадія розвитку теорії й практики маркетингу інноваційної діяльності характеризується значним скороченням часової спіралі розроблення нововведень і їх запуском у виробництво. Життєвий цикл виробів, який тривав від п’яти до десяти років, нині швидко зменшується. Підприємства, що конкурують у високотехнічному секторі, вимушені запускати нові вироби у виробництво з ритмом два-три в рік. За таких умов підрозділи маркетингу на вітчизняних підприємствах вимушені постійно розробляти нові методи обслуговування, оформлення виробів, рекламні компанії, заходи брендингу тощо.

Впровадження концепції інноваційного маркетингу передбачає активізацію проведення маркетингових досліджень та стимулювання творчої і наукової діяльності персоналу. Таким чином, на нашу думку, концепція інноваційного маркетингу передбачає розроблення та впровадження нових методик стосовно проведення досліджень, а також нових методик мотивації працівників. Впровадження концепції інноваційного маркетингу починається з прийняття управлінського рішення про перехід підприємства до неї, яке обґрунтовується проведенням наведених в дій. У результаті прийняття такого рішення, на підприємстві створюється та розвивається забезпечуюча підсистема інноваційного маркетингу, яка полягає в удосконаленні організаційної підсистеми, підсистеми мотивації персоналу та активізації дослідницької діяльності. Після створення цієї підсистеми відбувається процес обрання підприємством стратегічних напрямків розвитку. Досягнення обраних напрямків, відбувається шляхом розроблення та реалізації інноваційних проектів [3].

Висновки

Пришвидшений розвиток інноваційної діяльності на вітчизняних підприємствах об’єктивно вимагає переорієнтацію її на концепцію маркетингу через докорінну відмінність науково-технічної діяльності в умовах ринку, зростання її ролі на рівні національної економіки, поглиблення міжнародного поділу праці, наростання мегатенденцій, потребу вибору нововведень, орієнтованих на вимоги ринку. Прийняття рішення про перехід до концепції базується на аналізі основних фінансових показників його діяльності та визначенні рівня інноваційного потенціалу. Розроблення та реалізація інноваційних проектів повинна відбуватись на засадах комплексу інноваційного маркетингу.

Література:

1. Лігоненко Л. В., Красневич Г. Н. Інноваційний вектор розвитку торгівлі в Україні // Товари і ринки – 2011. - №1 – С 7-13.

2. Сахаров В. Е. Тлумачення, застосування і розвиток понятійного апарату: маркетинг інновацій та інноваційний маркетинг // Економіка та управління підприємствами – 2011. - №5 – С 122-129.

3. Ілляшенко Н. С. Впровадження концепції інноваційного маркетингу в діяльність промислових підприємств // Маркетинг і менеджмент інновацій – 2010. - №1 – С 28-33.

4. Зозульов О. Р., Базь М. П., Царьова Т. М. Маркетинг як основа інноваційної діяльності вітчизняних промислових підприємств // Маркетинг в Україні. – 2007. - №4 – С 33–41.