Економічні науки /6. Маркетинг і менеджмент

доц. Бабчинська О.І., Клименко М.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Ефективність управління трудовими ресурсами в умовах кризи

У сучасних умовах господарювання особливої актуальності набуває питання ефективності використання трудових ресурсів. Достатня забезпеченість підприємств потрібними трудовими ресурсами, їхнє раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для підвищення ефективності функціонування будь-якого підприємства.

Питанням управління трудовими ресурсами та їх впливу на діяльність підприємства присвячені праці багатьох українських учених. Серед них: Кирич Н. О., Смачило В. Т., Осовська Г. В., Жуковський М. О., Грішнова О.А. та інші.

Ефективна система управління підприємством повинна бути спрямована на підвищення інтенсифікації використання виробничого потенціалу. Складовою частиною виробничого потенціалу є трудові ресурси, управління якими має забезпечити ефективне функціонування і розвиток підприємства, досягнення бажаного рівня його конкурентоспроможності. Трудові ресурси як об'єкт управління являють собою сукупність взаємопов'язаних елементів, що характеризують населення, яке має необхідний фізичний розвиток, розумові здібності та знання для роботи в народному господарстві, його формування, розподіл , які знаходяться у взаємодії з матеріальними і фінансовими ресурсами, та приводяться в рух і підлягають впливу та упорядкуванню з боку суб'єктів управління різних рівнів. [1]

Через те, що наразі світова економіка знаходиться у кризовому стані, управління трудовими ресурсами має носити особливий, антикризовий, характер.

Концепція антикризового управління включає розробку антикризової кадрової політики, принципів антикризового управління персоналом, а також планів управління кризовими ситуаціями. В рамках антикризового управління персоналом необхідно здійснювати діагностику й аналіз системи управління персонало для того, щоб виявити та систематизувати сукупність недоліків управління відносно головних цілей діяльності організації та розробку пропозицій щодо удосконалення існуючої структури управління. [3]

На нашу думку, можна запропонувати наступні рекомендації щодо забезпечення стратегічних підходів у сфері управління персоналом в умовах кризи:

- створення гнучкої організаційної структури організації, ліквідація зайвих підрозділів, часткове звільнення співробітників за рахунок перерозподілу обов’язків;

- розробка та послідовна реалізація концепції антикризового управління персоналом;

- впровадження методів кадрового маркетингу, що дозволяє підвищити якість кадрової селекції у процесі наймання персоналу;

- щорічна атестація, аудит персоналу;

- модернізація культури управління;

- діагностика та аналіз кризових явищ в системі управління персоналом .[2]

Антикризове управління може бути визначене як комплексна система управління підприємством, яка має системний характер і спрямована на запобігання й усунення несприятливих для його діяльності явищ шляхом розробки та реалізації спеціальної антикризової програми, що передбачатиме стратегічний характер управлінських дій і дозволятиме усунути тимчасові перешкоди, зберегти і розширити ринкові позиції за будь-яких обставин, використовуючи, переважно, власні ресурси.

На сучасному етапі розвитку антикризового менеджменту виділяють дві групи проблем: функціональні та системні. Відповідно до такого поділу, на нашу думку, доцільно розрізняти та формувати два напрямки розробки методів антикризового управління:

- функціональні методи, спрямовані на вирішення кризи шляхом здійснення змін у певних діях менеджерів і персоналу підприємства;

- системні методи, спрямовані на вирішення кризи шляхом корінної реструктуризації підприємства.

Щоби задіяти усі внутрішні резерви для подолання кризисної ситуації, необхідно змінити саму стратегію розвитку підприємства, сформулювати нову систему пріоритетних задач, при цьому звернути увагу на такі важливі аспекти стратегічного менеджменту, як бачення персоналом місії бізнесу. [3]

Для динамічного нововведення в щоденну практику необхідний дієвий механізм прийняття рішень і контролю за виконанням намічених цілей. Тому ще один стратегічно важливий фактор – чітке розмежування повноважень і відповідальності по всьому командному ланцюгу. Технологічно це означає більш уважне відношення до інструменту кадрового менеджменту, як посадова інструкція. Її призначення в визначенні характеру і меж самостійної діяльності посадових осіб по досягненню намічених цілей, а також їх відповідальність за результат. Виконання цих аспектів дозволить досягти самої головної перспективи виходу із кризисної ситуації – підвищення оперативності управління. [1]

Сьогодні пріоритетна роль у розвитку сучасної економіки належить знанням, інформації, інтелекту, інноваціям. Тому вагомими чинниками у формуванні кадрової складової розвитку економіки та виходу з кризи є підготовка інноваційних кадрів - кваліфікованих працівників, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння і впровадження наукомістких та інформаційних технологій.

Найбільш небажаний тип антикризової кадрової політики – це пасивна кадрова політика. Тут відсутня чітка програма HR – менеджменту. В результаті – відсутність принципів оцінки продуктивності роботи персоналу і необхідність витрат додаткових зусиль на ліквідацію небажаних наслідків некваліфікованої діяльності. [3]

Отже, антикризове управління істотно відрізняється від традиційного управління підприємствами, має свою специфіку, що пов'язана з суттєвими змінами в умовах діяльності підприємства, а також з непередбачуваністю ситуації та новими управлінськими проблемами. Реалізація циклічного процесу антикризового управління персоналом, а також застосування запропонованих антикризових заходів у системі управління персоналом забезпечить зростання її ефективності і конкурентоспроможності підприємств на ринку.

Список використаної літератури:

1. Виханский О.С. Стратегічне управління. – К.:Центр навчальної літератури. 2008. – 296.с.

2.Жуковський, М.О.Трудові ресурси як складова конкурентоспроможності підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №2. - С.54-59.

3.Кирич, Н.О. Ефективне використання трудових ресурсів як фактор стабілізації функціонування підприємств // Україна: аспекти праці. - 2010. - №3. - С.39-42.