Фіщук Н.Ю., к.с.-г.н., доцент
Слободянюк А.В., магістрант обліку та аудиту
Вінницький національний
агарний університет
ННІ Аграрної економіки
РЕЙТИНГОВІ ПОКАЗНИКИ ТА ІМІДЖ УКРАЇНИ У
СВІТІ
У сучасному
глобалізованому світі ми можемо спостерігати процеси стирання культурних та
національних кордонів між країнами, що призводить до необхідності формування
власного іміджу. Це питання є актуальним не лише для кожної окремої компанії,
але і для кожної окремої держави, адже вона пропонує себе як постачальник високоякісної
продукції, як місце для ведення бізнесу, вкладання інвестицій тощо. Сьогодні
на світовій політичній арені
відбувається посилення боротьби брендів країн за довіру і повагу потенційних
інвесторів, саме тому створення позитивного міжнародного іміджу є одним із
головних пріоритетів, що ставить перед собою кожна країна, яка намагається створити
для своїх громадян гідний рівень життя.
Дослідженню питання
брендингу України у світі приділяють увагу багато науковців, серед яких
Тихомирова Є.Б., Кармазін В.А., Дем’яненко Б.,Чала Ю.В., Лавриненко Г.,
Онопрієнко О.Д. та інші, які вивчають результати міжнародних рейтингів і дають
їм інтерпретацію по відношенню до України.
На сьогодні Україна має досить
невизначений імідж в очах міжнародного співтовариства. Внаслідок цього вона втрачає
дивіденди не лише в політичному просторі, але й в питаннях національної безпеки, економічного
зростання, демократичних перетворень тощо. Існуючий «розмитий» імідж України в світі та інформаційний вакуум щодо можливого її потенціалу не гативно впливає на розвиток співпраці високорозвинених країн з нашою державою. Найбільшою мірою це стосується інвестиційної галузі [7, с. 107].
За
даними держкомстату у 2010 році в Україну надійшло інвестицій на 8,2% менше, ніж у 2009.
Варто звернути увагу, що обсяг інвестицій у 2009 році в 1,3 рази менше,
ніж у 2008. Крім того, якість іноземних інвестицій в Україну в 2010 році
суттєво погіршилася у порівнянні з минулими періодами [8, с. 3].
Як
бачимо, не дивлячись на те, що сумарний обсяг іноземних інвестицій в Україну збільшився,
темпи їх приросту з року в рік починають знижуватись з причин зниження ділової активності
основних інвесторів в умовах світової фінансової кризи та довіри до економіки нашої країни. Останнім часом Україна демонструє
регрес у більшості світових рейтингів, зокрема складених Всесвітнім економічним
форумом за індексом глобальної конкурентоспроможності, за індексом економічної
свободи, за індексом сприйняття корупції [8, с. 3-4].
Наведемо основні поняття, які
стосуються теми дослідження. Найбільш повно, на нашу думку, вони відображаються
у працях Лавриненко Г., за якою, міжнародний імідж – це сукупність емоційних і
раціональних уявлень, що випливають із зіставлення всіх ознак країни, власного
досвіду та чуток, що впливають на створення певного образу.
Імідж країни - це комплекс об'єктивних
взаємозалежних характеристик державної системи (економічних, географічних,
національних, демографічних тощо), що сформувалися в процесі еволюційного
розвитку державності як складної багатофакторної підсистеми світового устрою,
ефективність взаємодії ланок якої визначає тенденції соціально-економічних,
суспільно-політичних, національно-конфесійних та інших процесів. [4, с. 150].
Рейтингування дає більш-менш об’єктивну
оцінку, що містить не лише «абсолютну» інформацію, але й «відносну» -
порівняльну, яка дозволяє побачити країну в контексті інших, на фоні інших [9,
с. 217].
Індекс гуманітарного розвитку (ІГР) обчислювався на основі трьох
показників, які для Украіни на 2010 р. становлять: очікувана тривалість життя
при народженні – 68,6 років; середня тривалість одержання освіти – 11,3 роки; ВНП
на душу населення (у цінах 2008 р.) – 6535 доларів.
За даними показниками Україна
опинилась серед тих 9 країн світу, де очікувана тривалість життя впала нижче показників
1970-х років [1, с. 44].
Рейтинг деяких країн, в тому
числі і України, за індексом гуманітарного розвитку можна побачити у таблиці 1.
Таблиця 1
Рейтинг деяких країн за індексом гуманітарного розвитку у
2010 р.
Країни |
Місце в
рейтингу |
Група
рейтингу |
Азербайджан |
67 |
високий |
Білорусь |
61 |
високий |
Вірменія |
76 |
високий |
Грузія |
74 |
високий |
Казахстан |
66 |
високий |
Киргизія |
109 |
середній |
Латвія |
48 |
високий |
Литва |
44 |
високий |
Молдова |
99 |
середній |
Росія |
65 |
високий |
Таджикистан |
112 |
середній |
Туркменістан |
87 |
середній |
Україна |
69 |
високий |
Узбекистан |
102 |
середній |
Одним з вагомих економічних
показників є рівень зростання конкурентоспроможності, а з 2006 р. – індекс
глобальної конкурентоспроможності, оцінка якого дає можливість проаналізувати
перспективу економічного розвитку (на 5-8 років). Зміну українських позицій на
світовому ринку за 2006 – 2011 роки можна побачити на рис.1.
Рис.1. Динаміка місця України у міжнародному
рейтингу за індексом глобальної конкурентоспроможності
Експерти всесвітнього економічного
форуму у 2007-2010 роках здійснили
опитування керівників українських підприємств, щоб виявити найбільш
негативні фактори, що впливають на ведення бізнесу в Україні. Серед них у
2009-2010 роках керівники насамперед визначили: нестабільність політики, що проводиться,
доступ до фінансування і корупцію (рис.2) [8].
Рис.2. Найбільш негативні фактори, що
перешкоджають розвитку бізнесу в Україні у 2009-2010 роках
Наступним економічним
показником сталого розвитку є індекс економічної свободи у світі, який базується
на 10 характеристиках: свобода бізнесу, свобода торгівлі, податкова свобода,
свобода від уряду, грошова свобода, свобода інвестицій, фінансова свобода,
захист прав власності, свобода від корупції, свобода трудових відносин. У 2010
р. Динаміку місця України у світі за
індексом економічної свободи наведено на рис.3.
Рис.3. Динаміка місця України в міжнародному
рейтингу за індексом економічної свободи у світі станом на 2006-2011 роки
Оцінку індексу економічної
свободи в Україні у розрізі 10-ти вищенаведених показників можна побачити у
таблиці 2.
Таблиця 2
Оцінка
10-ти показників індексу економічної свободи в Україні
за
2006-2011 роки
Показник |
Роки |
|||||
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
|
Свобода бізнесу |
43,1 |
43,6 |
44,4 |
40,5 |
38,7 |
47,1 |
Свобода торгівлі |
77,2 |
77,2 |
82,2 |
84 |
82,6 |
85,2 |
Податкова свобода |
90,2 |
83,6 |
79 |
77 |
77,9 |
77,3 |
Державні витрати |
75,8 |
53,2 |
43 |
39 |
41,1 |
32,9 |
Грошова свобода |
72,9 |
68,4 |
69,9 |
68,1 |
61,2 |
63,2 |
Свобода інвестицій |
30 |
30 |
30 |
30 |
20 |
20 |
Фінансова свобода |
50 |
50 |
50 |
40 |
30 |
30 |
Захист прав власності |
30 |
30 |
30 |
30 |
30 |
30 |
Свобода від корупції |
22 |
26 |
28 |
27 |
25 |
22 |
Свобода трудових стосунків |
53,2 |
52,8 |
53,1 |
52,4 |
57,7 |
50 |
ЗАГАЛОМ |
54,4 |
51,5 |
51 |
48,8 |
46,4 |
45,8 |
На рис.4 зображено динаміку зміни
індексу економічної свободи в Україні з 1995 р. по 2011 р.
Рис.4. Динаміка зміни
індексу економічної свободи в Україні з 1995-2011 рр.
Індекс інвестиційної привабливості України, який обраховує
“Європейська бізнес-асоціація” (ЄБА), упродовж останніх 3 кварталів 2010 р.
зазнав незначних змін у межах 0,08 бала, досягнувши 3,28 у 4 кварталі 2010 р.
Це свідчить про нейтральну оцінку інвестиційного клімату інвесторами та про
відсутність істотних змін від початку 2 кварталу 2010 р. За період від початку
2010 р. найістотніших змін зазнав основний компонент індексу – оцінка поточного
інвестиційного клімату. Після зростання у першому кварталі 2010 р. з 2,7 до 3,8 цей показник знову
продемонстрував незначне зниження до рівня 3,6 у третьому
кварталі і до 3,5 у четвертому кварталі 2010 р [1,
с. 45].
Рейтинг рівня корумпованості щорічно складає міжнародна
неурядова організація Transparency International (ТІ). Індекс визначає рівень
корупції в державному секторі від 0 (високий рівень
корупції) до 10 (корумпованих чиновників майже немає). Згідно з рейтингом, який охоплював 178 держав, у п’ятірку лідерів потрапили
Данія, Нова Зеландія і Сінгапур (9,3), а також Фінляндія та Швеція
(9,2). Україна посідає 134 місце. Корупція
залишається дуже серйозною проблемою для України. Українська влада спрямовує зусилля на подолання загрозливого для безпеки держави та її
громадян явища, проте показник 2,4 проти торішнього 2,2 є дуже далеким
від бажаного результату. Transparency International вважає будь-який результат нижче трьох балів «ганьбою для нації», яка
змушена жити у тотально корумпованій країні [1,с.45].
Отже, проведений аналіз
світових рейтингів дає підстави зробити висновок про негативний міжнародний
імідж України і неможливість трансформування його в бажаному для нас напрямку
найближчим часом. Найбільше на це впливає владний фактор, оскільки Україна, як
і велика кількість пострадянських республік, не змогла створити життєздатної
моделі державного управління через відсутність ефективної системи реформування,
усвідомлення необхідності якої не відбулось ні на рівні держави, ні на рівні
населення, загалом через відсутність його поінформованості.
Для того, щоб задіяти весь
іміджевий потенціал нашої держави, необхідні продумана державна інформаційна
політика й чітко спланована брендінгова кампанія. Брендінгова кампанія України
повинна базуватися на дослідженнях щодо вже існуючого іміджу країни,
враховувати національні особливості цільових груп та досвід зарубіжних країн.
Але початку брендінгової кампанії має передувати поява та завоювання світового
ринку високоякісними вітчизняними продуктами, які б асоціювалися у міжнародної
спільноти з Україною.
Література
1. Дем’яненко Б. Україна і світ у
2010 році: компаративний аналіз методами міжнародного ранжування / Сучасна українська політика. – 2011. – №22. –
С. 43-50.
2. Дорош О.І., Скриньковський О.М. Конкурентоспроможність національної
економіки як чинник ефективності діяльності українських підприємств / Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. –
№21.4. – С. 225-233.
3. Кармазін В.А. Огієнко Ю.М. Стабільний розвиток економіки – запорука
технологічного прориву України / Економічний вісник НТТУ «КПІ». – 2010. – №24.
– С. 33-36.
4. Лавриненко Г. Формування міжнародного іміджу України в західному світі
(на прикладі Польщі) / Політологія. –
2011. – №4 (111). – С. 149-154.
5. Онопрієнко О.Д. Міжнародний рейтинг України як критерій її інвестиційної
привабливості – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2011_3/Onoprienko_311.htm
6. Тихомирова Є.Б. Імідж України в контексті міжнародних рейтингів –
[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pmv/2010_1/07%20tihomirova.pdf
7. Харченко Л.В. Проблема формування позитивного іміджу України в контексті
підготовки до ЄВРО – 2012 / Стратегічні пріоритети. – 2009. – №4 (13). – С.
107-112.
8. Чала Ю.В. Формування національного бренду України в контексті інтеграції
до світової економічної спільноти – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2011_2/11chjvses.pdf
9. Швед В.В., Шибанов А. Сучасне положення України на економічній карті
світу / Науковий вісник Ужгородського університету. – 2011. – №33. – С.
216-219.