Экономические науки / 7. Учет и аудит

Дей К.А., Евстаф`єва Т.В.,

Науковий керівник: ст. викладач Дробязко С.І.,

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

ФІНАНСОВИЙ ТА УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК: ЗМІСТ І ПРИЗНАЧЕННЯ

Бухгалтерський облік забезпечує своєчасне й повне відображення всіх операцій підприємства та надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, власний капітал, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Методологічно та організаційно бухгалтерський облік поділяється на фінансовий і управлінський. Під методологією та організацією, як уже зазначалось, розуміють принципи і стандарти обліку, які визначають бухгалтерські процедури. Це дві ланки єдиної системи обліку, кожна з яких має своє призначення та виконує певні функції в управлінні підприємством та забезпеченні користувачів необхідною інформацією.

Фінансовий облік — це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку, публікацію інформації про результати діяльності підприємства та його фінансовий стан згідно з вимогами чинного законодавства і Стандартів бухгалтерського обліку. Користувачами такої інформації можуть стати будь-які фізичні чи юридичні особи, в тому числі зовнішні щодо підприємства.

Управлінський облік ведеться з метою забезпечення керівництва підприємства та його підрозділів оперативною інформацією про стан та результати діяльності підприємства для планування, контролю та прийняття відповідних управлінських і економічних рішень. Управлінський облік ведеться підприємством для забезпечення внутрішніх потреб в інформації відповідно до специфіки та особливостей діяльності та структури управління, він дає можливість оперативно управляти ресурсами підприємства та оцінювати ризики.

На відміну від фінансового управлінський облік не є обов’язковим та не регламентується законодавчими актами чи національними стандартами. Кожне підприємство самостійно організовує управлінську бухгалтерію, визначає методи її функціонування. При цьому в різних країнах, що мають свої національні системи обліку, взаємозв’язок між фінансовим та управлінським обліком здійснюється різними способами за допомогою спеціальної системи рахунків, що входять в управлінську бухгалтерію. Для цього розробляється система операційних рахунків або до номенклатури рахунків для фінансового обліку запроваджується клас спеціальних рахунків відображення, які забезпечують зв’язок управлінського обліку з фінансовим.

Облікова політика — це сукупність принципів, методів та процедур, що використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Згідно з принципом послідовності підприємство має постійно застосовувати єдину вибрану облікову політику.

Згідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємству надано право самостійно визначати облікову політику підприємства та організовувати ведення бухгалтерського обліку [1].

Облікова політика, як відомо, є сукупністю принципів, методів та процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Із запропонованих нормативними документами з бухгалтерського обліку варіантів елементів облікової політики суб’єктом господарювання має провадитися вибір відповідних методів оцінки та обліку статей звітності, які відображають специфіку його діяльності. Можливість вибору, у свою чергу, передбачає наявність варіантів, з яких, власне, і можна зробити такий вибір. Проте не кожний перелік є набором варіантів елементів облікової політики.

Від уміло сформованої облікової політики залежать ефективність управління господарською діяльністю. Однак на сьогодні спостерігається вузькоспрямовлений підхід до формування облікової політики, який зводиться до складання фінансової звітності відповідно до загальних вимог П(С)БО. На таку ситуацію впливають відсутність достатнього практичного досвіду управління в ринкових умовах, і недостатнє законодавче врелюгулювання цього питання. Оскільки кожному підприємству властиві свої особливості, то при розробці облікової політики необхідно передбачити ті принципи, які характерні для його діяльності..

Прийняття підприємствами різної облікової політики ускладнює завдання фінансових звітів. Фінансова звітність повинна бути зрозумілою всім зовнішнім та внутрішнім користувачам. Для вирішення аналогічної проблеми в США розроблено Opinion 22 (Рекомендації) «Надання даних про облікову політику» [2]. Ці Рекомендації описують принципи обліку та методи використання тих принципів, які суттєво впливають на визначення і зміну фінансового стану та результати діяльності.

Виходячи з вище викладеного можна зробити висновки, що саме управлінська спрямованість може впливати на процеси господарювання, а фахівці з обліку повинні не тільки керуватися основними принципами обліку, а й брати участь у розробці стратегічних управлінських рішень. Такими на нашу думку є основні причини, що стримують реалізацію у господарській практиці принципів та можливостей облікової політики підприємства.

Література:

1. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Закон України вiд 16.07.1999 № 996-XIV.

2. «ВІДНОСИНИ УКРАЇНА – ЄС: під тиском фінансово-економічної кризи»: В. Мовчан, І. Бураковський, О. Соскін, Д. Бастіан, International Review, № 1(13), березень 2010. – 28 с.