РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

У статті розглянуто сучасний стан системи державного фінансового контролю, виявлено проблеми її організації та регулювання, визначено напрямки удосконалення та подальшого розвитку.

Ключові слова: фінансовий контроль, державний фінансовий контроль, система державного фінансового контролю, система державного внутрішнього фінансового контролю.

Постановка проблеми. З урахуванням впливу світової фінансової кризи на фінансову систему країни зростає актуальність підвищення ефективності як формування фінансових ресурсів, так і їх розподілу, перерозподілу та витрачання. Це забезпечує система державного фінансового контролю, яка має вирішальне значення для економічного розвитку України. Державний фінансовий контроль є однією з важливих функцій державного управління, оскільки є інструментом реалізації фінансової політики держави, забезпечує процес формування і ефективного використання фінансових ресурсів держави для досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів. Він спрямований на виявлення будь-яких відхилень від узгоджених стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами та власністю держави,а в разі виявлення таких відхилень забезпечує своєчасне вжиття відповідних коригувальних і запобіжних заходів. Тому від ефективності системи державного фінансового контролю залежить економічне і політичне благополуччя нації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання реформування системи фінансового контролю знайшло відображення у роботах Сивульського М.І., Стефанюка І.Б., Іванової І.М., Басанцева І.В., Футоранської Ю.М., Рубан Н.І., Ловінської Л.Г., Калюги Є.В., В. Авер’янова, С. Алексєєва, Є. Алісова, О. Андрійко, Г. Атаманчука, О. Бандурки, Ю. Битяка, Д. Бахраха, Л. Воронової, В. Гаращука, І. Голосніченка, Л. Коваля, А. Комзюка, М. Кучерявенка, Н. Пришви, Л. Савченко, А. Селіванова, В. Тація, Ю. Тодики, М. Тищенка, Ю. Шемшученка та інших вітчизняних вчених-економістів. Автори наголошують на необхідності зміни системи фінансового контролю, зокрема через вдосконалення законодавчого, нормативного та методичного забезпечення. Водночас у вітчизняній науковій літературі практично немає теоретичних розробок, пов’язаних з формуванням чіткої системи фінансового контролю та її взаємовідносин з суб’єктами господарювання.

Метою роботи є аналіз існуючої системи державного фінансового контролю в Україні, обгрунтування необхідності формування чіткої системи державного фінансового контролю України.

Виклад основного матеріалу. Дискусії щодо функціонування системи фінансового контролю в Україні часто зводяться до питань розподілу повноважень між різними її органами та пошуку відповіді на запитання типу: як удосконалити роботу діючої системи фінансового контролю. Безумовно, це питання заслуговує серйозної уваги. Проте в його затінку залишаються недостатня дієвість та невідповідність нинішньої системи державного фінансового контролю умовам та завданням сьогодення, інші нагальні проблеми реформування сфери державного фінансового контролю, які вимагають серйозного вивчення й аналізу[1].

По суті, сьогодні система державного контролю є простим набором міністерств, відомств і установ, які виконують неузгоджені, роз’єднані й невпорядковані контрольні функції. Ці функції, статус і сфери контрольної діяльності визначаються різноманітними законами, указами Президента України, постановами уряду й інших нормативно-правових актів. Часто згадані законодавчі та правові акти не лише не забезпечують системність державного фінансового контролю, а, навпаки, спричиняють дублювання й паралелізм у його здійсненні. Все це свідчить про те, що назріла нагальна потреба створення єдиної системи державного фінансового контролю в країні[2].

Об’єктами державного фінансового контролю є підконтрольні об’єкти, що беруть участь у формуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні активів, що належать державі, коштів, що залишаються у їх розпорядженні у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи державних позабюджетних фондів та отриманням кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України, а також операції, що проводяться підконтрольними об’єктами з такими активами.

Предметом державного фінансового контролю є безпосередньо активи, що належать державі, у формуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні яких бере участь підконтрольний об’єкт, а також кошти, що залишаються у розпорядженні підко нтрольного об’єкта у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи державних позабюджетних фондів, кредити, отримані під гарантії Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правова діяльність підконтрольних об’єктів.

Питання вдосконалення державного фінансового контролю в системі діяльності уряду, його наближення до європейських норм і правил вже давно стало предметом обговорень Кабінету Міністрів з міжнародними фінансовими інституціями. Звісно, що європейські прагнення та європейський вибір України повинен базуватися на конкретних кроках у сфері політичних,економічних, соціально-культурних та інших відносин, які знайшли відображення в прийнятих урядом Плані дій Україна – ЄС. Не залишилося поза увагою в цих документах і питання фінансового контролю. За результатами аналізу існуючої системи державного внутрішнього фінансового контролю в Україні, її порівняння із сучасною типовою моделлю країн ЄС визначено ряд прогалин у вітчизняній системі контролю.

Провівши діагностику функціонування сучасної системи державного фінансового контролю в Україні, виявлено, що система державного фінансового контролю, яка функціонує на сьогодні в Україні, лише частково враховує основні принципи систем державного фінансового контролю країн ЄС, проте вона повинна враховувати традиції країни у сфері державного управління, існуючий державний та адміністративно-територіальний устрій і процес його удосконалення, бути узгоджена із загальними принципами та пріоритетами фінансової (зокрема, в бюджетному процесі) і майнової політики, а також з процесом реформ, що відбуваються у цій сфері.

Величезні масштаби витрат коштів державного бюджету на заходи найрізноманітнішого змісту об'єктивно потребують підвищення ступеня наукового обґрунтування рішень щодо доцільності таких витрат. Здійснюючи перевірку, контрольний орган констатує виявлення порушень тоді, як бюджетні кошти вже витрачено. Ця парадигма, яка зводиться до алгоритму "спочатку планування, а потім контроль", зародилась дуже давно, декілька століть тому[3].

Кардинально змінилась політична й економічна обстановка у світі, але у питаннях контрольної діяльності все залишилося по-старому. Необхідна система заходів, система постійно діючого, безупинного державного незалежного контролю над використанням бюджетних коштів і державної власності як основного предмета наживи казнокрадів. Проте, така система повинна не тільки забезпечувати інтереси держави, а й враховувати інтереси тих суб'єктів, на діяльність яких спрямований цей контроль. Тільки така модель взаємовідносин зможе забезпечити з одного боку збереження державних грошей, а з іншого – ефективного функціонування суб’єктів господарювання.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших досліджень у данному напрямку. Наведені вище рекомендації формування ефективної системи фінансового контролю України на засадах гармонізації взаємовідносин органів фінансового контролю та суб'єктів господарювання з метою збереження та раціонального використання державних коштів, створення системи постійно діючого, безупинного, незалежного фінансового контролю та забезпечення її ефективного функціонування, звичайно, потребують подальших досліджень щодо пошуку конкретних форм, методів і технологій реалізації. Об’єктивною є необхідність проведення грунтовного аналізу можливих наслідків їх впровадження з використанням економіко-математичного моделювання і комп’ютерної обробки інформації та врахуванням іноземного досвіду формування системи фінансового контролю.

Література:

1. Петренко П. Рахункова палата України: нові виклики і проблеми державного фінансовогоконтролю//Голос України – 2008. - №11. С. 16-24.

2. Симоненко В. Чому потрібна єдина державна система фінансово-економічного контролю//Дзеркало тижня – 2005.-№15. С. 14-18.

3. Головань М.М. Державний фінансовий контроль і його реформування//Фінанси України.-2009. – С. 45-68.

4. Про систему державного фінансового контролю в Україні : проект Закону України [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.univd.edu.ua