Глазко Н.Д., Андрєєва Н.М.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Вплив прийняття податкового кодексу на систему бухгалтерського обліку і звітності

Процеси формування ринкових відносин, становлення громадянського

суспільства, інтеграції України у світове співтовариство обумовили проведення

трансформації національної облікової системи. Необхідність реалізації фіскальних функцій держави сприяла виділенню окремого виду обліку - податкового.

За оцінками експертів, сукупні фінансові втрати українських підприємств

на ведення податкового обліку та пов'язаних з ним операцій (вивчення податкового законодавства, підготовка податкових первинних документів і звітності, сплата податків, зборів та обов'язкових платежів) становлять 0,7 % ВВП.

Зазначені проблеми об'єктивно зумовили необхідність зближення бухгалтерського і податкового обліку. Міжнародний досвід доводить, що повністю відмовитися від ведення податкового обліку неможливо, так як він виконує фіскальну функцію, що відрізняється від мети ведення бухгалтерського обліку. Отже, в Україні виникла необхідність реформування чинної системи оподаткування у відповідності до світових стандартів, що спричинило ухвалення наприкінці 2010 року Податкового кодексу України. Цей документ

досить суперечливий, не мав достатньо широкого обговорення в професійних

колах, як наслідок – процес його прийняття супроводжувався цілком обґрунтованим обуренням представників малого та середнього бізнесу. У зв'язку з прийняттям Податкового кодексу, який в частині оподаткування прибутку підприємств набрав чинності з 01 квітня 2011 року, ми побачили вжиті законодавцем кроки в напрямку гармонізації бухгалтерського і податкового обліку. На наш погляд, основними позитивними результатами цього процесу стали наступні:

• відмова від особливих «податкових» понять на користь термінології, що

використовується у бухгалтерському обліку;

• зміна порядку розрахунку оподатковуваного прибутку – заміна чинного раніше «правила першої події» методом нарахування;

• відмова від особливого розрахунку амортизації з використанням податкового методу на користь існуючих у бухгалтерському обліку п'яти методів нарахування амортизації;

• вимога використовувати при розрахунку оподатковуваного прибутку первинні документи і зведені регістри бухгалтерського обліку з відмовою від ведення додаткових «податкових» форм документів;

• отримання підприємствами відносної свободи у виборі методів, що використовуються при обліку активів і зобов'язань (за прикладом бухгалтерського обліку) [2].

Так, прийняття Податкового кодексу значно вплинуло на організацію обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Кодексом визначено коло малих підприємств, які мають право на особливий порядок обліку – без ведення

подвійного запису, але з обов’язковою умовою відображення доходів і витрат

згідно з вимогами податкового законодавства, а не П(С)БО. До таких суб’єктів

відносяться юридичні особи, які відповідають ознакам:

по-перше, якщо підприємство не є платником ПДВ;

по-друге, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу)

працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не

меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом,

та які відповідають одному із таких критеріїв:

- утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

- діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

- які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності Податковим кодексом

та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції

(товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб [1].

Не меншого впливу зміни у податковому законодавстві завдали організації бухгалтерської роботи у бюджетних установах. У процесі своєї діяльності, пов’язаної з виконанням кошторисів, бюджетні установи виступають платниками різних податків і зборів. Це стосується і податку на прибуток [3].

Отже, згідно з нормами Податкового кодексу органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи чи організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, належать до неприбуткових організацій, порядок оподаткування яких регламентується статтею 157. Для таких установ введено пільговий режим оподаткування, застосування якого передбачає звільнення від оподаткування визначених у статті 157 доходів неприбуткових організацій [1].

Використана література

1. Податковий кодекс. Вид. ВРУ, вiд 02.12.2010 № 2755-VI.

2. Матвєєва В., Вітковська О. Вивчаємо зміни, унесені до податкового кодексу./ Бюджетна бухгалтерія, 2011 р., № 32 (224)., с. 18 – 25.

3. Боліла Р. Щодо необхідності подання бюджетними установами фінансової звітності разом із податковою звітністю./ Бюджетна бухгалтерія, 2011 р., № 27 (219)., с. 14.