Экономические науки/7.Учет и аудит.

к.е.н  Даценко Г.В., Дембіцька А.О.

                  Вінницький торговельно-економічний інститут КНЕТУ  

Методика контролю витрат на ремонт основних засобів

Основні засоби складаються з великої кількості конструктивних елементів, які виготовлені з різних за міцністю матеріалів, виконують різні технологічні функції, мають неоднакове експлуатаційне навантаження і внаслідок цього спрацьовуються нерівномірно.

Одним з головних завдань контролю за використанням основних засобів є контроль за їх ремонтом.

Мета дослідження – визначити головні аспекти і розробити рекомендації  щодо методики контролю витрат на ремонт основних засобів для забезпечення  ефективного впливу на фінансові результати господарюючих суб’єктів.

Досягнення поставленої мети обумовило вирішення таких завдань:

§        з’ясувати методику ремонту основних засобів та розробити рекомендації;

§        удосконалити методику контролю витрат на ремонт основних засобів.

У літературі контролю витрат на виправлення браку, за незакінченим ремонтом основних засобів приділено надто мало уваги. Окремим питанням контролю витрат на ремонт основних засобів зверталась увага у   працях Кириченко В. В. [1], Леонтьєвої В.І.[2], Шуліка Ю.О [3] та інших авторів.

Під час контролю за основними засобами слід звертати увагу, чи відносяться витрати, пов’язані з завершеним капітальним ремонтом на збільшення балансової вартості основних фондів з подальшою їхньою амортизацією за встановленими нормами, чи не було випадків включення фактичних витрат на ремонтні роботи (особливо тоді, коли ремонт виконувався підрядним методом) безпосередньо у собівартість продукції.

Як відомо,  у разі модернізації,  добудови,  дообладанння тощо основного засобу його вартість збільшується. Але є дрібні ремонти, технічне обслуговування, які не впливають на його вартість,  а йдуть на витрати періоду.  Для того,  шоб відстежувати такі витрати,  вносяться дані  (дата,  сума, обсяг робіт)  на кожен об’єкт основного засобу. Ці цифри не будуть впливати на вартість самого об’єкта, але, “розкривши” рядок основного засобу, можна побачити, як часто роблять такі ремонти. Це дає змогу оцінити доцільність відповідного основного засобу у господарській діяльності підприємства і прийняти достовірне рішення щодо необхідності його використання у виробництві.

Здійснюючи контроль витрат на ремонт основних засобів, потрібно визначити: чи ці  об’єкти є власністю підприємства; якщо орендовані, то чи передбачено умовами договору про оренду ремонт. Первинні документи мають бути оформлені належним чином. Детально аналізуються дані інвентарних карток з показників: дати введення в експлуатацію, дати здійснення попереднього ремонту, терміни міжремонтних періодів, функціональне призначення об’єкта.

Контроль за незакінченим капітальним ремонтом обладнання і ма­шин повинен бути спрямований на виявлен­ня замовлень, що числяться незакінченими протягом тривалого часу. Як показують дослідження, нерідко такі замовлення є фіктивними, а списан­ня матеріальних і трудових витрат не правочинними.

У ремонтно-будівельних цехах важливо забезпечити вибіркову пе­ревірку обсягів виконаних робіт з капітального ремонту і реконструкції будинків і споруд при господарському способі. Ефективність такого конт­ролю підвищується за допомогою контрольних замірів обсягів виконаних робіт.

У ремонтно-механічних цехах важливим є оперативний контроль за виконанням графіку ремонтів, виробництва запасних частин і ремонту вузлів у номенклатурі, за дотриманням планової тривалості ремонту. Ви­конання плану ремонту обладнання контролюється відмітками про прос­тій на бланку місячного плану, для чого його доцільно доповнити графами про терміни виконання робіт для полегшення контролю. Доцільно об’єднати змінне завдання і рапорт про виробіток. Завдання з простроченими термінами варто групувати в окремій секції, що буде вказувати на порушення графіку ремонтів.

Доцільно застосовувати спосіб контролю за числом непланових ремон­тів. Використання числа непланових ремонтів для оцінки стану обладнання, призводить до матеріальної зацікавленості комплексних бригад в зменшенні числа неполадок, чого можна досягнути тільки поліпшенням якості ремонт­них робіт та технічного обслуговування, а також попередженням порушень, правил експлуатації зі сторони виробничого персоналу.

Для упорядкування первинного обліку матеріальних ресурсів на ремонт основних засобів запропонуємо використовувати форму лімітної картки-звіту, яка поєднує лімітно-забірну картку та звіт з витрачання матеріалів. Вона є основою не тільки для узагальнення інформації про відпуск та використання матеріальних цінностей на ремонт основних засобів за звітний період у розрізі конкретних замовлень та об’єктів основних засобів, але й служить для контролю за дотримання нормативів та своєчасним виявленням несприятливих відхилень. Узагальнення даних лімітних карток-звітів по всіх замовленнях дає інформацію про відпуск та витрачання матеріалів у ремонтному підрозділі в цілому. Це дозволяє скоротити потік первинної документації більш ніж на 30% та витрати часу на їх оформлення.

Витрати на проведення ремонтних робіт впливають на визначення фінансових результатів діяльності підприємства, а тому потребують їх детального контролю.

Література:

1. Кириченко В.В. Актуальні питання обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів // Економіка Вінниччини. - 2010. - № 2. - С. 16-18.

2. Леонтьєва В.І.  Облік і контроль витрат з ремонту основних засобів : автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.09 / Леонтьєва Валентина Іванівна; Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. - К., 2008.. - 20 с.

3. Шуліка Ю.О. Удосконалення обліку й аудиту основних засобів на прикладі підприємства ДП «Гірник» // Держава та регіони. Серія «Економіка та підприємство»: науково-виробничий журнал. – 2010. - №4. – С. 201 – 205.