Экономические
науки/7.Учет и аудит
Бондар А.О. д.е.н доцент Федорець
М.С.
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла
Туган-Барановського
Оцінка як елемент методу бухгалтерського обліку
Вступ. Однією з найважливіших особливостей бухгалтерського обліку, що відрізняє його від інших видів обліку (оперативного і статистичного), є обов’язкове застосування грошової оцінки.
Основний зміст. Оцінка представляє собою результат визначення та аналізу якісних і кількісних характеристик керованого об'єкта, а також процесу управління виробничо-господарською діяльністю.
Правильна, достовірна оцінка господарських засобів має велике значення для об’єктивної характеристики ресурсів підприємства, чіткого визначення фінансових результатів, від її правильності залежить адекватність і надійність даних, які надаються бухгалтерським обліком.
За допомогою оцінки натуральні характеристики перетворюють на вартісні. Вартісне оцінювання господарських фактів – явищ і процесів є передумовою їх запису у системі бухгалтерських доказів – документів, реєстрів (рахунків) та звітності [2].Бухгалтерська оцінка(у визначенні фінансово-кредитного словника під редакцією Н.В.Гаретовского) – це науково обґрунтована думка суб’єкта обліку про вартість об’єкта, що ним оцінюється, а також процес визначення вартості об’єкта[3].
У загальному розумінні, оцінка – це процес усвідомлення позитивної чи негативної значимості будь – яких господарських явищ, результатів праці, форм виробничо-трудової діяльності, матеріальних подій, здобутків господарювання для задоволення людських потреб, інтересів, цілей суб’єкта.
Оцінка є способом вираження об’єктів бухгалтерського обліку в узагальнюючому грошовому вимірнику і представляє собою один з елементів методу бухгалтерського обліку.
Оцінка включає три елементи:
1.
об'єкт або подію;
2.
належну до кількісної
оцінки властивість (якість, ознаку, характеристику);
3.
шкалу виміру або
сукупність одиниць виразу властивості.
Будь-який об'єкт або подія
мають декілька властивостей, які можна виміряти. Вибір властивості визначається
метою оцінки[4].
Мета оцінки — формулювання основного завдання, яке слід вирішити
в результаті оцінки. Формулювання мети оцінки передбачає:
а) повне і правильне найменування об'єкта оцінки;
б) вид активів, які оцінюються;
в) вид майнових прав, які оцінюються;
г) дату оцінки.
Тому від правильності
поставленої мети залежить вибір адекватної оцінки та уникнення помилок при
оцінці активів і пасивів підприємства. Вартісне вимірювання охоплює всі об'єкти
бухгалтерського обліку: господарські засоби, їх джерела та господарські
процеси. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні" єдиний грошовий вимірник є важливим
принципом бухгалтерського обліку і фінансової звітності, який проголошує:
вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його
фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці, а саме у грошовій
одиниці України — гривні[1].
Концептуальна основа складання
та подання фінансових звітів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку містить
таке формулювання оцінки: це процес визначення грошових сум, за якими мають
визнавати і відображати елементи фінансових звітів у балансі та звіті про
прибутки і збитки. Тому бухгалтерський облік має забезпечити реальну, фактичну
картину наявності господарських засобів і стану господарських процесів.
Теорія бухгалтерського обліку
ставить до оцінки основні вимоги,
що забезпечують правильність відображення об'єктів обліку та достовірність
оцінки. До цих вимог належать: реальність
(адекватність), єдність та цілеспрямованість
оцінки[4].
Система вартісних оцінок, що
застосовується в бухгалтерському обліку, має багатофункціональний характер.
Оцінка в бухгалтерському обліку необхідна у процесі господарської діяльності:
при надходженні й вибутті активів; при виникненні прав і зобов'язань; при
здійсненні таких операцій, як купівля-продаж, оренда майна, застава,
страхування, інвестування, переоцінка активів, при створенні, об'єднанні,
ліквідації підприємства; при виконанні права успадкування, виконанні судового
рішення тощо. Цією обставиною пояснюється існування різноманітних грошових
оцінок: економічних, юридичних, експертних, статистичних, страхових
(актуарних).
Економічні
оцінки використовують, визначаючи
цінність майна при його реалізації чи придбанні; мають, як правило,
калькуляційний характер.
Юридичні оцінки можуть бути
обмежені двома групами оцінок, які випливають з укладених угод (договорів),
обумовлених необхідністю відшкодування заподіяної шкоди.
Статистичні
оцінки характеризують сукупність
об'єктів за деякими середніми величинами; використовуються в макроекономічному
обліку й аналізі.
Експертні оцінки проводять, як
правило, фахівці; це самостійний вид оцінки в бухгалтерському обліку, не
позбавлений, як відомо, суб'єктивізму.
Страхові
(актуарні) оцінки розраховують
індивідуально для кожного страхового об'єкта; остаточно встановлюються після
перевірки страховою організацією даних, наданих їй страхувальником. У зв'язку з тим,
що фактичну оцінку господарських засобів та їх джерел не завжди можливо, а
інколи й економічно недоцільно отримати, замість визначення фактичної вартості
застосовують певні облікові припущення щодо вартісного вимірювання того чи
іншого об'єкта обліку — застосовують різні бази (способи) оцінки[1].
Вартісна оцінка в бухгалтерському обліку є загальним вимірником, який дає змогу узагальнити всі господарські факти – явища та процеси.Вартісне оцінювання є складовою методу бухгалтерського обліку та його принципом, за відсутності якої бухгалтерський облік за двоїстою системою не може здійснюватися[2].Висновки. Таким чином, оцінка в бухгалтерському обліку необхідна в процесі господарювання при надходженні і вибутті активів , при виникненні прав і зобов’язань, при здійсненні продажу-купівлі, оренді майна, заставі, страхуванні, інвестуванні, при переоцінці основних засобів, виділенні частки у статутному капіталі, виконанні судового вироку.Правильна оцінка має важливе значення при зіставлені балансів одного або багатьох підприємств за різні звітні періоди. Якщо оцінка є стабільною, довготривалою, то вона дає можливість порівнювати баланси підприємств різних форм власності та господарювання або різних галузей за десятки років.
Література:
1. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського
обліку: Підручник. — К.: Знання,
2004. — 447 с.
2. Сопко В.Бухгалтерський обік :Навч. посібник.-К.:КНЕУ, 1999-498с.
3. Финансово - кредитный словарь:В3-хт./гл. ред. Н.В. Гаретовский. -
М.:Финансы и статистика, 1998, - 511 с.
4. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»./Вид. –е, доп. І перероб. – Житомир: ЖІТІ, 2000, - 640