Окремі аспекти впровадження обліку єдиного соціального внеску

З 1 січня 2011 року в Україні запроваджено єдиний соціальний внесок, який слугує аналогом колишніх чотирьох платежів, які сплачувались платниками податків як збори на загальнообов’язкове державне соціальне і пенсійне страхування. Повноваження щодо адміністрування та, зокрема, контролю над повнотою сплати нового платежу передані Пенсійному фонду України.

Прийняття Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обумовлене необхідністю підвищення ефективності роботи діючих Фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також покликане створити умови щодо запобігання дублювання страховими фондами функцій, пов'язаних із формуванням страхових засобів, зокрема: скорочення обсягу роботи, пов'язаної із реєстрацією страхувальників; здійсненням контролю за повнотою і своєчасністю стягнення внесків; зменшення кількості перевірок сплати внесків у цільові страхові фонди; скорочення адміністративних витрат фондів на виконання цих функцій; збільшення доходів страхових фондів і більш ефективного використання засобів соціального страхування; виведення із тіні більшої частини заробітної плати; зниження тиску на фонд заробітної плати; спрощення системи звітності.

Новий документ істотно розширює базу обкладення єдиним соціальним внеском, оскільки тепер він нараховується і на винагороди фізичних осіб за виконання робіт або надання послуг із цивільно-правових угод. Фізичні особи, які були платниками тільки пенсійного внеску і внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, тепер сплачуватимуть більше коштів.

Виникнення зобов’язань перед бюджетом за єдиним соціальним внеском, в дотримання Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повинні систематизуватись на рахунках бухгалтерського обліку «шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку».

Розрахунки за єдиним соціальним внеском на підприємствах виникли з 01 січня 2011 року, з моменту введення в дію Закону, але для їх відображення в обліку Планом рахунків не було передбачено окремо субрахунку до рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням». З метою ліквідації нормативної колізії, підприємства використовували субрахунок 657, який відкривали самостійно, вказуючи про це в наказі «Про облікову політику підприємства».

Через півроку після запровадження єдиного соціального внеску Міністерством фінансів нарешті було визначено субрахунок для обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та внесені відповідні корективи до загального Плану рахунків та Інструкції № 291.

На сьогоднішній день нормативно визначено, що розрахунки за ЄСВ повинні відображатися на субрахунку 651 «За розрахунками із загальнообов’язкового державного соціального страхування», тому підприємствам, які використовували субрахунок 657, необхідно перенести сальдо на субрахунок 651.

Разом із цим із загального Плану рахунків, Інструкції №291 та П(С)БО Міністерством фінансів практично скрізь прибрано згадку про внески і збори до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування.

Змінено характеристику субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток», проте не зовсім коректно. У результаті вийшло, що «на цьому субрахунку також узагальнюється інформація про забезпечення обов’язкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток на відрахування а загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Але не зрозумілим залишається чому було використано в дужках «збори».

У наведеній характеристиці рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням» замість «зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування, на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо» використовується тепер словосполучення «відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Але із оновленої редакції абзацу третього до рахунка 65 Інструкції № 291 випливає, що чинним законодавством регулюється порядок справляння та використання зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інші види страхування. Однак насправді сьогодні нараховується та сплачується ЄСВ, який є внеском, а не збором.

Крім того у характеристиці рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» зазначено, що за його дебетом, зокрема, відображається «відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (тобто ЄСВ), а не утримання «збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», як було до цього. У відповідність слід привести до норм ПКУ назву податку на доходи фізичних осіб. У тексті до рахунка 66 залишилася застаріла його назва: податок з доходів фізичних осіб.

Здійснивши перейменування субрахунку 651 Міністерство фінансів спричинило виникнення нового питання суб’єктів підприємницької діяльності є підприємства у яких виникають розрахунки з Пенсійним фондом по сплаті збору на обов’язкове пенсійне страхування. До цієї групи підприємств відносяться підприємства стільникового мобільного зв’язку, які сплачують збір до Пенсійного фонду, у розмірі 7,5% від вартості будь яких послуг стільникового мобільного зв’язку, сплаченої споживачами послуг оператору, що їх надав, включаючи вартість вхідних і вихідних дзвінків, абонентську плату, плату за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, що вказуються в рахунку на оплату послуг стільникового мобільно зв’язку.

Ліквідуючи один недолік у методичній базі, Міністерством фінансів створюється наступний, для вирішення яких слід враховувати не тільки зміни, а й слід пам’ятати про діючі норми та положення.