Яковишина Н.А., Паславський І.П., Пушка А.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Поліпшення формування облікової політики як удосконалення обліку у бюджетних установах

Процесс формування облікової політики бюджетних установ є однією з найважливіших проблем, що так і не була вирішена в процесі переходу нашої держави до ринкових відносин. У розпорядників бюджетних коштів нижчих рівнів взагалі відсутні Накази про облікову політику і взагалі до цього питання бухгалтери ставляться достатньо скептично, хоча даний документ відіграє надзвичайно важливу роль, роблячи процес ведення бухгалтерського обліку простішим та більш пристосованим до ринкових умов.

Вивченням проблем формування облікової політики бюджетних установ займаються наступні науковці: Бутинець Ф.Ф., Байло І.П, Житний П.М., Олексенко М.В., Вербило О. Ф., Мельник Н.В., Пігош В.А., Дугієнко Н.О. та ін. Здебільшого у періодичних виданнях розглядається сутність облікової політики лише госпрозрахункових підприємств.

Метою цієї статті є обґрунтування особливостей формування облікової політики бюджетних установ адекватно до умов господарювання, внесення пропозицій, спрямованих на покращення формування облікової політики шляхом чіткішої її регламентації та вирішення проблем у формуванні облікової політики.

Згідно із Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності [1]. Обґрунтування необхідності формування облікової політики на нових підходах на всіх підприємствах і установах, у тому числі бюджетних, адекватно до умов господарювання, розробка пропозицій, спрямованих на поліпшення формування облікової політики, шляхом більш чіткої її регламентації, визначення пунктів її змісту з урахуванням специфіки діяльності кожної конкретної установи. Облікова політика пов’язана з господарською діяльністю суб’єктів господарювання і, як правило, спрямована на їх розвиток і вдосконалення. Вона повинна ґрунтуватися не тільки на основних принципах бухгалтерського обліку, а й на загальних організаційно-управлінських принципах, які впливають на вибір істотних чинників і характеризують зв’язки внутрішніх господарських процесів. [2].

Перш за все облікова політика повинна бути направлена на досягнення мети бухгалтерського обліку, тобто надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів бюджетної установи. Для цього облікова політика має ґрунтуватися не тільки на основних принципах бухгалтерського обліку, а й на загальних організаційно-управлінських принципах, які впливають на вибір істотних чинників і характеризують зв’язки між асигнуваннями та видатками бюджетних установ.

Треба зазначити, що є низка проблем у формуванні облікової політики:

Ø відсутність систематизованої нормативно-методологічної бази регулювання бухгалтерського обліку в бюджетних установах;

Ø відсутність наказів про облікову політику в бюджетних установах;

Ø порушення основних принципів ведення бухгалтерського обліку.

Для вирішення цих проблем потрібно звернути увагу на потребу формування облікової політики, сутність наказу про облікову політику бюджетної установи, процес автоматизації бухгалтерського обліку та його вплив на облікову політику, зв'язок облікових політик бюджетних установ різних рівнів[4].

Облікова політика має забезпечити:

— повноту відображення в бухгалтерському обліку всіх господарських операцій установи;

— своєчасно відображати факти господарської діяльності в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

— відображення доходів і витрат у бухгалтерському в момент їх виникнення незалежно від надходження чи сплати коштів;

— тотожність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам по рахунках синтетичного обліку на останній календарний день кожного місяця;

— раціональне ведення бухгалтерського обліку, виходячи з умов діяльності підприємства чи установи та їх розмірів.

Повинні бути встановлені загальні правила ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ на державному рівні, які в масштабах кожної окремої галузі при формуванні облікової політики повинні уточнюватися. При цьому докладна розробка правил і визначення механізму їх реалізації мають здійснюватися на базі конкретної установи, оскільки кожній бюджетній установі властиві свої особливості. Тому при розробці облікової політики необхідно передбачити ті принципи, методи і процедури, які характерні для діяльності конкретної установи. Причому правила, які бюджетна установа розробляє самостійно, не повинні суперечити загальноприйнятим вимогам діючого законодавства. [2].

На думку Писарчука О.В. облікова політика бюджетних установ повинна включати такі виміри:

Ø методичний (система способів і прийомів, в основі яких лежать документування, інвентаризація, відображення в бухгатерському обліку та звітності)

Ø технічний – вибір форм бухгалтерського обліку, а саме вибір способу обробки даних

Ø організаційний, який передбачає визначення структури бухгалтерії та розподіл обовязків між працівниками [3].

Процес формування облікової політики бюджетних установ є достатньо проблематичним, що можна пояснити такими причинами: порушення основних принципів бухгалтерського обліку (відсутність наказів про облікову політику), недостатній рівень теоретичної підготовленості персоналу, відсутність Національних стандартів бухгалтерського обліку для бюджетних установ та ін.

На думку, Дугієнко Н.О. розв`язання проблеми формування облікової політики бюджетних установ включає наступні етапи:

1. Обґрунтування необхідності формування облікової політики бюджетними установами (визначення мети та завдання);

2. Відображення взаємозв’язку облікової політики бюджетних установ із автоматизацією облікового процесу. Тобто, необхідно зазначати обраний програмний продукт для ведення бухгалтерського обліку;

3. Узгодження облікової політики установ-розпорядників бюджетних коштів вищого рівня із обліковою політикою підпорядкованих їм установ.

Наступним кроком є розробка наказу про облікову політику бюджетної установи, що має чітко:

- позначити вибрані методи оцінки та обліку, варіантність яких передбачено нормативними актами з бухгалтерського обліку;

- обумовити варіанти облікової політики, опис яких відсутній у нормативних документах та особливості застосування яких бюджетна установа затверджує, виходячи із специфіки умов діяльності.

Метою формування облікової політики в бюджетних установах має бути не тільки вибір сукупності способів ведення бухгалтерського обліку, а й досягнення ефективності управління обліковими процесами, ефективності прийняття управлінських рішень, вибір оптимальної системи управління процесами діяльності для досягнення оперативних і стратегічних цілей установи [4].

Сьогодні важливо переосмислити роль облікової політики у процесі управління бюджетною установою. Управлінська спрямованість бюджетної установи дасть змогу повною мірою впливати на процеси господарювання. Формування облікової політики бюджетних установ можна розглядати як напрям підвищення ефективності їх функціонування. Облікова політика, як елемент управління установою, дає змогу керівництву приймати більш раціональні рішення, аналізувати роботу бюджетної установи, здійснювати і контролювати цільове використання засобів відповідно до затвердженого кошторису.

Таким чином ми визначили, що облікова політика є найкращим способом який забезпечує відображення господарських операцій в обліку. Проте існують певні проблеми щодо формування облікової політики в бюджетних установах, що пояснюється недосконалістю нормативно-методологічної бази. Нечітка визначеність складових облікової політики унеможливлює конкретизацію її застосування на підприємствах, оскільки на кожному з них нереально забезпечити розмежування принципів від методів, методів від процедур. Тому одним із головних завдань що дасть змогу поліпшити формування облікової політики є методологічне обґрунтування цих складових облікової політики. Узгодження облікової політики установ-розпорядників бюджетних коштів вищого рівня із обліковою політикою підпорядкованих їм установ дозволить гармонізувати облікову політику бюджетних установ різних рівнів, підвищити ефективність досягнення спільних цілей і завдань, а також полегшити процес контролю діяльності розпорядників бюджетних коштів нижчих рівнів.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року.

2. Олексенко М.В. Поліпшення формування облікової політики як удосконалення обліку у бюджетних установах/ М.В. Олексенко // Вісник менеджменту і бізнесу.-2009.- № 4(8).-С.126-129.

3. Писарчук О.В. Особливості формування облікової політики бюджетних установ/О.В. Писарчук //Збірник наукових праць Кіровоградського національного технічного університету.- 2010.-№18(II).- С.189-195.

4. Дугієнко Н.О. Основні причини виникнення проблеми формування облікової політики бюджетних установ та методика її розв’язання/Н.О. Дугієнко//Інноваційна економіка. – 2011. - №5. – С. 93-97.