Бондаренко О.П.

Науковий керівник: Лижник Ю.Б.

Криворізький факультет Запорізького Національного Університету,

м. Кривий Ріг

Аналіз динаміки реальних інвестицій в Україні

Вступ. Світовий досвід свідчить, що країни не в змозі розвивати свою економіку без залучення та ефективного використання інвестицій. Акумулюючи приватний, державний або іноземний капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій та менеджменту, інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, але й пожвавлюють ринки товарів та послуг. Крім того, інвестиції, зазвичай, сприяють заходам макроекономічної стабілізації та дозволяють вирішувати соціальні проблеми трансформаційного періоду.

Дослідження інвестиційної сфери економіки завжди перебувало в центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що категорія інвестицій є базовим елементом повсякденної господарської діяльності суб'єктів ринку та процесу економічного зростання держав світу.

Економічні ресурси, які направляються на збільшення реального капіталу суспільства (розширення або модернізацію виробничого процесу) називають реальними інвестиціями та прийнято розрізняти "чисті реальні інвестиції", які направляються на збільшення основного капіталу та утворення нових основних та частини оборотних фондів як виробничого, так і не виробничого призначення, та "валові реальні інвестиції", які відрізняються від "чистих" на розмір одноразових витрат, які забезпечують просте відтворення [1].

Актуальність теми. В умовах сучасного економічного розвитку ефективність діяльності держави вимірюється обсягами інвестицій в національну економіку. Реальні інвестиції займають особливе місце в процесі інвестування, тому виникає потреба в висвітленні головних чинників та напрямків здійснення процесу реального інвестування у нашій державі. Розглядаючи показник реальних інвестицій на державному рівні, слід зазначити, що за останні роки він виріс у кілька разів порівняно з попередніми роками, наприклад, у 2006 та 2007 роках він склав 148972 та 222672 млн. грн. відповідно, що у 3-4 рази більше ніж аналогічний показник у 2002 році. Окремі підприємства здійснюють інвестиції з метою збереження і примноження тимчасово вільних грошових коштів, для інших інвестиції є засобом збереження резервного капіталу. Багато авторів приділяють велику увагу аспектам здійснення реальних інвестицій, як в межах світової, так і української економіки (С.В. Герасимова, Є.А. Лавченко, Н.А. Лисенко, В.Г. Попова, Ю.А. Сіроух, В.Г. Федоренко та інші). В той же час аналіз авторських досліджень свідчить про невизначеність підходів о сутності і особливостях здійснення реального інвестування. Метою проведеного в статті дослідження є теоретичне і методичне обґрунтування положень та визначення найсуттєвіших аспектів організації здійснення реальних інвестицій на підприємстві. В Законі України «Про інвестиційну діяльність» визначено, що інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Основна частина. Реальні інвестиції - це вкладання коштів в реальний (основний та оборотний) капітал, спрямоване на приріст виробничих фондів та матеріально-технічних запасів.

Реальні інвестиції можуть мати вигляд нетто-інвестицій, або початкових інвестицій, які здійснюються на основі проекту або при купівлі підприємства (фірми), та реінвестицій (знову вивільнені інвестиційні ресурси, які використовуються на придбання нових засобів виробництва). Нетто-інвестиції разом із реінвестиціями утворюють брутто-інвестиції [2].

За даними [3] побудуємо графік інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування 2002-2010рр. - рис.1.

Рис. 1. Графік інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування

Аналіз інвестиційних процесів за інвестиціями в основний капітал за джерелами фінансування в Україні дозволив з'ясувати, що власні кошти підприємств та організацій з 2002 по 2008 рік стрімко росли у гору, а ось починаючи з 2008 і до тепер почали різко спадати. Також по 2008 рік росли вгору і кредити банків та інших позик,з 2008 по 2009 різкий спад з 40000 до майже 20000 млн. грн,і вже починаючи з 2009р. ситуація почала нормалізуватися. Кошті населення на будівництво власних квартир росли вгору з 2005 по 2007 рік, а потім пішли на спад. Кошти місцевого бюджету збільшувалися з 2002 по 2004 рік, і з 2004 по 2005 був спад, потім знову зросли ( з 2005 по 2008роки), і з 2009 року до тепер продовжують зростати. Кошти іноземних інвесторів були майже стабільними з 2002 по 2009 роки, а починаючи з 2009 почали спадати.

Ризик – це економічна категорія яка виникає через невизначеність майбутнього розвитку економічних процесів та може показувати вірогідність виникнення ризикової події або середньо очікуванний відсоток втрат при її виникненні. Розрізняють дисперсійний та семіваріаційний ризики.

Дисперсійний ризик показує ризик зміни показника у часі. У процентному виразі він показує процент наскільки очікувано може змінюватись досліджуваний показник.

Дисперсійний ризик обчислюється за формулою:

(1)

Де, n- кількість вхідних даних;

хі- поточне значення показника

хˉ- середнє значення.

Семіваріаційний ризик показує наскільки може знижуватися досліджуваний показник у часі. Тобто семи варіаційний ризик є більш критичним. Він обчислюється за формулою:

(2)

Спираючись на формули (1) та (2) та використовуючи дані з [3], обчислимо ризики зміни у часі обсягів інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування. За результатами проведених обчислень побудуємо графік дисперсійних та семіваріаційних ризиків зміни у часі обсягів інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування України - рис.2.

На рис. 2 показники з 1 по 8 позначають: 1- Кошти державного бюджету; 2 - Кошти місцевих бюджетів; 3- Власні кошти підприємств та організацій; 4 - Кредити банків та інші позики; 5 - Кошти іноземних інвесторів; 6- Кошти населення на будівництво власних квартир; 7- Кошти населення на індивідуальне житлове будівництво; 8- Інші джерела фінансування.

Рис.2. Графік дисперсійних та семіваріаційних ризиків зміни у часі обсягів інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування України

Аналізуючи графік, бачимо, що найменшим ризиком зміни у часі наявні по показникам: - 2(кошти державного бюджету), -5(кошти іноземних інвесторів), -6(кошти населення на будівництво власних квартир) та 8 (інші джерела фінансування), шо складає 12,7% ,11,5%та 14% відповідно. Отже, можна стверджувати,що обсяги коштів державного бюджету,коштів іноземних інвесторів,коштів населення на будівництво власних квартир та інші джерела фінансування в Україні є стабільними у часі та достатньо без ризикованими.

Наступний рівень ризику наявний у показників: 1 (кошти державного бюджету), 3(власні кошти підприємств та організацій) та 7 (кошти населення на індивідуальне житлове будівництво),складають від 21 до 27%і є не досить стабільними у часі та середньо ризикованими.

Найбільший рівень ризику наявний у показника –4(кредити банків та інші позики) - до 81%ризику зміни у часі. Отже, можна стверджувати, що обсяги кредитів банків та інших позик в Україні є не стабільними у часі та сильно ризикованими.

Висновок. Отже, було досліджено динаміку реальних інвестицій України за 2002-2010 рр. та з'ясовано основні напрямки зміни джерел фінансування реальних інвестицій в Україні за останнє десятиріччя, а також виконано дослідження дисперсійних та семіваріаційних ризиків зміни у часі джерел фінансування реальних інвестицій України та виявлено найбільш ризиковані з них.

Література:

1. Василенко М.Е. Проблемы активизации инвестиционной деятельности в современных условиях / М.Е.Василенко // Актуальні проблеми економіки: Науковий економічний журнал. К.: ВНЗ "Нац. акад. упр." (Україна). 2004. № 2. С.50-57.

2. Бербик А.И. Проблемы развития инвестионной деятельности предприятий / А.И. Бербик, Н.А. Подлужная. С.8-9

3. Офіційний сайт Державного комітету статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/