Медицина/7. Клінічна медицина

Кобцева О.А.

Донецький національний медичний університет імені М.Горького, Україна

Особливості клініки аномалій положення окремих зубів

Актуальність теми. Серед аномалій окремих зубів, мабуть, найчастіше спостерігаються порушення їх положення, яке може бути наслідком недорозвинення альвеолярного відростка, звуження (частіше верхньої щелепи), руйнування або раннього видалення молочних або постійних зубів, макродентії, наявності діастем [1]. Аномалії положення зубів ведуть до функціонального перевантаження або гіпофункції окремих зубів і тканин пародонту, погіршують гігієнічний стан порожнини рота, посилюють карієсогену ситуацію, підвищують фактори ризику виникнення захворювань пародонту [2]. Як відомо, естетичні недоліки, які супроводжують аномальне положення окремих зубів, негативно впливають на психоемоційний статус людини, можуть привести до труднощів соціальної адаптації та сприяти розвитку негативних комплексів, особливо в молодому віці [1,3]. Все перераховане вище зумовлює актуальність детального вивчення клінічних особливостей даної ортодонтичної патології для подальшої розробки діагностичних та лікувальних заходів.

Мета дослідження: вивчити структуру й особливості аномального положення зубів верхньої та нижньої щелепи при наявності дефіциту місця в зубному ряду.

Матеріали та методи дослідження. Об'єктом для проведення даного дослідження послужили 46 пацієнтів в постійному періоді прикусу з аномаліями положення зубів при нейтральному (18 осіб; 39,13%) i дистальному (28 осіб; 60,87%) прикусах. Кількість пацієнтів у віці 11-16 років склала 27 осіб (58,7%) і у віці 18-25 років – 19 пацієнтів (41,3%). Обстеження здійснювалося за загальноприйнятою методикою клінічного методу дослідження ортодонтичних пацієнтів.

Результати та їх обговорення. Об'єктивне обстеження порожнини рота пацієнтів дозволило виявити 100% поширеність аномалій положення зубів на верхній щелепі. Масовість цього явища пояснюється тим, що критерієм відбору для даного дослідження була наявність дефіциту місця для зубів верхньої щелепи, що в свою чергу призвело до наявності у пацієнтів аномалій положення верхніх зубів. Вестибулярне положення верхніх зубів спостерігалося у 39 пацієнтів, що становить 84,78 ± 5,3 %. Другою, за поширеністю, аномалією була ротація зубів. Дане відхилення було виявлено у 27 пацієнтів (58,70 ± 7,26 %). Також у ході клінічного дослідження виявлені й інші аномалії положення зубів, а саме: у 14 осіб (30,43 ± 6,78 %) - оральна позиція зубів; протрузія різців верхньої щелепи - у 5 пацієнтів (10,87 ± 4,59 %), ретрузія верхніх різців - у 8 пацієнтів ( 17,39 ± 5,59 %).

Тільки 3 пацієнта (6,52 ± 3,64 %) з обстежених мали ізольовану патологію положення верхніх зубів (у вигляді вестибулярного положення окремих зубів), у решти ж 43 осіб (93,48 ± 3,64 %) аномалії положення верхніх зубів носили комбінований характер (р < 0,001).

При об'єктивному дослідженні нижнього зубного ряду аномалії положення окремих зубів були виявлені у 38 пацієнтів (82,61 ± 5,59 %). Найбільшу поширеність мала ротація зубів. Дана патологія спостерігалася у 28 пацієнтів (60,87 ± 7,2 %). Також були визначені аномалії у вигляді вестибулярного і орального положення зубів - у 17 (36,96 ± 7,12 %) і у 9 (19,57 ± 5,85 %) пацієнтів відповідно. Протрузія нижніх різців була виявлена у 3 пацієнтів (6,52 ± 3,64 %), ретрузія різців нижньої щелепи була відсутня.

На відміну від верхньої щелепи, де найчастіше зустрічалася комбінована патологія положення зубів, на нижній щелепі 20 осіб (43,48 ± 7,31 %) мали аномалії ізольованої форми, а саме 13 пацієнтів мали ротацію зубів, 5 пацієнтів - вестибулярне положення та 2 пацієнта - оральну позицію зубів.

Крім цього при вивченні зубних рядів звертав на себе увагу той факт, що 31 пацієнт (67,39 ± 6,91 %) мав розбіжність міжрізцевих ліній.

Висновок. Аналізуючи вищевикладене можна припустити, що дефіцит місця для зубів на верхній і нижній зубних дугах мав різні наслідки. На верхній щелепі переважало вестибулярне прорізування зубів, аномалії положення носили комбінований характер. У той час як на нижній щелепі, при дефіциті місця в зубній дузі, превалювала ротація зубів, і аномалії положення були частіше ізольованого виду. Аномалії положення зубів призводили до зміщення зубів щодо своєї нормальної позиції, і можливо цим можна пояснити високий відсоток розбіжностей міжрізцевих ліній у пацієнтів.

Література

1. Хорошилкина Ф.Я. Ортодонтия / Ф.Я.Хорошилкина. – Москва, 2006. – 544с.

2. Альганем Т. Микроциркуляторные изменения в околозубных тканях в процессе ортодонтического лечения аномалий положения зубов у лиц молодого возраста: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец.14.00.21 « Стоматология» / Т.Альганем. – Пермь, 2007. – 18с.

3. Нанда Р. Биомеханика и эстетика в клинической ортодонтии / Р.Нанда. – М.,Медпресс, 2009. – 399 с.