Медведєва О.В., к.б.н.

Кіровоградський національний технічний університет

Медведєв О.А.

Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки

Науково-дослідна робота студентів екологічних спеціальностей як засіб формування екологічної компетентності

Однією з проблем, що стоїть перед сучасною системою вищої освіти, є формування у майбутніх фахівців цілісного уявлення про навколишнє природне середовище, розумного і відповідального ставлення до нього, а також відповідного наукового світогляду. Надзвичайно важливими є ці питання у підготовці майбутніх екологів. Це спонукає до пошуку такої моделі навчального процесу, яка зможе забезпечити формування екологічної компетентності майбутнього спеціаліста.

Основні підходи до формування екологічної компетентності, сутність та структуру цього поняття, принципи формування визначено у працях О.О. Колонькової, В.В. Маршицької, Н.Ю. Олійник, О.Л. Пруцакової, Н.А. Пустовіт, Л.Д. Руденко, Л.М. Титаренко, С.В. Шмалєй та ін. Водночас у педагогічній науці процес формування екологічної компетентності майбутніх фахівців-екологів за допомогою науково-дослідної діяльності не став предметом спеціального дослідження.

Формування екологічної компетентності громадян є одним з найголовніших завдань освіти сталого розвитку, десятиріччя якої проголошено ООН у 2005-2014 роках. Екологічна компетентність дає змогу сучасній особистості відповідально вирішувати життєві ситуації, підпорядковуючи задоволення своїх потреб принципам сталого розвитку.

Метою даного дослідження є визначення місця науково-дослідної роботи студентів у формуванні їх екологічної компетентності.

Екологічна компетентність в загальних рисах розуміється як здатність особистості адекватно сприймати навколишнє оточення в якості середовища існування, застосовувати екологічні знання й досвід у професійних і життєвих ситуаціях, керуючись пріоритетністю екологічних цінностей, приймати рішення і виконувати адекватні дії, усвідомлюючи їх наслідки для навколишнього середовища [2, 4].

Як показує суспільна практика, екологізація − це складова частина оновлення суспільства, що відображає і формує його свідомість, нове мислення. Отже, для відновлення зв’язку людини з природою, формування природовідповідної поведінки особистості необхідні спеціальні педагогічні умови.

Ураховуючи високі темпи індустріалізації та урбанізації, значне антропогенне навантаження на довкілля, незворотні зміни природного середовища внаслідок ігнорування фундаментальних законів природи, до майбутніх фахівців-екологів висуваються підвищені вимоги. Їх професійна екологічна компетентність виступає інтегрованим показником якості освіти.

Реформування вищої освіти, активне входження України в Болонський процес сприяло тому, що науково-дослідна робота перестала бути елементом розвитку найздібніших студентів і перетворилася на впливовий засіб професійної підготовки майбутнього фахівця, даючи змогу кожному студенту проявити свій творчий потенціал [1].

Науково-дослідна робота студентів екологічних спеціальностей є необхідною умовою підготовки майбутніх фахівців-екологів, яка сприяє розвитку творчого мислення, умінь і навичок дослідницького характеру, поглибленню знань з певного предмета.

Організація науково-дослідної роботи має на меті вирішення таких завдань, як активізація імітаційно-педагогічної діяльності студентів на заняттях, ефективний розвиток і використання наукового потенціалу кожного студента.

Для студентів екологічних спеціальностей університетів пріоритетним є професійний різновид екологічної компетентності – випускники університету матимуть фахове відношення до взаємодії з навколишнім середовищем і вирішення екологічних проблем у господарстві, на виробництві.

Основою для формування екологічної компетентності студентів є екологічні знання. Важливе значення у формуванні якості має досвід практичної діяльності в довкіллі, що у студентів має безпосередній та опосередкований характер. Це можуть бути наукові дослідження або експерименти у польових та лабораторних умовах. Процеси планування експерименту, його проведення і статистичної обробки даних організовують студента, дозволяючи йому приймати самостійні відповідальні рішення.

Професійна екологічна компетентність формується під впливом екологічної інформації наукового чи прикладного характеру. Отримання студентами опосередкованого і безпосереднього досвіду взаємодії з природою під час проведення наукових досліджень дозволить у подальшому глибоко аналізувати результати своєї професійної діяльності та прогнозувати її можливі наслідки.

Основними формами наукової роботи студентів-екологів є:

проведення польових та лабораторних дослідів;

підготовка дипломних і магістерських проектів;

участь у роботі проблемних груп, наукових гуртків;

виступ з доповіддю на конференціях, семінарах, круглих столах;

участь у конкурсах студентських наукових робіт й олімпіадах.

Дієвість усіх форм науково-дослідної діяльності залежить не тільки від орієнтації викладачів у виборі нових форм і методів на піднесення пізнавальної активності студентів, на розвиток у них творчого мислення, взаємопартнерство між викладачами і студентами у розв’язанні науково-дослідних завдань, а й активного використання навчально-допоміжної матеріальної бази університету, конкретності вимог до наукових занять студентів, результатів їх роботи тощо.

Організацію науково-дослідної роботи студентів варто проводити з урахуванням принципів наступності й перспективності, тобто залучати студентів до наукової діяльності варто ще з перших курсів, що допоможе їм знайти своє місце у подальшій професійній діяльності.

Отже, екологічна компетентність майбутніх фахівців-екологів є інтегрованим результатом навчальної діяльності студентів, який формується завдяки опануванню змістом предметів екологічного спрямування, набуттю досвіду використання екологічних знань і активній участі у науково-дослідній роботі.

Література:

1. Микитюк О. М. Становлення та розвиток науково-дослідної роботи у вищих педагогічних закладах України : [монографія] / О. М. Микитюк. Харків: ОВС, 2001. 256 с.

2. Олійник Н.Ю.  Екологічна свідомість студентів гідрометеорологічного технікуму як складова професійної компетентності // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Збірник наукових праць. − Вип. ХІ. − Харків: Основа, 2004. − С. 142-147.

3. Пруцакова О. Л. До питання формування екологічної компетентності школярів / О. Л. Пруцакова // Вісник Черкаського університету. – 2009. – Вип. 166. – С. 132-138.

4. Титаренко Л.М. Формування екологічної компетентності студентів біологічних спеціальностей університету : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія та методика виховання» / Т.М.Титаренко. - Київ, 2007. – 20 с.