Право /10.Хозяйственное право

Магістр права, старший викладач кафедри галузевих юридичних дисциплін Борецька Л.Р.

Економіко - правовий факультет Національного університету

«Одеська юридична академія» у м.Сімферополі

Актуальні проблеми навантаження суддів господарських судів України

У забезпеченні правосуддя займає особливе місце проблема нормативів навантаження суддів і необхідність розробки науково обґрунтованих норм навантаження суддів і працівників апаратів судів.

Актуальність дослідження проблемних питань навантаження суддів полягає и тому, що розробка науково обґрунтованих норм навантаження суддів і працівників апаратів судів сприяє подальшому розвитку демократичних основ в житті суспільства, здійснення гарантованих Конституцією України прав громадян на забезпечення доступності правосуддя.

Окремі питання щодо теоретичного осмислення вказаної проблематики є праці вітчизняних і зарубіжних вчених в галузях загальної теорії права, конституційного права, теорії управління, адміністративного права, господарського процесуального права, судоустрою, зокрема, Бельскої І.А., Власової Л.В., Добровольского В.І., Здрок О.Н., Касьянової Е.В., Клеандрова М.І., Манкевича В.В., Марочкіна І.Є., Овчаренко О.М. , Тарасюка Н.В. та ін.

Незважаючи на значну кількість праць, присвячених розвитку судової влади, зокрема господарських судів, в сучасній юридичній науці залишається малодослідженим питання щодо проблеми нормативів навантаження суддів і необхідності розробки науково обґрунтованих норм навантаження суддів і працівників апаратів судів.

Досвід існування України як незалежної та суверенної держави переконливо довів, що на демократичних засадах докорінно реформувати її економіку неможливо без здійснення правової реформи. Особлива увага зараз приділяється розвиткові судової гілки влади, яка перебуває у стані кардинального реформування, про що свідчить прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів» [1].

В останні роки питання завантаженості судів стало одним з найбільш актуальних для господарських судів в Україні. Статистичні дані, що стосуються діяльності господарських судів України, наочно ілюструють утворену ситуацію, що склалася.

Пленум Вищого господарського суду України відзначає, що упродовж першого півріччя 2011 року, місцевими господарськими судами розглянуто 125,5 тисяч звернень осіб за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.[2].

Голова ВГСУ Сергій Демченко, кажучи про навантаження на господарські суди (зазначив, що на одного суддю припадає близько 40-50 справ на місяць (в АРК - 47, Київська обл. - 49, Донецька - 47). (Дані наведені станом на 1 січня 2010 року)

Аналізуючи динаміку, заступник начальника управління вивчення та узагальнення судової практики Верховного Суду України Г.І. Рудник вказує наступне: до кожного судді місцевого господарського суду минулого року, згідно з даними ДСА, щомісяця надходило на розгляд по 35,8 справи та матеріалу (у 2009 р. - 38,2; у 2008 р. - 39,5; у 2007 р. - 43,5; у 2006 р. - 40,6; у 2005 р. - 43; у 2004 р. - 40), а до кожного судді апеляційного суду з розгляду господарських справ - по 12,6 справи та матеріалу (у 2009 р. - 11,1; у 2008 р.- 8,8; у 2007 р. - 10,6; у 2006 р.- 12,5; у 2005 р.- 11.[3].

У аналізі індексу судової реформи в Україні вказано, що перед українськими судами постала проблема надмірного навантаження, яке постійно збільшується . [4].

Михайловська І.Б. визначає, що люди є центральним компонентом судової системи. Від їх дій і рішень, в кінцевому підсумку, залежить якість правосуддя. Кількісний склад судового персоналу впливає на доступність судового захисту, на тривалість розгляду справ, на рівень навантаження суддів який позначається на якості ухвалюваних рішень, і тому подібне. [5, с.89].

«Конвеєрне» судочинство (40-50 справ на місяць), десятихвилинні засідання і «шаблонні» рішення неминуче призводять до зниження якості правосуддя, девальвації статусу судді та довіри до суду.

Проведене Овчаренко О. М. опитування суддів з проблем доступності правосуддя дозволяє виділити декілька факторів, які різною мірою впливають на доступність. Респондентам було поставлене завдання визначити із запропонованих факторів ступінь їх впливу на рівень забезпечення доступності правосуддя (у суді першої інстанції). На підставі отриманого результату визначили найсуттєвіші, на думку суддів, фактори: рівень навантаження на одного суддю – 78,6%; матеріально-технічне забезпечення судів, суддів – 77, 3 %; виконання постановлених рішень судів – 62,7 %; недоліки роботи органів дізнання і досудового слідства (у кримінальних справах) – 60,8 %; неявка сторін у судове засідання без поважних причин – 56,4 %; механізм надання правової допомоги малозабезпеченим – 51,8 %; строки судового розгляду – 47,9 %; територіальна наближеність суду – 20,0%; відкритість інформації про суд, порядок його роботи, процедуру звернення – 20,3%; розмір судових витрат – 18,4 %; часи роботи суду, які співпадають з часами роботи більшості підприємств, установ, організацій –13,4 %.

Можна резюмувати, що найсуттєвішими, на думку суддів, при забезпеченні доступності правосуддя є раціональне навантаження на одного суддю.[6, с.61].

Автор згоден з Овчаренко О. М., яка ствержує, що на забезпечення доступності процедури розгляду справ у суді має бути спрямована низка організаційно-правові гарантій. Так, дотримання розумних строків розгляду справи можна досягти шляхом введення середньомісячних нормативів навантаження суддів (у місцевих судах).[6, с.182].

На необхідність законодавчого врегулювання норм навантаження суддів господарських судів і працівників апаратів судів звертають увагу не тільки судді, але й практикуючи юристи. Законодавче врегулювання норм навантаження суддів дозволить провести розрахунки навантаження, визначити нормативну чисельність суддів та працівників апарату судів, здійснювати фінансування судової системи відповідно до цих показників.

Якщо найближчим часом законодавчо не врегулювати нормативи навантаження суддів господарських судів, то ми зіткнемося з цілим комплексом проблем, у першу чергу, з порушенням судами встановлених законом процесуальних строків розгляду справ.

Друга, але ще більш значна проблема - це зниження якості розгляду справ через велику завантаженість суддів і, як наслідок, зменшення ефективності роботи всієї судової системи України. Судова система - це не тільки функція і механізм регулювання, це в перше чергу і люди, які працюють у судах.

Добровольський В.І. відзначає, що «якщо ви водій-далекобійник, то ви не можете сидіти за кермом більш певного часу, оскільки безперервне кермування протягом 2-3 діб обов'язково призведе до того, що ви заснете за кермом і станеться ДТП. Якщо ви прийшли працювати на завод і вам встановили норму виробництва - 20 деталей за зміну, а завтра змінили норму на 60 деталей, Ви не зможете виконати роботу, якщо тільки не станете працювати вночі. Однак це все одно призведе до браку в роботі. Якщо ви суддя арбітражного суду і у вас немає нормативів навантаження (кількості справ, які можуть фізично бути розглянуті за місяць), то збільшення кількості справ аж ніяк не ув'язується з вимогами про якість їх розгляду і термінами розгляду». [7,с.15].

Науково обґрунтована норма навантаження на одного суддю в Росії зараз становить 15,6 розглянутих справ на місяць.

Науково обґрунтована норма навантаження на одного суддю в Республіки Білорусь встановлені ще у 2004 році Постановою Пленуму Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь від 23 грудня 2004 року № 14 «Про затвердження Нормативів часу для встановлення норм навантаження суддів господарських судів Республіки Білорусь». Норма навантаження судді господарського суду Республіки Білорусь складає 20,4 справ на місяць.

Що стосується України, то в українському законодавстві немає науково обґрунтованої нормативно норми навантаження одного суддю, що є однією з найактуальніших проблем.

З урахуванням викладеного, на нашу думку, є потреба вирішення проблеми нормативів навантаження суддів і запровадити науково обґрунтовані нормативи навантаження суддів і працівників апаратів судів.

Вважаємо, що викладені вище пропозиції доповненню чинного господарського процесуального законодавства дозволять вирішити деякі проблеми, які виникають в практиці господарських судів, сприятимуть підвищенню оперативності і ефективності судового розгляду справ в господарських судах України.

Литература:

1. Закон Украины «О судоустройстве Украины и статусе судей» //Офіційний вісник України - 2010.- № 55/1 .- Ст. 1900.

2. Постанова Пленуму Вищого Господарського Суду України №8 від 22 липня 2011 року «Про підсумки роботи господарських судів України у першому півріччі 2011 року та завдання на друге півріччя 2011 року» //http://www.arbitr.ru/

3. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2010р. (за даними судової статистики) // http://www.scourt.gov.ua/

4. Індекс судової реформи в Україні. Випуск II. Грудень 2005 р. Американська Асоціація Юристів.- 2005.-106c.

5. Михайловская И.Б. Суды и судьи: независимость и управляемость.-М.-Проспект.-2010.-128с.

6. Овчаренко О.М. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації. Дисс. …канд. юрид. наук: 12.00.10. Харків.- 2007.-С.6

7. Добровольский В.И. Актуальные вопросы арбитражного законодательства: о чем молчит Арбитражный процессуальный кодекс Российской Федерации /В.И. Добровольский.- М.: Волтерс Клуве, 2010.- 312с.