Надобко Сергій Володимирович

Національний Університет «Юридична академія України ім. Я. Мудрого»

Характеристика конфедерації та імперії як особливих форм державного устрою

Форма державного устрою - це один із структурних елементів форми держави , який характеризує територіальну організацію держави, в якій виявляються взаємовідносини між центральними та місцевими органами державної влади.

Форма державного устрою як один із елементів форми держави характеризується певними ознаками, а саме:

– відображає принцип розподілу держави на певні адміністративно – територіальні одиниці;

– характеризує ступінь взаємодії між центральними, регіональними та місцевими органами державної влади;

– визначає ступінь централізації та децентралізації влади в державі;

– закріплює можливість реалізації прав національних меншин в державі, їх право на самовизначення шляхом надання певним територіям різних прав та привілейованого становища;

– відображає в якій саме формі виражаються інтереси кожної етносоціальної групи , яка проживає на території держави;

За формою державного устрою держави класифікуються на прості та складні. Серед складних виділяють: федерації, конфедерації, імперії.

Конфедерація – тимчасовий, спільний союз суверенних держав створений для досягнення конкретно – визначеної мети у певній сфері державного життя (розвиток економіки, ведення війни).

Характерні ознаки конфедерації:

– об’єднання суверенних держав на підставі договору задля конкретно – визначеної мети, з досягненням якої , як правило, конфедерація розпадається , або переростає у федерацію;

– відсутність єдиної системи законодавства, єдиного громадянства , конституції, системи органів правосуддя;

– відсутність спільної для всієї конфедерації території, яка б окреслювалась державним кордоном;

– право учасників – членів в будь-який час залишити союз конфедерації;

– тимчасовий характер існування ;

– відсутність власного суверенітету конфедерації, суверенітет закріплюється за членами – учасниками конфедерації;

– держава – учасник може бути членом декількох конфедерацій одночасно.

Конфедерація є формою державного устрою, яка зустрічається вкрай рідко.

Деякі політологи сучасності прихильні не вважати конфедерацію як одну із форм держави. Форма організації влади при такому устрої доволі слабка: центральний орган конфедерації немає юрисдикції над громадянами держав – учасників, а здійснює правомочності безпосередньо через самих учасниць, а рішення прийняті таким спільним органом прямої дії не мають. А це означає, що такі рішення можуть бути затвердженні та введені в дію лише після їх прийняття вищим органами державної влади у конкретній державі – учасниці.

Найбільш яскравим прикладом конфедерації в історії державності прийнято вважати Швейцарію (1291 – 1848 р.р. ). Хоча, сьогодні вона має офіційну назву – Швейцарська конфедерація – це є класичний приклад федеративної держави, у якій із притаманних конфедерації ознак залишилась, хіба що, назва.

Імперія – це особлива форма державного устрою, яка утворилася внаслідок протиправного, насильницького захоплення суверенних держав і об’єднання їх під приводом військової сили в одну державу. На сьогодні єдиною державою – імперією є Японія, главою якої є імператор прем’єр - міністр, втім в історії були відомі такі імперії: Османська імперія, Португальська колоніальна імперія, Італійська колоніальна імперія, Римська імперія, імперія Гаїті. Особливої уваги заслуговує Британська імперія, яка на початку ХХ ст. почала втрачати свої територіальні володіння, спочатку втратили характер колоній населені переважно британськими колоністами заморські території. Статус домініону, тобто самоврядної території отримали Канада, Австралійський Союз , Нова Зеландія, Цейлон (тепер — Шрі Ланка) та деякі інші колонії з місцевим населенням.

У 1931 році окремим парламентським актом замість терміну «імперія» запроваджувалося поняття «Співдружність». Утворювалася Британська співдружність націй, тобто союз формально рівноправних держав, заснований на «спільній відданості короні».

Згодом в організаційних структурах Співдружності відбулися істотні зміни, спрямовані на утвердження суверенітету його членів, з офіційної назви було видалено визначення «Британська».

Таким чином, Британська імперія переросла у співдружність яка на сьогодні налічує близько 54 незалежних держав на чолі з Великобританією.