К.е.н., доц. Безугла В.О.

Кременчуцький державний університет імені Михайла Остроградського, Кременчук, Україна

АНТИКРИЗОВА ПОЛІТИКА КИТАЮ В УМОВАХ НЕСПРИЯТЛИВОЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КОН'ЮНКТУРИ

Китай знаходиться на сьомому місці в світі як за розмірами доходів бюджету, так і за об'ємами бюджетних витрат (640 млрд. 600 млн. дол. і 634 млрд. 600 млн. дол.), поступаючись лише США, Японії, Німеччині, Франції, Великобританії і Італії і істотно випереджаючи Росію і Індію. За індексом Глобальної конкурентоспроможності, що видається Світовим економічним форумом на основі комплексного дослідження економічної, політичної і соціальної ситуації в 131 країні, Китай займав в 2007-2008 роках 14-е місце [1].

До утворення КНР економіка напівфеодального, напівколоніального Китаю розвивалася низькими темпами. В 1901-1950 рр. середньорічні темпи приросту ВВП складали лише 0,6%, що було в 3,7 разу нижче відповідного загальносвітового рівня (2,2%). [2].

З початком сучасних ринкових реформ (1978 р.) наздоганяючий розвиток КНР вступив в якісно новий історичний етап - етап «швидкого економічного зростання». За підрахунками МБРР, у 1980-1992рр. економіка Китаю зростала середніми темпами 9,1% на рік, що втричі вище за середньосвітовий показник. [3, c.82]. Сьогодні Китай розглядають як нову індустріальну країну нової, четвертої "хвилі". При цьому керівництво країни проголошує вірність принципам соціалізму, зберігаючи соціальну орієнтацію економіки, що значною мірою сприяє підтримці національної злагоди та легітимності державної політики на тлі напівтоталітарного політичного режиму.

Характеризуючи стан економіки Китаю в умовах світової фінансової кризи слід відзначити, що вона продовжує рекордні для поточного періоду темпи зростання. За даними Головного статистичного управління КНР в серпні 2009 року випуск продукції китайськими підприємствами зріс на 12,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Також, за повідомленням нацбанку, в серпні продовжилося збільшення об'єму кредитування. За місяць було видано 410,4 млрд. юанів (60 млрд. дол.) кредитів, що значно більше показників липня, які склали 355,9 млрд. юанів. Ці результати істотно перевершують прогнози аналітиків, які вважали, що зростання промислового виробництва складе не більше 11,8%, а об'єм кредитування - 320 млрд. юанів. [7].

Позитивні результати китайської економіки в основному пов'язані з правильною антикризовою політикою країни, направленою на розвиток внутрішнього ринку і платоспроможного попиту населення в умовах несприятливої світової економічної кон'юнктури. Серед найбільш дієвих антикризових рішень в країні слід виділити:

1. Зменшення фіскального тиску на виробників:

- 1 грудня 2008 року власті Китаю прийняли рішення про відміну експортних мит на гарячекатані рулони, смуги, балки, сталевий дріт, зварні труби і продукцію з легованої сталі, а також частково відновили практику повернення ПДВ експортерам;

- з 2009 року відмінено 100 видів адміністративних зборів;

- знижено ставку НДС з 4 до 3%;

- зменшено на 1% податок на підприємницьку діяльність;

- створено спеціальний державний фонд підтримки малого та середнього бізнесу, який постраждав від кризи. Розмір фонду склав 439,2 млн.дол. [8, с.41].

2. Пакет стимулюючих заходів вартістю в 585 млрд. дол. США в інфраструктуру і житлове будівництво. Капіталовкладення в будівельні проекти за перші п'ять місяців 2009 року зросли, майже удвічі в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року.

3. Фінансова підтримка національних банків. Надання комерційним банкам 4,4 млрд. дол. на 3 місяці за ставкою, встановленою на спеціальному аукціоні.

4. Реалізація крупних інфраструктурних проектів. Зокрема, до 2010 року в КНР планується інвестувати майже 190 млрд. дол. для 20% збільшення мережі залізничних ліній. Крім того, в Китаї ведеться будівництво найдорожчого (31,6 млрд. дол.) проекту в історії країни - прокладка швидкісної (350 км/г) залізничної траси довжиною 1318 тис. км [1].

5. Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари:

- система відшкодування частини вартості (13%) у разі придбання сільськими жителями електроприладів, автомобілів і мотоциклів;

- придбання нових автомобілів і електроприладів в обмін на старі;

- розповсюдження споживчих талонів серед малозабезпечених верств населення (пенсіонери, безробітні, студенти);

- розпродаж товарів за зниженими цінами (розмір знижки 20 – 50 %);

- зниження податків з продажу товарів (машин, квартир).

Окрім соціальних витрат, китайські власті стимулювали кредитну активність за рахунок зниження відсоткової ставки. Тільки з січня по травень 2009 року китайські банки видали кредитів на 850 млрд. дол., тобто в три рази більше, ніж за аналогічний період 2008 року. Відбулося зниження депозитної ставки, що обумовило зменшення привабливості капіталовкладень на фінансовому ринку і зростання споживчої активності [8,с.37-39].

Приведені дані свідчать про те, що значне скорочення експортних можливостей китайської економіки достатньою мірою компенсується внутрішнім споживанням, про що свідчить зростання споживчого товарообігу. При цьому відбувається значне зростання виробництва і розвиток виробничих фондів. Подолання глобальної кризи базується не на пошуку універсальних моделей розвитку, а на створенні національної економічної системи, здатної до гнучкого реагування на нові виклики сучасності. Криза дає сигнал про небезпеку для подальшого розвитку економічної системи в певному напрямі, про необхідність запровадження конкретних заходів, для зняття суперечностей і є фактором переходу на інші принципи господарської діяльності.

1. China // http://indexmundi.com/

2. World Development Report 2009. – Washington, 2008. – P. 358-359.

3. Гао Далин. Экономический рост и экономическая стабильность по-китайски // Рос. экон. журн. - 1995. - № 9. - С. 81-83.

4. Китайский информационный интернет-центр // http://russian.china.org.cn/index.htm

5. Рудый К. Регулирование китайской экономики в условиях мирового финансово-экономического кризиса//Банкаўскі веснік– липень, 2009. – С.37–43.