Экономические науки/12. Экономика сельского хозяйства

Бануляк В.П.; к. е. н., доцент Мулик Т.О.

Вінницький державний аграрний університет

Роль аналізу в ефективному управлінні матеріальними ресурсами

В умовах політичної нестабільності й економічної кризи українські сільськогосподарські товаровиробники, які і раніше були малоприбутковими, у нинішніх умовах переживають скрутні часи. Інтенсивні шляхи розвитку стають необхідністю. Одним із заходів поліпшення ситуації сільськогосподарських підприємств є ефективне використання матеріальних ресурсів, і, зокрема, зниження матеріаломісткості їх продукції.

Актуальність проблеми щодо ефективного використання матеріальних ресурсів на сучасному етапі розвитку економіки привертає до неї увагу багатьох вчених і практиків. Дослідженню цих проблем присвячені праці таких вітчизняних науковців як Костенко Т.Д., Підгора Є.О., Рижиков B.C., Панков В.А., Герасимов А.А., Ровенська В.В. та інші. Проте на сьогодні питання ефективності використання матеріальних ресурсів за рахунок зниження матеріаломісткості продукції потребують поглибленого дослідження, оскільки віл активації ресурсозбереження і глибокій мірі залежить економічна самостійність і екологічна безпека країни.

Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником, визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції.

Робота щодо пошуку напрямків та резервів пониження матеріаломісткості продукції має бути однією з провідних у фахівців підприємства.

Як зазначає Рижиков В.С., пошук можливостей щодо подальшого зниження норм витрат матеріалів та матеріальних витрат, не використаних у звітному році, є заключним етапом аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів [3].

Дослідження показують, що не зважаючи на зростаня обсягів товарної продукції, у значної частини господарств матеріаломісткість продукції зростає, що свідчить про суттєве збільшення витрат основних матеріалів на її виробництво. Це зумовлено певними факторами, а саме: зміна норм (технічні фактори, організаційні фактори, зміна структури матеріалів), зміна цін на матеріальні ресурси (зміна структури сировини, зміна відпускних цін на продукцію, зміна рівня транспортних витрат), інші фактори.

Важливу роль у зростанні матеріаломісткості відіграє вибір постачальників матеріальних ресурсів. Неритмічна поставка сировини та матеріалів зумовлює втрати робочого часу, необхідність понаднормових робіт, які оплачуються за підвищеною тарифною ставкою. Все це збільшує собівартість продукції, що випускається, і відповідно, зменшує прибуток підприємства.

За рекомендаціями Безкровної Г.Д. у ході аналізу забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами необхідно:

1) перевірити розрахунок потреби в матеріальних ресурсах; оцінити забезпеченість потреби джерелами покриття, зокрема виявити ступінь забезпечення потреби в матеріальних ресурсах договорами на їх постачання (за строками, обсягами та асортиментом партій, якістю матеріалів тощо), обґрунтованість договорів та їх фактичне виконання;

2) визначити відповідність фактичної забезпеченості товарними запасами плановій потребі, враховуючи обсяг і склад неліквідів, обсяг списаних втрат;

3) виявити зниження обсягу виробництва у зв'язку з недостатньою забезпеченістю матеріальними ресурсами, причини виникнення понаднормових запасів [1].

Усі науковці погоджуються з думкою, що економія і раціональне використання матеріальних ресурсів є одним з істотних чинників підвищення прибутковості підприємства. Головними джерелами економії, застосування яких дозволяє зменшити витрати таких дорогих матеріальних ресурсів, як вода і електроенергія, є застосування нових технологій. Проте, варто відмітити, що перед тим, як упроваджувати такі системи, необхідно зіставити витрати, які понесе підприємство у зв'язку з цим і ті вигоди, які будуть отримані надалі [2].

А.В. Свірський та І.Ю. Івченко особливу увагу приділяють управлінню матеріальними ресурсами – плануванню, нормуванню, забезпеченню і використанню, а також організації їх зберігання [4].

Отже, завдання ефективності використання матеріальних ресурсів та зниження матеріаломісткості продукції можуть бути досягнуті за рахунок ретельного аналізу постачальників матеріальних ресурсів, точних та своєчасних розрахунків у їх потребі, виправданому застосуванні нових технологій, ефективному управлінні наявними матеріальними ресурсами, враховуванні невартісних чинників впливу, застосуванні у сільському господарстві нових сортів, добрив, виведенні нових порід і нових ліній сільськогосподарських тварин з підвищеною окупністю кормів, пріоритетності розвитку менш матеріаломістких галузей, утилізації та використані усіх відходів сировини.

Література:

1. Г.Д.Безкровна Підвищення ефективності використання засобів праці як передумова зростання її продуктивності // Формування ринкових відносин в Україні. - № 12(91) – 2008

2. І.Б.Бойко Поняття та структура механізму енергозбереження підприємств // Формування ринкових відносин в Україні. - № 9(88) – 2008

3. В.С. Рижиков Проектний аналіз: Навч. посібник. -К.: Центр учбової літератури, 2007. - 384 с.

4. А.В. Свірський, І.Ю. Івченко Управління матеріальними ресурсами: Конспект лекцій // - Одеса, ОДПУ, 2000. – 45с.