Оліфіров Олександр Васильович, доктор екон. наук, професор,

Студентка группы ОА-05-Г Мельник Ю.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

Імені Михайла Туган –Барановского

Контролінг – сучасна концепція забезпечення

стабільного розвитку підприємства

У період поглиблення світової економічної кризи особливо гостро постає питання ефективного управління та забезпечення стабільного розвитку підприємства. В Україні, економіка якої тісно інтегрована в світові процеси, криза вплинула на діяльність практично всіх підприємств. Основними рисами середовища, в якому змушені працювати сучасні підприємства, є: відсутність обігових коштів, зниження попиту, неплатежі. Причому вітчизняні підприємства відчувають вплив кризи значно гостріше, ніж іхні колеги в Європі.

На сьогоднішній день в літературі відсутнє однозначне трактування терміну «контролінг» та його методів. Так, А. Дайте визначає контролінг як концепцію управління підприємством, орієнтовану на систему обліку та інформаційну систему підприємства. Р. Ман і Е.називають контролінг системою управління прибутком підприємства. Згідно з П. Ховартом, контролінг повинен виконувати функцію інтеграціі та координаціі процесу планування. Слід зазначити, що європейська (німецька) облікова школа широко використовує поняття «контролінг» для визначення системи планування та контролю при управлінні підприємством, а от американська школа для подібних завдань визначення обліку користується поняттям «управлінський облік». Разом с тим методологія управлінського обліку широко використовують інструменти контролінгу як засіб ефективного управління та забезпечення стабільного розвитку.

Також велика увага в літературі приділяється ролі контролера на підприємстві, процедура роботи контролера на підприємстві полягає у:

1. встановленні показників для планування;

2. порівняння запланованих показників із фактичними;

3. коригування відхилень через комплекс коригуючих дій;

Мета даної статі є виявлення готовності українських підприємств до впровадження контролінгу на основі аналізу та вивчення систем управління на українських підприємствах.

Сьогодні в Україні особливо гостро постає питання впровадження на підприємствах систем контролінгу. Використання передових західних методик управління підприємством, ефективного використання інформаціі, забезпечення стабільного розвитку є надзвичайно актуальним. Зазвичай впровадження методик управління здійсняється в період стабільного поступального розвитку, а в період кризи відбувається розвиток удосконалення систем. Українським підприємствам доведеться займатися впровадженням контролінгу у складний період. Особливо актуальним для сьогодення є аналіз існуючих західних методик, розробка адаптованих до умов України методологій впровадження, вивчення досвіду впровадження на західних підприємствах.

У кращому становищі перебувають підприємства з іноземним капіталом, на більшості яких впроваджені західні стандарти управління. Але іхні системи контролінгу ще потребують розвитку з урахуванням української специфіки.

Аналіз системи управління малих і середніх підприємств показав, що стиль та методики управління такими підприємствами формуються однією – директором. Управління підприємством здійснюється здебільшого в «ручному» режимі. Система оперативного та стратегічного планування (тобто контролінг) на таких підприємствах повністю відсутня. Директор досить часто перевантажений надлишковою та несуттєвою інформацію, періодично втрачає контроль над процесами на підприємстві. По суті, система управління таким підприємством є повним відображенням менеджерського стилю директора. Зазвичай за таких умов забезпечити стабільний розвиток підприємство практично неможливо. Для цієї групи підприємств бажано впроваджувати контролінг згілно з рекомендаціями західних спеціалістів, тобто необхідно користуватися послуги зовнішнього контролера.

Проаналізувавши на українському ринку приватне підприємство «Кольрабі», зареєстроване у 2002 році, яка займається роздрібною торгівлею продовольчих товарів. Асортиментність товарів ПП «Кольрабі» така: вино – водочні вироби, такі марки як: прайм, неміров, столетов, хортиця, хлібний дар, біленька, благов, цельсій, зеленая марка, золотая амфора, вины Крыма, токай, лидия та ін., хлібо – булочні вироби, молочні вироби, соки – сандора, ОДКЗ, садочок, наш сік; вода- бонаква, золотой колодец, моршинська, оболонь; табачні вироби – парламент, мальборо, винстон, честер, гламур, харвест, та ковбасні вироби. Найбільш прибутковими є вино – водочні та табачні вироби яки за квартал цього року принесли прибуток у сумі п’ятнадцять тисяч гривень. Меньш прибутковими є ковбасні виробв, соки та вода, які принесли прибуток у сумі шість з половиною тисяч гривень за квартал цього року, та найменьш прибутковими є молочні та хлібо – болочні вироби – прибуток яких составив дві тисячі сімсот гривень. Загальна сума прибутку за третій квартал цього року составила двадцять чотири тисячі двісті гривень. На основі цих даних можно побудувати модель «АВС», в якій визначити процентне відношення товарів відповідно до прибутку:

А – це товари, які приносять прибуток у розмірі 80 % від загальної кількості суми прибутку;

В – це 15 – 20 % від суми прибутку;

С – це 5 % від загальної суми прибутку.

Таблиця 1 «Модель АВС за даними ПП «Кольрабі» третій квартал 2009 року»

Найменування товарів	Сума прибутку	Клас товарів
1. вино водочні та табачні товари	15000 гривень	А
2. ковбасні вироби, соки та вода	6500 гривень	В
3. молочні вироби та хлібо – булочні вироби	2700 гривень	С

Треба зазначити, що керівництво та бухгалтерія підприємства, нажаль не використовує у своїй діяльності контролінг для забезпечення стального розвитку підприємства. Що в свою чергу призводить до ряду проблем організації управління фінансами компанії, а саме:

Але, якщо підприємство має наміри розширювати свою діяльність йому просто необхідно впроваджувати систему контролінга, яка включає в себе декілька етапів:

1. складання річного плану;

2. визначення на основі річного плану пріоритетних напрямів розвитку підприємства;

3. розбиття річного плану по кварталах.

Для забезпечення сталого розвитку підприємств необхідно:

· створити систему ефективного стратегічного планування підприємств;

· впровадити методологію досягнення стратегічних цілей за допомогою системи контролінгу;

· забезпечити всебічну популяризацію та вивчення системи контролінгу як системи управління для українських підприємств;

Література:

1. Дайле А. Практика контролінгу. – М.: Финаси и статистика, 2001. – 336 с.

2. Контроллинг как інструмент управления предприятием / под. ред. Н.Г. Данилочкиной. – М.: ЮНИТИ, 1988. – 279 с.

3. Актуальні проблеми економіки №6 (96), 2009.