Економічні науки/5. Управління трудовими ресурсами

Кошук Альона Анатоліївна

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

ЕМОЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ (EQ) В БІЗНЕСІ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

Термін „емоційний інтелект” почали використовувати на поч. 1990-х років. Американські психологи П. Саловей і Дж. Майєр застосували його для сукупності позначень ступеня розвитку таких людських якостей, як самосвідомість, самоконтроль, мотивація, уміння ставити себе на місце інших людей, навички роботи з людьми, вміння налагоджувати взаєморозуміння з іншими. Найактивнішим популяризатором EQ вважається Д. Гоулмен, американський журналіст і психолог, який у книзі „Emotional Inteligence” на матеріалах психологічних досліджень і опитувань довів, що успіх в житті залежить не стільки від логічного інтелекту - IQ, скільки від здібностей управляти своїми емоціями - EQ.

Серед західних вчених, які розробляли концепції емоційного інтелекту, були Д. Гоулмен, П. Саловей, Дж. Майер, Д. Карузо, Г. Гарднер, Р. Бар-Он, С. Хейн, Р. Купер, А. Саваф. В Україні теж з’явились дослідження з проблеми концептуалізації цього феномена, його функцій (Е. Носенко), вивчення EQ як детермінант внутрішньої свободи особистості (Г. Березюк) та показника цілісного її розвитку (О. Філатова) [1, c. 685-686].

За Д. Гоулменом, емоційний інтелект - це здатність усвідомлювати власні почуття, почуття інших людей, мотивувати самого себе та інших, управляти емоціями як наодинці з самим собою, так і стосовно інших. Згідно з концепцією Д. Гоулмена, EQ вираховується як сума показників семи здібностей: самоусвідомлення, самомотивування, стійкість до фрустрації, контроль за імпульсами, регуляція настрою, емпатія, оптимізм. Якщо IQ є предиктором академічної успішності, то рівень EQ дозволяє говорити про ймовірність життєвого успіху [2, с. 342].

Транзактний аналітик К. Стайнер запропонував концепцію «емоційної грамотності». Він пов’язує таку властивість з системою здібностей і життєвих умінь, передусім здатності розуміти власні емоції, слухати інших та співчувати їхнім емоціям, продуктивно висловлювати емоції. Для пояснення суті поняття «емоційна грамотність» К. Стайнер теж використовує поняття «емоційний інтелект». EQ має чотири головні складові: самосвідомість, самоконтроль, емпатія та навички відносин. Усвідомлення власних емоцій, управління ними, уміння ставити себе на місце іншого і приймати його почуття, проявляти дружнє ставлення до людей при роботі з ними – це основа кращого розуміння світу, засіб самопізнання, саморозвитку, успішної самореалізації [3, с. 100-103].

Емоційний інтелект (за Г. Гарсковою) – це здатність розуміти відносини особистості, репрезентовані в емоціях, і управляти емоційною сферою на основі інтелектуального аналізу і синтезу. Необхідною умовою емоційного інтелекту є розуміння емоцій суб’єктом, а кінцевим продуктом EQ – прийняття рішення на основі відображення і осмислення емоцій, які є диференційованою оцінкою подій, у яких наявний особистісний зміст [1, с. 687].

Чому часто далеко не найрозумніші люди досягають вершин успіху, а деякі майже генії стають жебраками? Успіх людини значною мірою залежить від його емоційного інтелекту.

 Дослідження зарубіжних учених вже давно довели, що високий рівень загального інтелекту (IQ) не гарантує його володареві успіху в кар'єрі. Не дивлячись на те що наша культура до досі сконцентрована на отриманні академічних знань і абсолютно ігнорує емоційний інтелект (EQ), саме від нього залежить успіх кожного топ-менеджера в бізнесі.

 Факти підтверджують, що емоційно адаптовані люди – ті, хто добре керують своїми почуттями та розуміють чужі, – мають переваги у всіх сферах, де важливо швидко розібратися в неформальних правилах, чи то політика або бізнес. Вони підключають до розуму емоції, використовуючи його ефективніше. Люди, які не можуть упорядкувати своє емоційне життя, постійно знаходяться в стані внутрішньої боротьби, що заважає їм концентруватися на роботі і чітко мислити.

 Якщо IQ вже має сторічну історію досліджень, то спосіб вимірювання EQ до цих пір не знайдений. Більш того, експерти і зараз розходяться в думках, даючи визначення емоційному інтелекту.

Приведемо найбільш загальне формулювання: EQ – здатність людини тлумачити власні емоції і емоції тих, що оточують з тим, щоб використовувати отриману інформацію для реалізації своїх цілей. В цьому випадку IQ – це система пізнавальних здібностей (відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, всі розумові знання і уміння).

Згідно з дослідженнями у сфері розвитку емоційного інтелекту, він проявляється в діяльності через 15 компетенцій (професійно важливих якостей):

1) Самоповага - вміння поважать і приймати себе і свої вчинки;

2) Емоційна самоусвідомленість - здатність розуміти свої почуття та причини, що їх зумовили;

3) Асертивність - здатність виражати почуття, переконання, думки і захищати свої права в не деструктивній формі;

4) Незалежність - здатність думати і вирішувати за себе, обмежуючи вплив емоцій інших людей

5) Самоактуалізація - прагнення реалізувати свій потенціал, досягнути поставленої мети

6) Емпатія - вміння розуміти, розрізняти і бути чуттєвим до емоцій інших людей

7) Соціальна відповідальність - здатність робити щось заради інших і разом з іншими, усвідомлено і згідно з соціальними правилами

8) Міжособистісні відносини - здатність встановлювати і підтримувати емоційно взаємовигідні стосунки

9) Стресовитривалість - здатність активно і позитивно протистояти стресогенним ситуаціям

10)Контроль імпульсивності - уміння чинити опір імпульсу до дії, контролювати агресивність, ворожість і безвідповідальне ставлення

11)Реалістичність - здатність чітко розрізняти, що відбувається в дійсності "тут і зараз"

12)Гнучкість - здатність пристосовувати свої думки, почуття і поведінку до нових умов і ситуації

13)Вирішення проблем - вміння виявляти, визначати проблеми, а також знаходити ефективні шляхи їхнього вирішення

14)Оптимізм - здатність бачити світлу сторону життя і зберігати цей позитив у будь-яких, навіть найважчих обставинах

15)Щастя - самовдоволеність, здатність отримувати задоволення від життя; показник загального рівня емоційного інтелекту[5].

У EQ є декілька рівнів.

Перший – усвідомлення своїх емоцій, уміння визначити, яку емоцію відчуваєш в даний момент, визначити, з яких базових емоцій складається складна емоція.

Другий рівень – уміння управляти власними емоціями, визначати джерело і причину їх виникнення, ступінь корисності, змінювати інтенсивність емоцій, замінювати їх на інші.

Третій – усвідомлення емоцій інших людей, визначення емоційних станів за вербальними і невербальними ознаками.

Четвертий – управління емоціями інших людей, цілеспрямована дія на їх емоції. Ось і виходить, що емоційний інтелект – це самосвідомість, самоконтроль, соціальна чуйність та управління відносинами [5].

В Україні тема емоційного інтелекту, як і інші модні західні ідеї та теорії, поки знаходить відгук тільки в бізнес-колах. Топ-менеджмент поступово усвідомлює, що для ефективного управління співробітниками і компанією в цілому необхідно суміщати розумовий розвиток і накопичення емоційного потенціалу. Проте серед бізнес-консультантів в нашій країні поки немає активних популяризаторів ідеї емоційного лідерства. Тому для ефективного вивчення і впровадження в роботу нових підходів часто доводиться удаватися до допомоги зарубіжних колег.

Невисокий розвиток емоційного лідерства в Україні також зумовлений сферами бізнесу, в яких він є надзвичайно актуальним, що в нашій країні нерозвинені в великій мірі. В першу чергу в продажах, особливо дорогих, елітних товарів і послуг. Згідно дослідженням Forum Corporation, причиною втрати 70% покупців пов'язано з їх емоціями і лише 30% обумовлені якістю товарів [4, c. 50-52].

Емоційне лідерство вимагає наявності певних рис вдачі (уміння слухати, співпереживати, розуміти). Якщо вони не властиві керівникові від природи, то потрібно проходити певні тренінги. Саме там можна усвідомити необхідність розвитку у себе емоційного інтелекту і зробити перші кроки на шляху управління своїми емоціями та розуміння емоцій інших людей. За великим рахунком, емоційний інтелект розвивається впродовж всього життя людини, і це дуже важка робота. Але в українських реаліях вітчизняні компанії не готові витрачати значні кошти на таку підготовку керівників. Це також є негативним аспектом для розвитку емоційного лідерства в Україні.

Але в даний час лідери різних українських компаній стикаються із завданнями підвищення ефективності компанії в жорсткому конкурентному середовищі, впровадження змін і перетворень, і все це на тлі різкого прискорення темпів ділового життя.

 У таких умовах значення емоційного інтелекту і емоційного лідерства стрімко зростає, оскільки всі вказані процеси пов'язані з колосальною кількістю як позитивних, так і негативних емоцій. Уміння скеровувати їх в потрібний напрямок, викликати у людей довіру, натхнення і ентузіазм в цих умовах перетворюється на реальну конкурентну перевагу самого лідера і очолюваної ним компанії. 

Віримо ми або не віримо, але емоційний інтелект – реальність, з якою не посперечаєшся. Питання в тому, чи зможемо ми цілеспрямовано використовувати цей потужний ресурс, даний людству природою. Матимемо надію, що український бізнес досягне такого рівня, що емоційна компетентність стане реально важливим інстрментом теорії та практики лідерства у вітчизняних компаніях[5].

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. - СПб: Питер, 2002. – 752 с. (Серия „Мастера психологии”).

2. Либин А. В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций. 2 изд.-М.: Смысл; Per Se, 2000. – 549 с.

3. Филатова О. Эмоциональний интелект как показатель целостного развития личности // Персонал, № 5, 2000. – 243 с.;

4. Менеджмент и кадры: психология управления, соционика и социология: журнал № 8 (68), 2008. – 54 с.;

5. Програма семінару «Тренінг EQ» Університету економіки і права «Крок» (WWW документ). URL http:// www.kadry.itop.net;